Європейська Директива DAC 6 – потужна зброя у боротьбі з агресивним податковим плануванням

Сучасний бізнес-світ стає все більш глобальним та взаємопов'язаним. Це відкриває нові можливості, але також створює нові виклики для податкових систем країн. Транскордонні операції все частіше потрапляють під нагляд фіскалів, спонукаючи їх до посилення регулювання у цій сфері. І якщо спочатку основна увага була прикута до правил BEPS, потім на авансцені з’явився новий інструмент – Директива Ради ЄС 2018/822, більш відома як DAC6 або Директива про професійних посередників.

Ця директива набрала чинності 25 червня 2018 року і вже встигла кинути серйозний виклик європейським компаніям. Проте, чи загрожують її положення українському бізнесу і в чому полягає її основна суть?

З цієї статті ви дізнаєтесь, коли, як і за яких умов ваші «довірені» консультанти під загрозою серйозних санкцій передаватимуть конфіденційну інформацію про вас та ваш бізнес транзакції податковим органам без вашого відома.

Заінтригували? Тоді поїхали.

DAC6: сутність та ключові аспекти

DAC6 була прийнята з метою оперативного інформування податкових органів про міжнародні угоди, пов'язані з агресивним податковим плануванням. Таким чином, податкові адміністрації країн-членів ЄС мали отримувати дані про міжнародні податкові схеми та оперативно на них реагувати.

DAC – це акронім, що позначає механізм кооперації та взаємодії між податковими органами держав-членів ЄС у боротьбі з несплатою податків, використанням схем податкової оптимізації, приховуванням доходів тощо. Основою такого співробітництва є обмін інформацією, що може допомогти у досягненні цілей DAC.

Як ми писали раніше, існує три основні форми такого обміну:

1. Автоматичний – застосовується, коли платники податків (фізичні та юридичні особи) діють в країні, що відрізняється від країни проживання, резидентства або реєстрації.
2. Обмін за запитом – використовується, коли потрібна додаткова інформація для податкових цілей в іншій країні.
3. Спонтанний – відбувається, якщо одна країна виявляє інформацію про можливе ухилення від сплати податків, що стосується іншої країни.

Податкові органи не збирають більшу частину інформації самостійно. Її їм надають підзвітні особи – фізичні та юридичні особи, які володіють необхідною податковою інформацією. Серед таких «посередників» можна виділити банки, онлайн-платформи, податкових консультантів тощо.

Різноманітні версії DAC

Історично DAC еволюціонувала декілька разів. Різні її версії відомі як DAC 1, DAC 2, DAC 3, DAC 4, DAC 5, DAC 6 та DAC 7. Кожна наступна версія розширювала перелік інформації, якою обмінювались фіскальні органи відповідних країн.

Так, за DAC 1 почали обмінюватись даними про дохід від працевлаштування, зарплати директорів, пенсії, страхування життя, нерухомість. DAC 2 додав обмін інформацією про стан фінансових рахунків. DAC 3 охопив транскордонні рулінги та угоди про трансфертне ціноутворення. DAC 4 зобов'язав обмінюватись Country-by-Country звітами. DAC 5 додав обмін даними про кінцевих бенефіціарів юридичних осіб.

А ось останні дві версії – DAC 6 та DAC 7 вже стосуються обов'язку звітувати про транскордонні схеми податкової оптимізації та торгівлю на онлайн-маркетплейсах.

Транскордонність та «hallmarks»

Ключовими елементами DAC6 є поняття «транскордонності» та «підзвітності». Тобто, підзвітні транскордонні схеми/домовленості/угоди – це будь-які операції, що стосуються принаймні однієї країни ЄС і можуть впливати на оподаткування, обмін інформацією про фінансові рахунки чи встановлення бенефіціарів. При цьому, деякі країни, як-от Польща, вимагають звітувати й про внутрішні операції з «податковою вигодою».

Слід зазначити, що визначення «транскордонності» в рамках DAC6 досить розмите. І навіть якщо ваші операції суто локальні в межах однієї країни ЄС, вони можуть підлягати звітуванню, якщо мають ознаки «податкової вигоди». Тому українським компаніям, що працюють у Європі, доведеться ретельно аналізувати свої бізнес-процеси на предмет відповідності вимогам директиви.

Для ідентифікації підзвітних операцій застосовуються спеціальні ознаки, або «hallmarks». Їх перелік включає близько 15 різних критеріїв, об'єднаних у 5 категорій (А-Е). Серед них – тест на «основну вигоду», ознаки операцій між пов'язаними особами, ухиленням від автообміну інформацією, розкриттям бенефіціарів та трансфертним ціноутворенням.

Якщо операція хоча б за однією ознакою підпадає під дію DAC6, її необхідно розкривати податковим органам.

При цьому, для цілей розкриття не має значення, чи було на меті отримання податкової вигоди – достатньо просто наявності відповідного «hallmark».

На кого покладено обов'язок «стукачити»

Ключовим елементом функціонування DAC6 є поняття «посередників» (intermediaries) – юристів, податкових консультантів, банкірів, аудиторів та інших осіб, професійно залучених у транскордонних операціях. Саме на них Директива накладає обов'язок звітувати про потенційно агресивні схеми податкового планування.

Ба більше, згідно з визначенням, посередниками можуть бути не лише треті особи на кшталт податкових консультантів чи юристів, а й самі компанії в межах корпоративної групи, які розробляли певні податкові схеми. Тобто, декілька посередників або навіть сам платник податків можуть одночасно розкривати інформацію про одну й ту саму операцію.

Професійна таємниця bye bye

Але що робити, якщо ви звернулись за податковою консультацією до європейського юриста чи аудитора? Чи не звільняє їхня професійна таємниця від необхідності «доносити» на клієнта?

На жаль, дія професійної таємниці (legal professional privilege) не є абсолютною в контексті DAC6. Якщо посередник, наприклад, адвокат, не може розкрити інформацію через свої професійні обов'язки, він повинен перекласти обов'язок розкриття на інших відомих йому посередників. Якщо ж таких немає – на самого платника податків.

Тобто, навіть якщо ви звернетесь до європейського юриста чи аудитора, вони, швидше за все, будуть змушені повідомити податкові органи про потенційно агресивну схему. Єдиний варіант уникнути розкриття – співпрацювати з посередником не з ЄС. Наприклад, йти за консультацією до українських податкових експертів, а не до австрійських☺

Що саме треба розкривати?

Згідно з DAC6, компанії чи посередники повинні надавати податковим органам досить детальну інформацію про потенційно агресивні транскордонні схеми. Зокрема, це:

• Ідентифікаційні дані платників податків та залучених посередників;
• Ознаки (hallmarks), за якими операція визнається такою, що підлягає розкриттю;
• Короткий зміст та вартість операції;
• Дата початку реалізації;
• Опис національних норм законодавства, на основі яких здійснюється операція;
• Ідентифікація країн платника податків та інших країн, яких стосується операція;
• Відомості про осіб, на яких така операція може впливати.

Отакої… NDA кажете, захист персональних даних, авжеж.

Наслідки невиконання

Невиконання вимог DAC6 тягне за собою серйозні штрафні санкції. Розміри їх різняться залежно від юрисдикції, але можуть сягати десятків, сотень тисяч або навіть мільйонів євро. Наприклад, на Кіпрі штраф може сягати 20 000 євро, а в Польщі – 4,4 млн. євро.

Водночас DAC6 має й певні позитивні моменти. Вона сприяє більшій прозорості в оподаткуванні, підвищенню довіри між бізнесом та владою, а також допомагає компаніям виявляти та виправляти потенційні податкові ризики на ранній стадії. Це, своєю чергою, може посилити податкову дисципліну та знизити навантаження на сумлінних платників.

Таким чином, Директива DAC6 стала важливим кроком Євросоюзу в боротьбі з агресивним податковим плануванням. Її впровадження внесло суттєві зміни в діяльність компаній, які ведуть транскордонний бізнес у Європі. Щоб успішно адаптуватись до нових вимог, українським підприємствам необхідно ретельно вивчити положення DAC6 та завчасно запровадити необхідні внутрішні процедури, а українським бізнесменам слід дуже ретельно підбирати слова при зверненні до європейських консультантів за порадою, а ще краще – довірити це професіоналам, адже інакше може «прилетіти» звідки не чекали.