Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину

Процедура спадкування завершується оформленням права на спадщину і отриманням свідоцтва про право на спадщину. Саме з моменту його видачі спадкоємець отримує можливість повноцінно розпоряджатися спадковим майном – укладати угоди, відчужувати тощо. У цьому контексті нотаріус, який веде спадкову справу, виступає єдиним субʼєктом, уповноваженим засвідчити перехід спадкового майна до спадкоємця у позасудовому порядку, і видати правовстановлюючий документ на спадкове майно.

Однак непоодинокими є ситуації, коли нотаріус відмовляється видавати свідоцтво про право на спадщину або затягує процедуру його видачі. Часом підставами для відмови можуть бути обставини, які аж ніяк не перешкоджають оформленню права на спадщину. Проте ситуація ускладнюється відсутністю чіткого розуміння меж нотаріальних повноважень та підстав для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, що призводить до затягування спадкових процесів.

Видача свідоцтва про право на спадщину як завершальний етап спадкування

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Видача свідоцтва спадкоємцям відбувається після закінчення строку для прийняття спадщини - шести місяців з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно, майнові права, які обтяжені, нерухомість та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобовʼязаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

При цьому відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Фактично це означає відсутність документа, який посвідчує право на майно, отримане у спадщину, а не відсутність таких прав. За свідоцтвом про право на спадщину спадкоємці можуть звернутись у будь-який час після спливу строку на прийняття спадщини, оскільки його видача спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.

При цьому необхідно враховувати, що свідоцтво про право на спадщину видається тільки за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. А що ж відбувається у разі, якщо спадкоємцями не подано всіх необхідних документів?

Відкладення видачі свідоцтва про право на спадщину

Перш за все, варто наголосити, що відкладення видачі свідоцтва - це не відмова у його видачі. Відкладення вчинення нотаріальної дії має тимчасовий характер і застосовується у випадках, коли наявні обставини можуть бути усунені у короткий строк. 

Видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: 

• витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати 1-го місяця;
• необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини.

Крім того видача свідоцтва про право на спадщину, як нотаріальна дія, може бути зупинена у разі оскарження в судовому порядку прав спадкоємців на отримання такого свідоцтва заінтересованими особами. В такому разі видача свідоцтва зупиняється до вирішення справи судом за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви.

Зупиняється видача свідоцтва про право на спадщину також у разі, якщо на спадкове майно накладено арешт, до зняття такого арешту. Проте за наявності заборони відчуження або обтяження іпотекою житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, обʼєкта незавершеного будівництва, майбутнього обʼєкта нерухомості нотаріус має видати свідоцтво про право на спадщину та протягом 2-х робочих днів письмово повідомити про це кредитора.

Підстави для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину

Законодавство не передбачає вичерпного переліку підстав для відмови нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину. Це часто призводить до зловживань нотаріусами своїм правом на відмову, часто безпідставно.

Нотаріус має відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину, якщо дійде висновку про неможливість вчинення цієї нотаріальної дії з огляду на вимоги законодавства. Для цього нотаріуси орієнтуються на загальні підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій, передбачені законодавством:

• якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України - до прикладу, однією з найпоширеніших підстав для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину є неподання спадкоємцями заяви про прийняття спадщини або її подання із пропущення 6-місячного строку;
• не подано відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії – при цьому, як вже зазначалось раніше, отримання таких документів нотаріусом неможливе протягом одного місяця;
• дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії – зокрема у разі, якщо спадкова справа вже відкрита та ведеться іншим нотаріусом за місцем відкриття спадщини;
• є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії, або ця особа діє під впливом насильства, або ця особа в установленому порядку визнана недієздатною;
• особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення – за видачу свідоцтва про право на спадщину передбачається плата, однак про її розмір краще дізнаватись у конкретного нотаріуса ще до відкриття спадкової справи;
• особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, повʼязані з її вчиненням – до прикладу, спадкоємці-нерезиденти зобовʼязані сплатити податок на доходи фізичних осіб зі спадщини, і тільки після цього нотаріус має право видати їм свідоцтва про право на спадщину;
• в інших випадках, передбачених законом.

Завданням нотаріуса є перевірка юридичних фактів, які мають значення для спадкування, виключно з позиції їх формального підтвердження відповідними документами, а тому нотаріус не наділений повноваженнями встановлювати спірні факти, оцінювати суперечливі докази чи вирішувати конфліктні ситуації між спадкоємцями. Це все компетенція суду.

До прикладу, у разі відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус розʼяснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Тобто у разі, якщо спадкоємець не може підтвердити, наприклад, факт наявності родинних звʼязків зі спадкодавцем, нотаріус не може зробити однозначний висновок про наявність у такої особи права на спадкування. В такому разі спадкоємець має звернутись до суду для встановлення факту наявності родинного звʼязку між ним і спадкодавцем.

Процесуальна форма відмови

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зобовʼязаний викласти причини відмови в письмовій формі і розʼяснити порядок її оскарження. Відсутність належної мотивації або посилання на абстрактні норми права фактично нівелює правове значення відмови та створює передумови для правової невизначеності. Саме мотивувальна частина відмови дозволяє особі зрозуміти, які саме обставини унеможливлюють видачу свідоцтва, і, відповідно, або усунути їх, або оскаржити відмову на підставі необґрунтованості або незаконності.

Поширеною проблемою є підміна відмови у вчиненні конкретної нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину - фактичним ухиленням нотаріуса від вчинення нотаріальної дії, що проявляється у необґрунтованому затягуванні спадкового провадження або висуванні до спадкоємців додаткових, не передбачених законом вимог. Такі дії нотаріуса можна і потрібно оскаржувати в судовому порядку.