Як накликати на себе податкового інспектора, якщо раптом стало нудно

Для фізичних осіб (як підприємців/самозайнятих, так і просто резидентів з декларацією про майновий стан і доходи) працює загальна модель перевірок за ПКУ:

• Камеральна перевірка – проводиться по кожній податковій декларації автоматично, без наказу та без участі платника. Це прямо прописано в ст. 76 ПКУ: «вся податкова звітність підлягає камеральній перевірці суцільним порядком». Але камералка – це ще не «зустріч» з інспектором, а бек-офісна аналітика.
• Документальні планові перевірки – включення платника податку до плану-графіка за критеріями ризику (ст. 77 ПКУ + Наказ Мінфіну № 524 від 02.06.2015 щодо Порядку формування плану-графіка)
• Документальні позапланові перевірки – тільки за переліком підстав, чітко перерахованих у ст. 78 ПКУ (78.1.1–78.1.19).

Питання «Чи прийде інспектор саме до конкретної ФО?» – це по суті питання:

1. чи потрапить вона в план-графік перевірок,
2. чи не спровокує вона одну з підстав для позапланової перевірки.

1. Як ФО «проситься» в план-графік: формальні критерії ризику

Наказ Мінфіну № 524 прямо містить окремий розділ ІV «Порядок відбору до плану-графіка платників податків – фізичних осіб» та встановлює критерії відбору фізосіб за ступенем ризику (високий, середній, незначний).

З офіційних джерел ДПС та публікацій з посиланням на Порядок № 524 випливає, що для фізосіб ризикам високого ступеня, зокрема, відповідають такі ситуації: 

1. Дисбаланс доходів за різними ознаками

   • сума доходів з ознаками «інші доходи» (код 127) та/або дохід самозайнятої особи (код 157) перевищує задекларований дохід від господарської діяльності більше ніж на 10%.

2. Аномально високі витрати проти задекларованого доходу

   • витрати, відображені в декларації про майновий стан і доходи, складають 75% і більше від річного доходу, за умови що річний дохід від підприємницької діяльності ≥ 10 млн грн.

3. Низька офіційна зарплата працівникам (якщо фізособа одночасно є ФОП/роботодавцем)

   • виплата зарплати нижче середньої по галузі в регіоні – теж критерій ризику.

4. Зв’язок з кримінальними провадженнями за «податково-корупційними» статтями

   • наявність у судових рішеннях за ст. 191, 212, 368 ККУ згадок про ризиковий характер діяльності контрагентів платника – формально віднесено до критеріїв високого ступеня ризику для фізичних осіб 

5. Фізособи з високими статками

   • Мінфін окремо описував критерії відбору ФО з великими статками: фокус на ситуаціях, коли обсяг придбаних активів (нерухомість, цінні папери тощо) істотно перевищує задекларовані доходи, оскільки «основна частка великих статків складається не з зарплати» 

Всі ці критерії – не вигадка, а прямі посилання на Порядок № 524 та його зміни, плюс офіційні роз’яснення територіальних органів ДПС.

Тобто на практиці це означає, що ФО сама «накличе» на себе планову перевірку, якщо:

• Демонструє (у соцмережах в том числі) лайфстайл, який не збігається з цифрами в декларації (дорогі покупки, активи, але скромні доходи);
• регулярно показує надмірні витрати (великий відсоток витрат у декларації, особливо при високих оборотах);
• масово використовує коди «інші доходи/доходи самозайнятої особи», які «переважують» задекларований бізнес-дохід;
• формально платить мізерну зарплату працівникам порівняно з галузевою статистикою.

Це – чиста математика: алгоритми ризик-аналізу ДПС, налаштовані на Порядок № 524, «підсвічують» саме такі профілі і далі ФО потрапляє до розділу IV плану-графіка (документальні перевірки платників податків – фізичних осіб).

2. Які дії ФО прямо запускають позапланові перевірки: ст. 78 ПКУ

Тут ми вже виходимо з площини «ризик-скорингу» у площину жорстких юридичних підстав.

Стаття 78 ПКУ містить вичерпний перелік підстав для документальної позапланової перевірки. Для ФО-резидентів найтиповіші «самостріли» такі: 

Ігнорування запитів податкової (78.1.1, 78.1.4, 78.1.19)

1. ДПС отримує податкову інформацію (у тому числі за результатами аналізу декларацій, банківських даних, міжнародного обміну, перевірок пов’язаних компаній тощо – ст. 72, 73 ПКУ) 
2. Бачить потенційне порушення – і надсилає обов’язковий письмовий запит з вимогою пояснень та документів.
3. Якщо ФО не відповідає або відписується без документів, це автоматично відкриває для ДПС двері до позапланової документальної перевірки (78.1.1, 78.1.4, 78.1.19).

Тобто не ігнорувати запити – базова мінімальна гігієна, інакше інспектор гарантовано приходить.

Несвоєчасне подання або взагалі неподання декларації / звітів (78.1.2)

Якщо ФО не подає в строк декларацію про майновий стан і доходи, розрахунки (наприклад, розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, нарахованих отримувачем імпортних послуг, тощо) – це пряма підстава для позапланової перевірки за п. 78.1.2 ПКУ.

Штрафи за неподання/несвоєчасне подання декларації по ст. 120 ПКУ – це ще квіточки; головний ризик – запуск виїзної/невиїзної документальної перевірки.

Масове уточнення декларацій за вже перевірені періоди (78.1.3)

Подання уточнюючих декларацій за період, який вже колись перевірявся – це окрема підстава для позапланової перевірки саме цього періоду (78.1.3 ПКУ). Тобто «підчистити історію» заднім числом іноді потрібно, але серія уточнень за «чутливі» роки різко підвищує шанси на зустріч з податковим ревізором.

Скарги найманих працівників / «конверти» / діяльність без реєстрації (78.1.13)

Підстава з п. 78.1.13 ПКУ – одна з найнеприємніших для ФО/ФОП:

ДПС отримує документально підтверджену інформацію про:

• виплату «тіньової» зарплати, пасивних доходів, додаткових благ без оподаткування;
• незареєстровану господарську діяльність (ФО фактично веде бізнес без статусу ФОП / самозайнятої).

У таких кейсах позапланова перевірка проводиться виключно в частині питань, які стали підставою перевірки, але цього більш ніж достатньо, щоб фізособа дуже конкретно познайомилася зі своїм інспектором.

Закриття бізнесу або «перезавантаження структури» (78.1.7)

Якщо ФО є підприємцем, то припинення діяльності ФОП, а також подання заяви про зняття з обліку платника податків чи порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків – теж окрема підстава для позапланової перевірки (78.1.7 ПКУ).

Тут багато хто сам собі шкодить, закриваючи ФОП «на емоціях» або після сумнівних схем – і автоматично отримує контрольний due diligence від ДПС.

Блок ризиків за розділом про КІК

Для заможних ФО з міжнародними структурами спрацьовують ще кілька підстав зі ст.39-2 ПКУ: неподання платником податків або подання з порушенням законодавчих вимог звіту про контрольовані іноземні компанії, так само як ненадання контролюючому органу відповіді на податковий запит в межах КІК-правил з поясненням фактів, викладених у такому запиті з належним чином засвідченими копіями відповідних документів.

3. Case-study

Кейс: Коли «горять» пов’язані українські компанії та контрольовані нерезиденти

Юридично це працює так:

1. Податкова інформація включає, зокрема, дані, отримані за результатами перевірок інших платників податків, від інших держорганів та з-за кордону (ст. 72, 73 ПКУ) 

2. Якщо при перевірці компанії/групи ДПС бачить, що:

   • на ФО «зав’язані» cash-flows (дивіденди, позики, роялті, позикові рахунки, «повернення фіндопомоги» від нерезидента тощо);
   • структури з КІК/офшорами використовуються так, що у ФО мали б виникати оподатковувані доходи або обов’язки за КІК, але в деклараціях це не відображено,

   – ця інформація цілком підпадає під «податкову інформацію, що свідчить про порушення» у сенсі 78.1.1 ПКУ.

3. Далі стандартний workflow:

   • спочатку йде запит до фізособи з вимогою пояснень і документів;
   • якщо реакція відсутня або «ніяка» – відкривають документальну позапланову перевірку ФО за 78.1.1.

Фактично будь-яка агресивна або «сіра» модель на рівні компаній/нерезидентів автоматично підтягує ФО в поле зору, навіть якщо її власна декларація виглядає «спокійно».

Кейс: Сфери підвищеної уваги – оборонка, АПК, IT/IP, паливо тощо

Формально ПКУ не містить переліку «галузей ризику», але це добре видно на підставі:

• структури розділів плану-графіка, які публікує ДПС на своєму сайті щороку для планових перевірок;
• пояснень ДПС та консультаційних матеріалів, де наголошується на відборі платників з найвищими ризиками несплати податків відповідно до п. 77.2 ПКУ 

За аналізом планів на 2024–2025 роки та профільних публікацій, стали «гарячими» (як для юросіб, так і для пов’язаних фізосіб) наступні бізнес-напрямки:

• оборонка, виробництво та постачання товарів подвійного призначення;
• агро і АПК: великі обсяги експорту, зернові трейдери, елеваторні історії;
• IT/ІР/роялті-моделі – особливо, коли роялті масово йдуть на нерезидентів із сумнівною substance;
• паливо, спирт, підакцизні товари – через вже наявні блоки ризиковості з ПДВ і акцизу.

Для фізосіб це означає:

• якщо ФО – ключовий бенефіціар структури в таких сферах, а компанії вже відфільтрували як ризикові (планові/позапланові, СМКОР, судові рішення тощо),
• ФО автоматично переходить у категорію «цікавої» фізособи, щодо якої збирається інформація і формується підстава для запитів/перевірок (через ст. 72–73 ПКУ та критерії відбору фізосіб з високими ризиками) 

Тут важливо: «сфера підвищеної уваги» як така не прописана в законі, це вже правозастосовча практика і планування контролю, що випливає з оприлюднених планів-графіків та офіційних коментарів ДПС/Мінфіну.

Кейс: КІК, іноземні рахунки, CRS та міжнародний обмін

До недавнього часу ФО могли жити з ілюзією «зарплатка тут, все цікаве – там, в офшорі».
З 2024–2025 років ця історія різко змінюється:

1. CRS в Україні вже реально працює.

• У вересні 2024 Україна здійснила перший автоматичний обмін даними за стандартом CRS,
• ДПС офіційно заявила, що отримала інформацію про рахунки та доходи українців за кордоном 

2. Мінфін у 2025 році оновив Порядок обміну податковою інформацією з іноземними юрисдикціями, розписавши правила запитів, спонтанного обміну, використання даних у межах міжнародних договорів 

На практиці це означає:

• інформація про іноземні рахунки, залишки, дивіденди, інвестиційні доходи резидентів України потрапляє в ДПС у режимі автоматичного обміну та обміну за запитом;

• ця інформація стає податковою інформацією в розумінні ст. 72 ПКУ, на основі якої:

  • формуються запити до фізосіб;
  • за відсутності відповіді або при виявленні невідповідностей – запускаються позапланові перевірки (78.1.1, 78.1.4).

Особливо ризикові моделі:

• звіти за КІК, «забуті» КІК-повідомлення – коли ФО ігнорує обов’язки за гл. 39-2 ПКУ, прибуток КІК «випадає» з щорічної декларації;
• великі портфелі цінних паперів через іноземного брокера, дивіденди та приріст капіталу, які не відображені в декларації;
• структури з роялті/ліцензіями на Кіпр, Нідерланди, BVI тощо, якщо гроші далі «приземляються» на рахунках ФО.

Усі ці кейси не просто цікавлять ДПС – вони фактично лягають в окремий сегмент risk-based відбору фізосіб (високі статки, міжнародні структури, значні іноземні доходи) за Порядком № 524 і оновленим режимом міжнародного обміну.

Кейс: «Лайфстайл не збігається з декларацією»: великі статки та дорогі активи

Мінфін прямо пояснював, що критерії відбору фізичних осіб з високими статками будуються з урахуванням того, що основна частка багатства – це не зарплата, а нерухомість, корпоративні права, фінансові інструменти, дорогі активи.

Типові «червоні прапорці»:

• ФО задекларувала мінімальні доходи в Україні, але водночас:

  • купує нерухомість преміум-сегменту;
  • входить у капітал дорогих бізнесів;
  • купує авто high-end сегменту;
  • здійснює значні інвестиції.

• при цьому не декларує:

  • іноземні доходи;
  • прибуток КІК;
  • дивіденди, роялті, приріст капіталу.

Це не просто «моральний дисонанс» – це формально описаний ризик високого ступеня для фізосіб, який дає підстави для включення до плану-графіка і подальшого заглиблення в походження коштів.

Кейс: ФОП, самозайняті, консультанти, IT: як вони самі підвищують шанси на візит

З урахуванням Порядку № 524 та роз’яснень ДПС по критеріях відбору ФО у план-графік, для ФОП/самозайнятих додатково “грають” такі історії: 

1. Витрати ~ дорівнюють доходам

   • у декларації про майновий стан і доходи витрати ≥ 75% річного доходу, при цьому дохід від госпдіяльності – 10 млн+ грн.➜ signal: «бізнес працює на нулі», що завжди цікавить контролюючий орган.

2. Дешеві офіційні співробітники у дорогому бізнесі

   • середня зарплата працівників ФОП нижча за середню у галузі в регіоні ➜ класичний тригер для перевірок з питань ПДФО, ВЗ та ЄСВ.

3. Заниження «офіційного» доходу порівняно з «іншими доходами»

   • коли сума доходів за кодами 127/157 суттєво перевищує задекларований дохід від госпдіяльності ➜ запитання: чому основні суми ідуть не через «нормальний» бізнес-дохід?

4. Закриття ФОП / перехід на іншу модель після інтенсивного періоду діяльності

   • особливо якщо це супроводжується:

     • великими виплатами на користь ФО перед закриттям;
     • зміною структури власності, переоформленням активів на родичів/нерезидентів ➜ це вже комбо: формальна підстава за 78.1.7 плюс ризики за Порядком № 524.

5. IT- та IP-схеми з «роялті на Кіпр», але з людьми та ризиками в Україні

   • коли ФО (як ФОП/самозайнята) з України фактично керує ІТ-/IP-структурою, але гроші осідають на нерезидентах з сумнівним substance – це і про трансфертне ціноутворення, і про КІК, і про CRS.

4. Чек-лист: Як збільшити шанси не зустрітись зі своїм податковим інспектором

З урахуванням норм ПКУ, наказу № 524 і поточної практики, умовна «гігієна» для резидента-ФО виглядає так:

1. Декларації – вчасно і по суті

   • виконувати вимоги ст. 179 ПКУ щодо подання декларації про майновий стан і доходи;
   • не накопичувати «хвости» з неподаних декларацій чи звітів по КІК

2. Не ігнорувати запити ДПС

   • кожен запит – це фактично «жовта картка», ігнорування якої перетворює її на підставу для позапланової перевірки за ст. 78 ПКУ;
   • відповідати в строк, з документальним підтвердженням, з чіткою логікою.

3. Тримати в тонусі співвідношення доходів/витрат/активів

   • слідкувати, щоб витрати не виглядали аномально великими проти доходів;
   • великі покупки, інвестиції, поповнення капіталів корелювати з задекларованими доходами (включно з іноземними).

4. Моніторити себе у зрізі Порядку № 524

   • дивитися на свій профіль через призму критеріїв для фізичних осіб (високий/середній/незначний ризик);
   • не допускати системності в «червоних прапорцях»: низька зарплата, великі «інші доходи», витрати ~ доходи, підозрілі контрагенти.

5. Комплаєнс за КІК, CRS та іноземних доходах

   • вчасно подавати повідомлення і звіти за КІК;
   • відображати іноземні доходи згідно ПКУ та конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;
   • розуміти, що CRS уже діє, і «іноземний брокер/банк нічого не розкаже» – це вже не про 2025 рік.

6. Охайна поведінка при закритті бізнесу / реструктуризації

   • не змішувати «масштабну реструктуризацію» з повним хаосом у звітності;
   • перед ліквідацією ФОП/структур – привести до ладу облік, закрити прогалини, які можуть стати підставою для 78.1.7-тригерів.