Захист ділової репутації компанії та її ТОП-менеджменту

Одним із складових компонентів успіху будь-якої компанії є ділова репутація, яка кропіткою роботою протягом тривалого часу формується на довірі партнерів, інвесторів та клієнтів бізнесу, будучи чи не основним показником конкурентоспроможності та успішності.

Однак, ділова репутація може зазнати негативного впливу від зовнішніх чинників, що, як наслідок, призводять не тільки до репутаційних втрат, а й впливають на рівень довіри до компанії, на фінансові показники та замороження господарської діяльності, незалежно від ефективності введення бізнесу.

На практиці, гра «проти правил» часто починається із поширення у ЗМІ хибної та недостовірної інформації про бізнес, а іноді з інформації, отриманої від правоохоронних органів із порушенням таємниці досудового розслідування та повним ігноруванням принципу презумпції невинуватості. Або ж, замовний характер розповсюдженої неправдивої інформації про компанію має на меті привернення зайвої уваги представників правоохоронних органів.

Відтак бізнесу важливо реагувати на подібні загрози для гудвілу та вчасно починати використовувати передбачені законодавством механізми захисту ділової репутації.

Механізми захисту ділової репутації 

Аналізуючи способи захисту честі, гідності і ділової репутації, слід зазначити два способи захисту – загальний та спеціальний, які застосовуються в судовому та позасудовому порядку.

Позасудовий порядок включає:

• письмові вимоги про спростування поширеної неправдивої інформації;
• письмові вимоги про припинення поширення неправдивої інформації;
• письмові вимоги про відновлення порушених прав;
• використання права на відповідь (тлумачення справи в тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, давши їм іншу власну оцінку).

Хоча і відновити порушені права можливо в досудовому порядку, проте на практиці, в більшості випадків, єдиною дієвою можливістю їх відновлення є звернення до суду.

Судовий порядок, що базується на сукупності підстав, які є складом правопорушення:

• поширення інформації, тобто, доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб;
• поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи;
• поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; 
• поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Сукупність вищевказаних підстав є приводом для звернення до суду із позовною заявою про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації із вимогами:

• визнати поширену інформацію недостовірною;
• зобов’язання спростувати чи видалити інформацію (публікацію);
• заборонити поширення інформації, що порушує особисті немайнові права;
• відшкодувати збитки і моральну шкоду особі, чию честь, гідність або репутацію було принижено.

Правильне визначення відповідача, а саме власника веб-сайту чи розповсюджувача (автора) відповідного матеріалу, на якому розміщено неправдиву публікацію, є важливим елементом при зверненні із позовною заявою до суду. 

При цьому, якщо визначити  таку особу не вдається або відсутня достовірна інформація про неї, юридична особа може звернутись до суду із заявою про встановлення факту недостовірної інформації в порядку окремого провадження.

Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження особа, яка поширила інформацію, щодо якої виник спір, стане відома, то суд залишає заяву без розгляду й роз'яснює заінтересованим особам про право подати позов на загальних підставах.

Судова практика 

Аналіз судової практики у справах про захист честі, гідності, ділової репутації, оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень, свідчить про те, що у разі задоволення позовних вимог в повному обсязі або частково, суди зобов’язували відповідачів, окрім спростування інформації, видалити (вилучити) спірну публікацію із сайту чи іншого веб-ресурсу.

До прикладу, одна із справ за позовом до органу досудового розслідування про визнання інформації такою, що порушує немайнові права на використання імені та про недоторканість ділової репутації, у підсумку для органу досудового розслідування закінчилась зобов’язанням видалити з власного веб-сайту статтю про перебіг і обставини кримінального провадження, в якому фігурував позивач. Окрім того, судами розглядалось питання порушення презумпції невинуватості в поєднанні з нормою, що дані особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або адміністративного правопорушення, можуть бути опубліковані лише у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення (ч. 4 ст. 296 ЦК України).

В подібній за предметом справі, один із місцевих загальних судів ухвалив рішення про видалення частини статті з веб-сайту та стягнення моральної шкоди.

Однак, як правило, осіб, щодо яких було поширено недостовірну інформацію, в першу чергу цікавить те, щоб інформацію було видалено чи спростовано через опублікування відповідного рішення суду, аніж відшкодування моральної шкоди у великих розмірах.

При цьому, в цілому, при опрацюванні судових рішень у справах, пов’язаних із поширенням інформації в мережі Інтернет, притаманним є те, що суди, зобов’язуючи оприлюднити текст спростування, не завжди слідкують за тим, щоб його зміст відповідав суті зазначеного способу правового захисту.

До відома

Посилання на конкретну особу у контексті її зв’язку зі злочином, кримінальним провадженням чи його розслідуванням можливо лише у випадку, коли особа перебуває у статусі підозрюваного, обвинуваченого або підсудного. При цьому, вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість. 

Окрім того, якщо особою не доведено, що поширена ним інформація не є негативною та є достовірною, тобто, не спростовано презумпцію добропорядності, поширена інформація є такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію (з такими висновками погодився Верховний Суд у постанові 14.07.2021 у справі № 295/14960/19).

Дана позиція ВП ВС узгоджується з п. п. 28,60 Рішення ЄСПЛ у справі «Українська прес-група» проти України», де зазначено, що відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності.

Висновки та рекомендації 

Оприлюднення недостовірної інформації проти бізнесу часто призводить до підриву довіри та авторитету до здійснення ним діяльності та провокує настання негативних наслідків, адже викликає занепокоєння серед партнерів та потенційних клієнтів, формує негативну суспільну думку.

Ділова репутація є ключовим нематеріальним активом бізнесу, а відтак захист має бути одним із пріоритетних завдань керівництва компанії із прорахованим планом дій, який супроводжується юридичною підтримкою та залученням медійного супротиву у разі необхідності. 

У справах, що стосуються порушеного немайнового права, важливим є комплексний підхід до його захисту задля відновлення справедливості з врахуванням наслідків, що можуть настати від одного чи декількох використаних механізмів захисту, зважаючи, при цьому, на витрачений час, імідж на ринку, репутаційні та фінансові втрати бізнесу.