Від стейблкоїнів до «цифрових векселів»: чому моніторинг санкцій після їх запровадження критично важливий

Коли черговий пакет санкцій проти країни-агресора набуває чинності, може скластися враження, що фінансові потоки її режиму ось-ось пересохнуть. Насправді ж санкції – це не фінішна пряма, а лише початок нового раунду протистояння. Підсанкційні особи та компанії негайно шукають шпарини, щоб обійти обмеження і часто діють швидше, ніж регулятори встигають відреагувати. Яскравий приклад – рублевий стейблкоїн A7A5, офіційно запущений у Киргизстані на початку 2025 року. Лише за чотири місяці через цей новий цифровий інструмент було «прокручено» близько $9,3 млрд попри західні санкції. Цей випадок оголив масштаб проблеми: без постійного моніторингу після оголошення санкцій навіть найсуворіші заборони можуть виявитися безсилими перед креативністю фінансових обходів. Далі розглянемо, як працює схема A7A5-Grinex, чому вона стала можливою та які уроки слід винести для ефективного контролю санкцій.

«Цифрові векселі» A7: новий інструмент обходу санкцій

У 2025 році фінансова компанія A7 представила на перший погляд легальний продукт – цифровий вексель «A7-Кыргызстан», призначений для міжнародних розрахунків. Фактично йдеться про випуск стейблкоїна A7A5, рубльова вартість якого забезпечена банківськими депозитами. Вексель (боргове зобов’язання) надає власнику токени A7A5, які прив’язані до курсу російського рубля 1:1 і повністю покриті реальними коштами. За задумом розробників цей інструмент дозволяє росіянам легально й зручно переміщувати гроші за кордон. В обігу «цифровий вексель» виконує одразу кілька функцій: його можна обміняти на будь-яку валюту в будь-якій країні (обмеження – до еквівалента $10 000 готівкою для вивезення) та швидко конвертувати назад у готівку або на банківський рахунок за межами рф. Власники можуть зберігати цей актив у вигляді токенів, міняти їх на популярні криптовалюти (USDT, BTC, ETH тощо) і навіть витрачати через платіжні картки «Мир» та Visa за кордоном. Формально це виглядає як зручний сервіс для мандрівників і бізнесу, але його справжня роль – стати містком для російських грошей в обхід фінансових санкцій.

Основа цієї схеми – стейблкоїн A7A5, перший у світі цифровий токен, прив’язаний до російського рубля. Він був офіційно запущений у Киргизстані в лютому 2025 року як платіжне рішення, що пом’якшить удар західних санкцій по великих транскордонних розрахунках рф. Механізм роботи простий і ефективний: російські користувачі купують токени A7A5 на блокчейнах Tron або Ethereum, після чого обмінюють їх на еквівалент у Tether (USDT, стейблкоїн, прив’язаний до долара). Отримавши USDT, їх можна вивести у будь-якій потрібній країні та валюті – фактично, гроші переміщуються за межі РФ, оминаючи SWIFT та інші традиційні канали. Важлива деталь: за кожен рубль, витрачений на купівлю A7A5, реальний рубль зараховується на рахунок у Промзв’язокбанку (ПСБ). ПСБ – великий російський банк оборонного сектору, що перебуває під санкціями США, Британії та ЄС. Таким чином, A7A5 повністю залежить від підсанкційних російських фінансових установ: резерви токена формуються на рахунках ПСБ, а 49% самої компанії «A7» належить саме Промзв’язокбанку (інша підтримка йшла від державної корпорації ВЕБ). Більш того, як з’ясувало розслідування Financial Times, бенефіціаром компанії A7 є сумнозвісний молдовський олігарх Ілан Шор, який утік до Росії від кримінального переслідування на батьківщині. Шор, за даними британських санкційних списків, стояв за створенням A7A5 і відкрито заявляв, що будує «більшу, диференційовану та достатньо невразливу» платіжну систему, яка включатиме альтернативні інструменти – обмін цінними паперами, дорогоцінні метали тощо – щоб уникнути контролю регуляторів. Тобто йдеться про цілу тіньову екосистему, покликану убезпечити російські гроші від санкційного впливу. Більш детально про випуск стейблкоїна А7А5 та запровадженні США, Європейським Союзом та Великобританією санкції ви можете прочитати в моїх попередніх статтях – «Криптопавутина влади: історія A7A5, Grinex і Шора» та «A7A5 під прицілом Європейського Союзу: нова фаза санкційної війни».

Варто підкреслити: запуск токена A7A5 у Киргизстані – не випадковість, а продуманий хід. Киргизстан має один із найбільш лояльних до криптовалют законів у Центральній Азії. Компанія-емітент токена (Old Vector LLC) була офіційно зареєстрована в цій країні, отримавши необхідний дозвіл на випуск токенів. Саме «A7-Кыргызстан» виступає гарантом A7A5. Західні аналітики одразу забили на сполох: за оцінкою Центру інформаційної стійкості (CIR) цей проєкт явно націлений на «переміщення грошей через кордони» та становить «серйозний виклик для чинних санкційних режимів». Іншими словами, російська компанія A7 (разом із киргизькими «дочками») створила A7A5 як паралельну платіжну систему для обходу міжнародних санкцій. Токен діє у «вузькій екосистемі» сервісів, пов’язаних з РФ, і торгується переважно у будні дні – тобто орієнтований на бізнес-транзакції російських клієнтів. Показово, що через A7A5 до кінця липня 2025 року було проведено операцій на понад $51 млрд – колосальний обіг для інструмента, який з’явився буквально кількома місяцями раніше. За масштабами цей рублевий стейблкоїн швидко наблизився до найбільших світових стейблкоїнів, не прив’язаних до долара. Фактично, A7A5 став «цифровою тіньовою валютою» Кремля, каналом для фінансування, який довго залишався поза увагою західних регуляторів.

Біржа Grinex: наступник Garantex і «тіньовий обмінник» російської криптоекономіки

Не менш важливий елемент схеми – криптовалютна біржа Grinex, зареєстрована в Киргизстані. Вона була заснована у березні 2025 року, буквально через кілька тижнів після того, як влада США закрила попередню російську біржу Garantex. 

Garantex ще з 2019 року славився сумнівними операціями (через нього пройшло щонайменше $100 млн, пов’язаних з відмиванням доходів хакерів та даркнет-ринків) і був санкційований США ще у 2022-му. Попри це, Garantex продовжував працювати в тіні – до весни 2025 року, коли правоохоронці зрештою вилучили його сервери й інфраструктуру та висунули обвинувачення керівництву біржі. Закриття Garantex підштовхнуло його організаторів до «плану Б» – запуску нового майданчика Grinex, на який було тихо переведено клієнтські кошти і ліквідність старої біржі. Розслідувачі Global Ledger простежили пряму спадкоємність: перед відключенням Garantex переказав близько 4,5 млрд токенів A7A5 на гаманці Grinex. Інтерфейс, маркетингові акції й навіть вихідний код нової біржі підозріло нагадували попередника. Тож не дивно, що аналітики називають Grinex «клоном» Garantex, спеціально створеним під обслуговування рубльового стейблкоїна і російських клієнтів, відрізаних від інших ринків. 

За даними Financial Times, обсяги торгів на Grinex сягнули $9,3 млрд лише за січень–квітень 2025 року і більшість операцій там проводилася саме в токенах A7A5. Цей шалений ріст привернув увагу міжнародної спільноти: чи не стала Киргизька біржа головним вузлом для обходу санкцій росією? Побоювання виявилися не марними. Grinex, як з’ясувалося, була тісно пов’язана не лише з творцями Garantex, а й з усією мережею компаній A7. Управління стейблкоїном A7A5 та біржею Grinex координувалося одними й тими ж людьми, наближеними до російських фінансових структур. Згадаємо, що співвласником A7 є державний Промзв’язокбанк. До схеми також виявився дотичним і киргизький Old Vector LLC – компанія-емітент A7A5 токена. У серпні 2025 року OFAC (США) та британський регулятор OFSI синхронно ввели санкції проти Grinex, Old Vector та пов’язаних фігурантів, визнавши їхнім головним гріхом сприяння російській схемі крипто-ухилення. Під санкції потрапили також кілька киргизьких банків і компаній, помічених у цій схемі, зокрема CJSC Tengricoin (оператор іншої біржі Meer) та Altair Holding. Великобританія прямо вказала, що стейблкоїн A7A5 усього за чотири місяці «прокачав» $9,3 млрд і став ключовим елементом тіньових фінансів Кремля. 

Виявити ці зв’язки вдалося значною мірою завдяки моніторингу блокчейн-транзакцій. Аналітики Global Ledger ще навесні 2025 року почали відстежувати рух коштів між гаманцями Garantex та новими гаманцями Grinex. Вони ідентифікували 312 криптогаманців, пов’язаних із біржею Grinex, багато з яких раніше належали Garantex. Цікаво, що після введення санкцій OFAC проти Grinex у серпні, більшість відомих гаманців припинили активність – але як мінімум чотири адреси продовжували функціонувати, утримуючи значні суми токенів. Це означає, що навіть після санкцій частина інфраструктури залишалася в тіні, не потрапивши одразу до санкційних списків. Такі лазівки виникають через те, що підсанкційні особи заздалегідь готують запасні шляхи та нові юридичні «обличчя» для свого бізнесу. У випадку Grinex засновники заявляли, ніби це «незалежна» киргизька компанія і заперечували зв’язок з Garantex чи A7A5. Однак докази на блокчейні (спільні IP-адреси сайтів, одночасна реєстрація компаній, перекази величезних сум між гаманцями) спростували ці заяви. Більше того, журналісти RFE/RL встановили, що до схеми ймовірно причетний Ілан Шор – саме через мережу компаній від москви до Бішкека він міг контролювати і A7A5, і Grinex. Шор, перебуваючи під санкціями та навіть заочним вироком у ЄС і США, все одно зміг відіграти роль «сірого кардинала» цього проєкту.

Реакція влади Киргизстану, на жаль, виявилася пасивною. На запити журналістів місцеві регулятори відповідали ухильно або взагалі відмовчувалися. Орган, відповідальний за нагляд за віртуальними активами, підтвердив лише факт реєстрації Grinex у своєму реєстрі, але заявив, що «ще розбирається», чи це та сама біржа, про яку пише міжнародна преса. Міністерства фінансів і економіки Киргизстану взагалі заявили, що криптобіржі – не їхня юрисдикція. Така бюрократична тиша викликає занепокоєння західних партнерів. Експерти попереджають, що брак прозорості створює ідеальні умови для незаконної діяльності, а Киргизстан ризикує стати улюбленою «гаванню» для тих, хто прагне обійти міжнародні контролі. Простіше кажучи, якщо після введення санкцій не контролювати, куди переміщуються гроші підсанкційних осіб, вони завжди знайдуть нові шляхи – через третю країну, нову криптобіржу чи підставну компанію.

Blockchain-аналітика: коли транзакції говорять гучніше за слова

Попри складність схем на кшталт A7A5-Grinex, у міжнародних слідчих є потужний союзник – прозорість блокчейну. Кожна операція з криптовалютою залишає слід у публічному реєстрі, і за наявності належних інструментів можна простежити навіть заплутані маршрути. У випадку A7A5 це підтвердилося сповна. Більшість транзакцій токена проходила в мережі Tron, популярній серед російських користувачів завдяки низьким комісіям і швидкості. Водночас Tron – це відкритий реєстр, і аналітики змогли зібрати детальну картину переміщення мільярдів через цей ланцюжок. Зокрема, фахівці Global Ledger за допомогою власного блокчейн-аналітичного програмного забезпечення. З’ясувалося, що ліквідність стейблкоїна багато в чому створювалася штучно: лише три великі Ethereum-гаманці нескінченно «ганяли» між собою A7A5 та USDT, здійснивши тисячі зустрічних угод купівлі-продажу без притоку нових грошей. Така практика відома як wash trading – накручування фіктивних обсягів торгів, щоб створити ілюзію високого попиту. На Tron виявили іншу тактику: низка взаємопов’язаних гаманців регулярно «зливала» отримані A7A5, обмінюючи їх через смарт-контракт проєкту на USDT. Причому USDT щоразу надходив із певного пулу адрес, які поповнювалися із понад 15 різних бірж, у тому числі й ліцензованих в ЄС. Іншими словами, організатори схеми використовували глобальну криптоінфраструктуру, щоб підживлювати рублевий стейблкоїн доларовою ліквідністю, маскуючи ці вливання під звичайні транзакції.

Моніторинг соцмереж теж дав цікаві зачіпки: в офіційних Telegram-каналах A7A5 оголошення про великі продажі токенів часто з’являлися синхронно з черговими вкиданнями USDT у пул ліквідності. Це виглядало як спланована акція для приваблення покупців – мовляв, «дивіться, у нас знову купа USDT на обмін, поспішайте придбати A7A5». У деяких випадках аналітики помітили, що «великі покупці» починали виводити USDT буквально за хвилину до публічного оголошення – очевидно, маючи внутрішню інформацію. Сукупно такі спостереження свідчать: усе середовище навколо A7A5 керувалося вручну і не було справжньо ринковим. Основна мета – забезпечити функціонування «обхідного каналу» для грошей, а не створити популярний масовий актив. Недарма транзакції A7A5 відбувалися переважно у робочі дні та години за московським часом, ніби це банківські перекази, а не цілодобова криптовалюта. Підтримку користувачів токена також здійснювали тільки в робочий час московських офісів, а купити токен за готівку пропонувалося безпосередньо в московському офісі Grinex (розташованому в хмарочосі “Москва-Сіті”, де раніше був офіс Garantex). Ці факти, встановлені журналістами та блокчейн-аналітиками, проливають світло на справжню природу A7A5: це не стільки інноваційний фінансовий продукт, скільки спритно замаскований «транзитний канал» для російських грошей. 

Необхідно зазначити, що після запровадження санкцій фінансова компанія А7 дещо змінила підходи до обігу стейблкоїна А7А5. Окрім випуску «цифрового векселя А7», що значно більше заплутує операції з стейблкоїном А7А5 за рахунок обміну його на фіатні паперові фінансові інструменти – готівку та так званий «вексель А7» - експертами UMDS за допомогою блокчейн-аналітичного програмного забезпечення AMLbot PRO були відстежені майже всі транзакції, пов’язані з A7A5 та «цифровими векселями А7» у мережі Tron, і виявлені характерні закономірності руху коштів. Також, була виявлена заміна імітації ліквідності А7А5 на реальне забезпечення їхньої ліквідності, тобто реального вливання великих сум грошових коштів. Також змінився час піків активності операцій, що свідчило про освоєння нових регіонів діяльності.

«Цифровий вексель А7»: новий рівень заплутування транзиту грошей

Якщо стейблкоїн A7A5 став основним «цифровим трубопроводом» для обходу санкцій, то «цифровий вексель А7» перетворився на його тіньового партнера - універсальний паперово-цифровий інструмент, покликаний додати ще один шар непрозорості до транскордонних схем. Формально він позиціонується як класичний простий або процентний вексель, але із сучасними елементами: його можна придбати у відділеннях «A7 Финансы» в росії, передати контрагенту через індосамент, використати для оплати міжнародних контрактів або розрахунків у будь-якій валюті (USD, EUR, CNY, AED) - про що відкрито заявляють на презентаційних матеріалах «A7». Завдяки цьому інструменту компанія отримала можливість перетворювати операції в рублях, які легко відстежуються, на паперові векселі, що згодом відображаються в обліку як звичайні корпоративні платежі, а не криптовалютні чи фінансові трансфери підсанкційних банків.

Векселі випускаються переважно російськими структурами групи A7, але їх ключовою особливістю є те, що вони надалі «отоварюються» за кордоном. Одержувач може погасити вексель у партнерських структурах A7 за межами РФ (у тому числі в Дубаї, Киргизстані, Казахстані чи Туреччині), де йому виплачують еквівалент у USDT або готівковій іноземній валюті. Таким чином, рубльова сума офіційно вилучається з російської юрисдикції у вигляді векселя, а погашається вже через інфраструктуру A7 у вигляді цифрових активів чи кешу. Цей механізм дозволяє приховати справжню природу транзакції: у бухгалтерії — це «вексель як фінансове вкладення» або «оплата зобов’язань», а в реальності — переказ грошей за кордон і видача клієнту конвертованої валюти, яку потім неможливо прямо прив’язати до російського походження.

Завдяки можливості передавати вексель через індосамент у вигляді QR-коду інструмент стає ідеальним для приховування слідів. Ланцюг власників векселя не фіксується в централізованому реєстрі, а отже, фактично створюється «анонімний обіг» боргових зобов’язань, які можна обмінювати між російськими й іноземними компаніями без цифрових слідів. А коли вексель нарешті пред’являється до погашення в одній із точок A7 за кордоном, операція виглядає як легальне виконання боргових зобов’язань, хоча насправді виступає фінальним етапом прихованого транзиту коштів.

Саме така конструкція — паперовий вексель → передача третьому суб’єкту → погашення у вигляді USDT/кешу — створює нову «сіру зону» для регуляторів. На відміну від стейблкоїнів, рух векселів практично неможливо відстежити автоматично, а їхній обіг не підпадає під ті самі норми AML/KYC, що застосовуються до цифрових активів. У деяких випадках «цифровий вексель» використовується як проміжний інструмент: покупець спершу отримує вексель, а вже в наступному кроці працівники дочірньої структури A7 конвертують його в цифровий A7A5, який одразу обмінюють на USDT на Grinex або інший афілійованій біржі. Таким чином вексель дозволяє змішати на одному шляху паперові, банківські та криптовалютні трансакції, що суттєво ускладнює повний ланцюг відстеження.

Фактично група A7 побудувала гібридний механізм транзиту підсанкційних коштів, де фіатний вексель використовується як легальний фасад, а фінальні виплати здійснюються в цифрових валютах або готівці за межами росії. Саме тому «цифрові векселі А7» стають наступним рівнем загрози після A7A5: на відміну від блокчейна Tron, їхній обіг не прозорий, легко перетинає кордони й дозволяє уникати санкцій не лише технічно, а й юридично. У поєднанні з криптоканалами A7A5 вони формують синхронізовану систему обходу санкцій, яку міжнародним регуляторам необхідно враховувати при оцінці ризиків та плануванні нових пакетів санкцій.

Наведені викриття стали можливими саме завдяки пильному моніторингу після введення санкцій. Спочатку ані A7A5, ні Grinex не були у санкційних списках, адже про них просто не знали. Лише після того, як незалежні дослідники (FT, CIR, Global Ledger) оприлюднили результати розслідувань, західні уряди внесли зміни. ЄС у жовтні 2025 року ввів пряму заборону на будь-які транзакції зі стейблкоїном A7A5 у межах 19-го санкційного пакету. Британія й США, як зазначалося, ще раніше застосували санкції до організаторів схеми. Однак на той момент значні суми вже пройшли через систему. Більш того, оператори A7A5 очікували удару і заздалегідь підготувалися: після санкцій США проти Grinex у серпні адміністратори стейблкоїна швидко провели технічну операцію, щоб розірвати зв’язок між токеном і санкційною біржею. Вони застосували спеціальну функцію смарт-контракту (команду destroyBlackFunds), аби знищити старі токени на двох гаманцях, пов’язаних із Grinex, де зберігалося 33,8 млрд A7A5 (близько $405 млн, тобто понад 80% усіх токенів). Одразу після цього рівно таку ж кількість нових A7A5 було випущено на іншому гаманці. Такий «трюк» фактично обірвав прямий ланцюжок транзакцій, що вів до біржі Grinex, і ускладнив відстеження зв’язків токена з підсанкційною платформою. Financial Times зазначає, що активність нового гаманця (через який тепер циркулює A7A5) абсолютно відтворює типову поведінку старих – транзакції йдуть у ті самі години і в тому ж режимі. Це ще один доказ того, що усі ниточки ведуть до одних і тих самих рук, просто ляльковики спритно переплели їх, щойно старі схеми почали «горіти».

Отже, сучасні технології моніторингу – починаючи від аналітичних платформ на кшталт Global Ledger, AMLbot PRO, Chainanalysis – дозволяють викривати навіть найскладніші багатоходові комбінації з відмивання чи переказу підсанкційних коштів. Проте цього недостатньо, якщо реакція на такі викриття буде запізнілою. Історія з A7A5 наочно показала: санкції самі по собі не гарантують успіху, якщо не налагоджено постійний постсанкційний контроль.

Рекомендації: як не дати обійти санкції і підвищити їхню ефективність

Виходячи з викладеного кейсу, можна сформулювати кілька ключових висновків і рекомендацій щодо моніторингу санкційних режимів:

• Постійний моніторинг підсанкційних суб’єктів. Санкції слід сприймати не як разову дію, а як процес. Після включення особи чи компанії до списку санкцій необхідно безперервно відстежувати її активність. Хто з контрагентів продовжує з нею працювати? Чи не створено нових афілійованих структур? Чи не з’явились раптом пов’язані проєкти в інших юрисдикціях (як у випадку з переїздом Garantex до Киргизстану під виглядом Grinex)? Моніторинг може здійснюватися через аналіз відкритих даних, журналістські розслідування, міждержавний обмін інформацією. Важливо налагодити міжнародну співпрацю, адже підсанкційні активи легко “мігрують” через кордони.
• Аналіз подальших кроків після введення санкцій. Кожна санкція запускає реакцію з боку її адресатів. Тому варто прогнозувати і відстежувати наступні ходи підсанкційних осіб. Наприклад, після блокування російських банків у SWIFT вони кинулися освоювати криптовалютні канали; після заборони Garantex з’явилась Grinex; після замороження одних активів олігархи швидко переоформлюють їх на родичів чи підставних осіб. Аналітичні центри та спецслужби повинні відслідковувати такі тенденції в реальному часі, щоб вчасно їх припиняти. Для цього застосовують OSINT-розвідку, блокчейн-аналітику (як у прикладі з Tron-мережею) та тісну взаємодію з приватними аналітичними компаніями, які вже мають напрацювання (AMLbot PRO, Global Ledger, Crystal Intelligence, Chainalysis тощо).
• Виявлення та нейтралізація нових схем обходу. Санкційний тиск неминуче породжує інновації у сфері ухилення. Це може бути випуск нових фінансових продуктів (стейблкоїни, «цифрові векселі», сурогатні валюти), використання третіх країн та їхніх фінансових систем (як-от банки і біржі дружніх до РФ держав), або ж перехід до натурального товарообміну й нефінансових методів (бартер, розрахунки криптовалютами за сировину, обмін через золоті запаси тощо). Завдання санкційних органів – постійно проводити «мозкові штурми» і моделювати можливі лазівки, щоб випереджувати зловмисників. Регулятори мають уважно стежити за появою підозрілих проєктів на кшталт A7A5 і оперативно включати їх (та їхніх бенефіціарів) до санкційних списків, щойно стане зрозуміла справжня суть таких проектів. У пригоді стають і дані фінансової розвідки, й інсайди від інформаторів з галузі – адже часто самі учасники ринку повідомляють про підозрілі новації.
• Використання сучасних аналітичних інструментів. Досвід з A7A5 показав, що навіть складна мережа транзакцій може бути розплутана, якщо мати доступ до технологічних рішень. Платформи на зразок AMLbot PRO, Global Ledger, Crystal Intelligence, Chainalysis, Elliptic та ін. здатні автоматично відстежувати рух коштів по блокчейнах, сигналізувати про появу «брудних» коштів, встановлювати зв’язки між гаманцями та сервісами. Впровадження таких засобів моніторингу в практику фінансових розслідувань – обов’язкова умова успіху. Банки та біржі теж повинні підключати подібні інструменти, щоб у режимі реального часу виявляти спроби обходу санкцій через їхні платформи. Це стосується і традиційних фінансових контрагентів: наприклад, уважніше перевіряти операції з країнами, які можуть перепродавати санкційні товари, відслідковувати аномальні маршрути поставок (щоб виявити схеми реекспорту підсанкційних товарів через треті країни) тощо.
• Оцінка ефективності вже діючих санкцій. Надзвичайно важливо регулярно вимірювати реальний вплив санкцій і оперативно реагувати, якщо він виявляється меншим, ніж очікувалося. Моніторинг фінансових показників підсанкційних суб’єктів (дохід, активи, витрати), стану їхніх бізнес-імперій, змін у способі життя олігархів тощо – усе це допомагає зрозуміти, чи «боляче вдарили» санкції. Якщо ж виявляється, що, наприклад, компанія під санкціями продовжує здійснювати міжнародні операції через дочок або що країна-агресор все ще купує критичні товари (чипи, технології) у значних обсягах – отже, десь існує лазівка. Регулярний аудит санкційних режимів повинен приводити до коригування політики: закриття виявлених схем, розширення списків, посилення експортного контролю, тиску на країни-посередники. Санкції – це динамічний інструмент і їхня гнучкість та адаптивність визначають успіх не менше, ніж початкова жорсткість.

Висновок

Кейc із киргизьким стейблкоїном A7A5 та біржею Grinex – це своєрідний дзвінок-нагадування: послабляти пильність після введення санкцій не можна. Навпаки, у цей момент має розпочатися ретельний моніторинг і аналітична робота, щоб виявити наступний крок підсанкційних гравців. Кремлівська фінансова мережа продемонструвала високу гнучкість і технологічну підкованість, але міжнародна спільнота теж не стоїть на місці. Публічність блокчейнів, розслідування журналістів та аналітиків, координація між країнами – усе це стає новою зброєю у санкційній війні. Щоб вона була дієвою, санкції повинні постійно супроводжуватися принципом: «Довіряй, але перевіряй». Запровадили обмеження – переконайтеся, що їх не обходять. І якщо знаходиться нова схема, негайно дійте на випередження. Тільки так санкційний тиск зможе насправді досягти своєї мети, позбавивши агресора ресурсів для продовження війни і примусивши його до змін.