Зміна українцями статусу податкового резидентства: висновки з судової практики

Майже рік тому я наводила поширені способи, якими українці зараз намагаються довести зміну свого статусу податкового резидента.

І одним з найбільш робочих рішень (принаймні за поточною українською практикою) станом на 2024-2025 роки для документальної фіксації податкового статусу є варіант із зверненням до ДПС за отриманням індивідуальної податкової консультації (ІПК) щодо визначення актуального статусу податкового резидента.

Нагадаю, що в разі невпевненості у коректному застосуванні тих чи інших законодавчих правових положень платник податків має право отримати індивідуальну податкову консультацію з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства (ст. 52-53 ПКУ). При цьому прямим чи непрямим способом ставимо питання перед податковим органом про те, який у нас статус податкового резидента відповідно до зібраної доказової бази та викладених обставин, а також які податкові наслідки, пов'язані з таким статусом, на нас чекають при здійсненні певної операції.

Якщо результати отриманої ІПК не задовольняють заявника – фізичну особу, таку індивідуальну податкову консультацію можна  визнати в судовому порядку протиправною та скасувати, при цьому намагаючись встановити в судовому порядку факт визнання втрати статусу резидента України.

Тобто при такому варіанті – через оскарження ІПК – зазвичай платник податків прагне отримати судове рішення, в мотивувальній частині якого будуть проаналізовані фактичні обставини та наведені висновки про наявність чи відсутність підстав вважати особу такою, що зберегла статус податкового резидента України або, навпаки, набула статусу податкового резидента іншої країни, а відтак втратила статус податкового резидента України і повинна вважатися податковим нерезидентом України щодо відповідних звітних періодів, які розглядаються.

Огляд судових справ

Судова справа № 520/22616/21 з кейсом встановлення статусу податкового резидента Ізраїлю

Остання судова ухвала по справі від 23.11.2022

Предметом оскарження була ІПК Головного управління ДПС у Харківській області № 2690/ІПК/20-40-24-06-09 від 08.07.2021 р. Справа розглядалася в порядку спрощеного провадження. Перші дві інстанції виграла фізична особа – платник податків, у відкритті касаційного провадження податковому органу було відмовлено.

Виходячи з наявних фактичних обставин фізичної особи та законодавчо закріплених критеріїв визначення резидентського статусу фізичної особи, колегія суддів вважала, що податковий орган мав підстави для висновку про те, що позивач вважається податковим резидентом Держави Ізраїль.

Однак податковий орган неправомірно ухилився від надання чіткої та вичерпної відповіді на поставлене платником податків питання, чим порушив право останнього на отримання належної індивідуальної податкової консультації. Подібна бездіяльність податківців є протиправною, тому суд і зобов’язав податкову службу надати належну ІПК із чіткою та прямою відповіддю на поставлені платником податків питання.

Завершення 2024 року «подарувало» нам ще кілька актуальних кейсів щодо оскарження ІПК з приводу визначення статусу податкового резидента у фізичної особи.

Судова справа № 280/3288/24 з кейсом встановлення статусу податкового резидента Німеччини

Остання судова ухвала по справі від 05.11.2024.

Предметом оскарження була ІПК Головного управління ДПС у Запорізькій області № 1599/ІПК/99-00-24-03-03 від 26.03.2024 р. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження. Перші дві інстанції фізична особа – платник податків програла, у відкритті касаційного провадження їй було відмовлено.

Фактаж справи (відповідно до змісту судових рішень):

• проживання за кордоном у Німеччині з 21 червня 2023 року разом із членами родини, «на підставах тимчасового прихистку»;
• відсутність в Україні більше 183 днів у 2023 році;
• плани на початку 2024 року зареєструвати німецьку компанію;
• наявність у власності нерухомості в Україні;
• довідка німецької податкової служби про визнання податковим резидентом Німеччини;
• дружина визнається Німеччиною єврейською іммігранткою.

Об’єктивно варто відмітити, що у фізичної особи-позивача було достатньо слабке обґрунтування і так неідеальної ситуації з фактичними обставинами (якщо виходити виключно з даних, висвітлених в ІПК та відповідних судових рішеннях).

Судова справа № 520/23643/24 з кейсом встановлення статусу податкового резидента ОАЕ

Остання судова ухвала по справі від 07.01.2025.

Предметом оскарження була ІПК Головного управління ДПС у Харківській області № 2771/ІПК/20-40-24-07-06 від 17.05.2024 р. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження. Рішення першої інстанції було винесено на користь платника податків, якісно скласти апеляційну скаргу податковий орган не спромігся, тож у відкритті апеляційного провадження податковій було відмовлено з процесуальних підстав.

Фактаж справи (відповідно до змісту судових рішень):

• проживання за кордоном в ОАЕ разом із родиною з 30 квітня 2023 року відповідно до договору оренди від 01 березня 2023 року в приміщенні достатньої площі  для проживання родини – 1929,2 м2 , без права використання житла для професійної чи комерційної діяльності;
• оренда в ОАЕ другого житла – таунхаусу з 01 жовтня 2023 року до 30 вересня 2024 року;
• наявність ідентифікаційного номеру ОАЕ у позивача та його дружини (зареєстрований шлюб);
• наявність резидентної візи ОАЕ з категорією «Інвестор» у позивача та з категорією «Домогосподарка» на утриманні позивача у його дружини (на 2023-2024 роки);
• довідка позивача про статус податкового резидента ОАЕ за 2023 рік;
• донька позивача має ідентифікаційну картку та резидентну візу ОАЕ, а також договір з місцевою освітньою установою про очне навчання протягом 2023-2024 років у 1-2 класах, відповідно;
• малолітній трирічний син позивача має ідентифікаційну картку та резидентну візу ОАЕ на 2023-2024 роки;
• відсутність в Україні нерухомості (власної чи орендованої);
• відчуження всіх корпоративних прав в українських юридичних особах у грудні 2021 року;
• звільнення з усіх посад українських роботодавців до 26 травня 2023 року;
• отримання фінального підприємницького доходу як ФОП 12 травня 2023 року;
• підприємницька діяльність позивача в Україні припинена з 26 травня 2023 року, що підтверджується витягом із ЄДРПОУ.

Судова справа № 440/7564/24 з кейсом встановлення статусу податкового резидента Австрії

Остання судова ухвала по справі від 05.12.2024.

Предметом оскарження була ІПК Головного управління ДПС у Полтавській області № 1915/ІПК/99-00-24-03-03 від 10.04.2024. Справа розглядалая в порядку спрощеного позовного провадження. Рішення першої інстанції від 05.12.2025 було винесено на користь платника податків. З 30.01.2025 справу переведено в письмове апеляційне провадження без виклику сторін.

Фактаж справи (відповідно до змісту судових рішень):

• проживання за кордоном більше двох років (з 24 лютого 2022 року);
• оренда житла в Австрії;
• фактичне неперебування в Україні більше 183 днів протягом кількох років (з 24 лютого 2022 року);
• ЦЖІ перенесений до Австрії (там проживає позивач, його дружина та їхня донька, що навчається в Австрії);
• відсутність статусу самозайнятої особи — суб’єкта підприємницької діяльності України;
• припинення трудових відносин в Україні з 01.01.2024 (звільнення з посади);
• відсутність податкових боргів в Україні.

Які висновки ми можемо зробити в цілому з наведеної судової практики?

1. Безумовно, при визначенні Центру життєвих інтересів одними з найвагоміших будуть особисті зв’язки – чи проживають разом за кордоном обидва з подружжя та їхні діти. І в першу чергу звертатимуть увагу саме на проживання за кордоном неповнолітніх дітей і на отримання ними освіти в країні перебування.
2. Чим детальніше ви викладатимете аспекти вашого життя та всі елементи центру життєвих інтересів із належним і повним документальним підтвердженням (в ідеалі – ще на етапі звернення за індивідуальною податковою консультацією), тим вищими будуть ваші шанси на перемогу в суді в разі переходу ситуації в категорію спорів із податковою службою, якщо на етапі звернення за ІПК ваші аргументи та докази здаватимуться ДПС неповними, непідтвердженими, непереконливими тощо.

3. Наявність у українських громадян імміграційного статусу проживаючих на «тимчасовому захисті» у країні проживання в багатьох випадках свідчитиме про збереження суттєвих зв’язків з Україною і збереження статусу податкового резидента України.

   Однак у разі кейсів тих, хто хоче в Україні довести статус нерезидента – це буде негативним фактором ризику. А у кейсах тих, хто за кордоном хоче довести збереження статусу резидента України, це, навпаки, додатково допомагатиме. Адже, до прикладу «тимчасовий прихисток» як аргумент на користь відсутності набуття «постійного місця проживання» і перенесення за кордон ЦЖІ, що впливає на набуття статусу локального податкового резидента, за нашою інформацією, на практиці приймають до уваги в Литві, Болгарії, Румунії, Польщі, Словаччині, Іспанії, Бельгії (але значення матимуть індивідуальні обставини кожного кейсу).

4. Найбільшим фактором ризику для підтвердження набуття статусу податкового нерезидента України є збереження статусу самозайнятої особи України. Отже, багато хто з цих причин припиняє підприємницьку діяльність в Україні. Проте профіскальний підхід податкового органу свідчить, що, на думку податківців, підтвердженням відсутності статусу самозайнятої особи в Україні може бути виключно зняття такої особи з обліку у відповідній податковій інспекції, що можливе лише після завершення відповідної податкової перевірки (що може тривати місяцями, і пройти яку без перебування на території України вкрай складно). Такий профіскальний підхід не ґрунтується на правових нормах і спростовується судовою практикою (кейс з ОАЕ).

   «Припинення підприємницької діяльності» не є тотожним поняттям із «зняттям з податкового обліку як підприємця». Для засвідчення припинення статусу самозайнятої особи – підприємця України достатньо отримати відповідний витяг із ЄДРПОУ, а відповідну заявку можна подати дистанційно через «Дію». Головне –  додатково мати фінально подану за відповідний звітний період підприємницьку податкову декларацію (дедлайн подання якої може бути після дати офіційного припинення підприємницької діяльності в реєстрі фізичних осіб – підприємців).

5. Передчасне звернення за ІПК/до суду може негативно вплинути на вирішення справи – як от у німецькому кейсі. У разі попереднього посилення зв’язків із Німеччиною за наслідками повного 2024 року і посилення правової аргументації в обґрунтування втрати статусу податкового резидента України по завершенні 2024 року – судове рішення значно більш вірогідно вже не було би профіскальним. Тож не поспішайте звертатися за ІПК і бігти оскаржувати її до суду, якщо, звісно, розраховуєте виграти справу. Треба коректно обирати звітний період, що вперше буде стабільним роком зміни статусу податкового резидента.
6. Ухилятися при наданні ІПК від чіткої та вичерпної відповіді на поставлене платником податків питання, на жаль, все ще стабільна практика українських податкових органів (нам би у поляків повчитися хоча б, як відповідати на індивідуальні запити платників податків).
7. Зазвичай подібні справи з оскарження ІПК розглядаються в порядку спрощеного провадження. Це означатиме низькі шанси на відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою будь-якої сторони (незалежно від того, чи це ДПС, чи заявник – платник податків), що програла апеляційну інстанцію.

Самостійне пропрацювання стратегії доведення актуального статусу податкового резидента може бути складним. Тож не зволікайте звертатися за допомогою до досвідчених податкових консультантів та судових податкових адвокатів, аби збільшити власні шанси на перемогу у спорах з податковою службою. Витрати на відповідну професійну допомогу в більшості випадків будуть виправдані та дозволять зекономити значно більше на ваших податкових наслідках.