Виконання рішень суду про стягнення аліментів: що потрібно враховувати

Як ініціювати виконавче провадження по аліментах

Після набрання рішенням про стягнення аліментів законної сили, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, видає виконавчий лист – документ, що підлягає примусовому виконанню. Якщо аліменти стягувались у порядку наказного провадження (про особливості стягнення аліментів у наказному та позовному провадженні дивіться тут), суд видає судовий наказ, який підлягає виконанню в установленому законом порядку і не потребує додаткового видання будь-яких інших документів.

Також варто нагадати, що у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць. Такі стягнення здійснюються у загальному порядку примусового виконання судових рішень з особливостями, визначеними законодавством, зокрема, щодо вимог до виконавчого документа.

Окрім того, у випадку несплати аліментів, визначених батьками в договорі про утримання дитини (який посвідчується нотаріально), якщо це передбачено таким договором, примусове стягнення аліментів може бути здійснене за виконавчим написом нотаріуса, який також є виконавчим документом.

І виконавчий лист, і судовий наказ, і виконавчий напис нотаріуса є виконавчими документами, які мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавчий документ обов’язково має містити наступні реквізити:

• назва і дата видачі документа (судовий наказ, виконавчий лист, виконавчий напис), найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
• дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
• прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові стягувача та боржника, їхня адреса місця проживання чи перебування, дата народження боржника;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для тих, хто відмовився від індивідуального податкового номера з релігійних переконань) боржника;
• резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
• дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
• строк пред’явлення рішення до виконання.

Ці реквізити є обов’язковими, і у разі відсутності таких реквізитів або наявності помилки у них, виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання протягом 3 робочих днів з дня його пред’явлення.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (місце роботи боржника, місцеперебування майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їхніх засобів зв’язку та адреси електронної пошти тощо). Але ці реквізити не обов’язкові, їх наявність чи відсутність жодним чином не впливає на дійсність виконавчого документа.

Кожен виконавчий документ має свій строк пред’явлення до виконання. Виконавчий документ про стягнення аліментів може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені аліменти (найчастіше до досягнення дитиною повноліття).

Отримавши виконавчий документ та перевіривши наявність у ньому всіх необхідних реквізитів, а також відсутність у ньому помилок, описок тощо, необхідно звернутись до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення, додавши до неї оригінал виконавчого документа.

У заяві необхідно вказати:

• назву і дату видачі виконавчого документа;
• прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові стягувача;
• дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта стягувача;
• номер телефону стягувача;
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі стягувача - фізичної особи (за наявності);
• спосіб перерахування стягнутих з боржника грошових сум (банківський, поштовий переказ), а також реквізити банківського рахунку для отримання стягнутих з боржника грошових сум.

Заява подається до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника. Важливо зауважити, що виконавчі документи про стягнення аліментів можуть виконувати як органи державної виконавчої служби, так і приватні виконавці. В чому ж різниця?

В загальному, порядок дій і державного, і приватного виконавця у справах про стягнення аліментів не відрізняється. Очевидно, що приватний виконавець в деяких випадках є більш ефективним, оскільки державні виконавці через велику кількість справ у їхньому провадженні можуть не надто перейматись перебігом справи. Втім, у справах про стягнення аліментів у державних виконавців значно ширші повноваження, зокрема, щодо застосування до боржника правових обмежень у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів.

Що відбувається після відкриття виконавчого провадження?

У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа, державний або приватний виконавець, протягом 3 робочих днів з дати надходження заяви, відкриває виконавче провадження, про що повідомляє боржника та стягувача, направляючи їм постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням.

До того ж реєстрація виконавчих документів, всіх документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження. Боржник та стягувач як сторони виконавчого провадження мають безоплатний, необмежений та цілодобовий доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження на офіційному вебсайті Мін’юсту, з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації стосовно провадження.

Для отримання доступу до виконавчого провадження через автоматизовану систему, необхідно ввести ідентифікатор доступу, який зазначається на постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, що встановлений у розмірі половини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.

Якщо боржник отримує заробіток (доходи) у різних місцях, відрахування аліментів із кожного виду виплат здійснюється за окремими постановами про звернення стягнення на доходи боржника, згідно з розміром утримання, визначеним виконавчим документом.

Стягнуті аліментні суми перераховуються виконавцем на рахунок у банку, зазначений стягувачем в заяві, чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом.

Що робити, якщо боржник не працює та не отримує іншого заробітку (доходу)?

Очевидно, що у такого боржника виникне заборгованість за аліментами. При цьому, розмір заборгованості визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для місцевості, в якій проживає платник аліментів.

Аналогічно визначається заборгованість, якщо платник є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу (в такому разі йдеться про місцевість, де мешкав платник аліментів до виїзду за кордон).

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється виконавцем щомісячно. Якщо сукупний розмір заборгованості перевищує суму платежів за 3 місяці виконавець:

1. Вносить відомості про боржника до Єдиного реєстру боржників – систематизованої бази даних про боржників, яка ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані зобов’язання боржників для запобігання відчуженню боржниками майна.
2. Звертає стягнення на майно боржника, яке полягає в арешті такого майна, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації майна.
3. Надсилає стягувачу письмове роз’яснення про право на звернення до органів досудового розслідування із заявою про вчинення кримінального правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

Крім цього, залежно від суми заборгованості, законодавством передбачено чимало обмежень прав боржника по сплаті аліментів, які спрямовані на стимулювання платників вчасно, добросовісно та у повному обсязі виконувати визначені судовими рішеннями обов’язки по сплаті аліментів.