Які є підстави у податкової служби для направлення запиту до підприємства відповідно до статті 73 Податкового кодексу України?
Зміст
- Що робити, якщо компанія здійснює діяльність, яка не має точних аналогів для порівняння з метою складання документації з трансферного ціноутворення?
- При проведені аналізу, чи зверне податкова увагу на компанії, які не мають аналогів в Україні?
- Чи можна змінити метод трансферного ціноутворення (ТЦУ) після подання документації, на запит податкової?
- Що робити, якщо компанія здійснює діяльність, яка не має точних аналогів для порівняння з метою складання документації з трансферного ціноутворення?
- При проведені аналізу, чи зверне податкова увагу на компанії, які не мають аналогів в Україні?
- Чи можна змінити метод трансферного ціноутворення (ТЦУ) після подання документації, на запит податкової?
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:
- підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
- перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
- печатку контролюючого органу.
Згідно з пп. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності принаймні однієї з таких підстав, зокрема, для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом.
Тоді як податковий контроль за трансфертним ціноутворенням на етапі первинного аналізу звітів про контрольовані операції регламентується наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядку опитування уповноважених посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення» від 14.08.2015 № 706 (далі – Порядок № 706).
Відповідно до п. 5 Порядку № 706, якщо під час первинного аналізу контролюючим органом виявлено ризики невідповідності умов контрольованих операцій платника податку принципу «витягнутої руки» та/або заниження податкових зобов’язань, контролюючий орган має право письмово звернутися до платника податку із запитом про надання інформації відповідно до пункту 73.3 статті 73 глави 7 розділу II Кодексу.
Як правило, ризики, встановлені за результатами первинного аналізу, базуються на використанні податковим органом нерелевантних джерел інформації, а попередні висновки (припущення) податкового органу не можуть бути підставою для встановлення наявності ризиків з трансфертного ціноутворення. Таким чином, запит податкового органу не містить якісних підстав для надсилання запиту відповідно до вимог пп. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ та Порядку № 706.
Згідно з пп. 73.3.4 п. 73.3 ст. 73 ПКУ, якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п’ятим пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, платник податків звільняється від обов’язку надання відповіді на такий запит.
Що робити, якщо компанія здійснює діяльність, яка не має точних аналогів для порівняння з метою складання документації з трансферного ціноутворення?
Коли важко знайти аналогічні компанії для порівняння, потрібно діяти наступним чином:
Використання найбільш близьких аналогів:
- Обирайте компанії або угоди, які мають максимально схожі умови (навіть якщо вони не ідеальні).
- Використовуйте коригування для усунення відмінностей (наприклад, враховуйте різницю у рівні витрат, масштабах діяльності, ринкових умовах тощо).
Використання альтернативних джерел:
- Якщо немає внутрішніх аналогів (операцій з незалежними контрагентами), шукайте зовнішні аналоги (ринкові звіти, фінансову інформацію публічних компаній, спеціалізовані бази даних).
- Використовуйте галузеві дослідження або експертні висновки, які можуть підтвердити відповідність ціни ринковому рівню.
Вибір іншого методу ТЦУ:
- Якщо метод порівняльної неконтрольованої ціни (ПКЦ) неможливо застосувати через відсутність аналогів, розгляньте інші методи, наприклад:
- Метод ціни перепродажу (якщо продаєте товари пов’язаній особі).
- Метод «витрати плюс» (якщо надаєте послуги або виробляєте продукцію).
- Метод чистої рентабельності (якщо можна порівняти рівень прибутковості з іншими компаніями в галузі).
При проведені аналізу, чи зверне податкова увагу на компанії, які не мають аналогів в Україні?
Так, компанії, у яких немає точних аналогів для порівняння, можуть викликати інтерес у податкової, особливо якщо:
- Є суттєві відхилення між вашими цінами (або прибутковістю) і ринковими діапазонами.
- Компанія має операції з нерезидентами, особливо з низькоподаткових юрисдикцій.
- Рівень рентабельності компанії значно відрізняється від інших учасників ринку.
Щоб зменшити ризики перевірки, варто:
- Документувати обґрунтування вибору аналогів (навіть якщо вони не ідеальні).
- Зробити коригування для усунення відмінностей.
- Описати в документації, чому саме цей метод і джерела були обрані.
Чи можна змінити метод трансферного ціноутворення (ТЦУ) після подання документації, на запит податкової?
Так, змінити метод трансферного ціноутворення (ТЦУ) після подання документації можливо, але це залежить від обставин.
Коли і як можна змінити метод ТЦУ?
До перевірки ДПС:
- Якщо ви виявили, що вибраний метод не дає коректних результатів, ви можете подати уточнену документацію.
- Це особливо актуально, якщо знайдено нові джерела даних або виявлено помилку в первісному обґрунтуванні.
Під час податкової перевірки:
- Якщо податкова піддає сумніву вибраний метод, компанія може аргументовано довести, що інший метод є більш обґрунтованим.
- Але потрібно чітко пояснити, чому зміна методу є виправданою (наприклад, відсутність належних порівняльних даних, зміни в ринкових умовах тощо).
За результатами перевірки (судове оскарження):
- Якщо ДПС донарахувала зобов’язання через вибір «неправильного» методу, компанія може змінити метод і довести його коректність у суді.
- Судова практика показує, що компанія має право обирати метод, який найбільш точно відображає ринковий рівень цін.
Які ризики зміни методу?
- Податкова може сприйняти це як спробу маніпуляції (якщо зміна методу приводить до значного зниження бази оподаткування).
- Збільшується ризик штрафів, якщо новий метод призводить до суттєвих коригувань фінансового результату.
- Суд може відхилити аргументи, якщо зміна методу не є належно обґрунтованою.
Що робити, якщо метод потрібно змінити?
- Підготувати обґрунтування: чому попередній метод не підходить, а новий є більш точним.
- Перевірити, чи зміна методу впливає на результати розрахунку ТЦУ.
- За можливості подати уточнену документацію до початку перевірки.