Зміни у формуванні та застосуванні Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання законодавства

Про Інформаційний лист ДПС від 02.01.2026 та Законопроєкт № 4698

Державна податкова служба України 02.01.2026 оприлюднила Інформаційний лист № 1/2026 «Особливості формування переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства у 2026 році», який також доповнено окремими додатками щодо відповідних:

• Вимог до платників податків, яким вони мають відповідати для включення до Переліку (далі – Вимоги);
• Критеріїв включення до Переліку у 2026 році (далі – Критерії-2026).

Вказаний лист підготовлено у зв’язку із набранням чинності положень Закону України від 03.12.2025 № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».

Як випливає із самої назви Закону № 4698, його ключовим положенням має вважатися підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50% на 2026 рік.

Проте крім зазначеного положення Закон № 4698 передбачає цілий ряд інших положень, а саме щодо:

• звільнення банків від функцій податкового агента у випадках банкрутства фізичних осіб;
• відтермінування старту е-акцизу до 1 листопада 2026 року;
• продовження до 1 січня 2029 року ПДВ-пільг у сфері енергетики;
• продовження до 1 січня 2027 року ПДВ-пільг на БПЛА, тепловізори, антидронові рушниці та інше обладнання для оборони;
• вдосконалення правил для Території високого рівня податкової довіри;
• скасування єдиного податку для охоронної діяльності;
• скасування обов’язку нараховувати компенсуючі ПДВ-зобов’язання за операціями, звільненими від оподаткування відповідно до пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
• внесення змін до Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» тощо.

Як бачимо, лише частина положень Закону № 4698 стосується оновлених з 1 січня 2026 року норм ПКУ щодо критеріїв, за якими юридичні особи та ФОПи можуть бути включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання законодавства (далі – Перелік або т. зв. «Клуб білого бізнесу», «КББ»), а також особливостей формування такого Переліку.

Загалом вітчизняні законотворці вчергове демонструють маніпуляції із законотворчим процесом.

Нагадаю, що у липні 2025 року у Верховній Раді України (далі – ВРУ) був зареєстрований окремий проєкт Закону України «Про внесення змін до підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо удосконалення порядку формування переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (реєстр. № 13455 від 07.07.2025; за ініціативою Данила Гетманцева та інших). Далі 03.09.2025 Законопроєкт був включений до порядку денного ВРУ, але магічним чином більша частина його положень, хоча і не всі, перекочували до законопроєкту, що стосувався особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році.

При цьому Головне науково-експертне управління Апарату ВРУ, розглянувши Законопроєкт № 13455, у своєму Висновку від 29.07.2025 № 16/03-2025/176165 зауважило, «що у супровідних документах до проєкту не надано, відповідно до вимог ч. 1 ст. 91 Регламенту Верховної Ради, належного обґрунтування пропонованих вимог для віднесення юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства; платників податків, які не включаються до вказаного переліку, тощо» (п. 1 Висновку).

На особисту думку автора цієї публікації, зміст такого зауваження від експертів Апарату ВРУ простими словами можна викласти як питання: «Ми так і не зрозуміли, в чому саме полягає зміст Переліку взагалі?»

Зміни, внесені Законом № 4698 щодо формування та застосування Переліку

Темою цієї публікації є особливості формування та застосування Переліку у зв’язку із змінами, внесеними Законом № 4698.

Фактично Законом № 4698 з 2026 року:

1) Дозволено включати до Переліку юридичних осіб або ФОПів, що мали незначні штрафні санкції протягом останніх трьох послідовних календарних місяців.

Під незначними розуміються штрафні санкції, що не перевищують одного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – МЗП) (у 2026 році – це 8 647 грн), за умови їхньої сплати, крім тих, що оскаржуються;

2) Посилено вимоги щодо наявності інформації про кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ).

Доповнено вимогою щодо наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДРПОУ) інформації про КБВ юридичної особи та відсутності відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи або наявності відмітки про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини відсутності КБВ;

3) Посилено вимоги щодо розміру заробітної плати із врахуванням середньої заробітної плати у  галузі та запровадженням відповідного коефіцієнту та/або розміру МЗП.

Доповнено нормою, що для розрахунку показника середньої зарплати для платників податків, які здійснюють господарську діяльність у галузі, за якою, згідно з даними ЄДРПОУ, не здійснює господарську діяльність жодний інший суб’єкт господарювання (далі – СГ) в межах:

• регіону – використовується середня зарплата у відповідній галузі по Україні, помножена на коефіцієнт 1,1;
• України – замість показника середньої зарплати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1, використовується показник, що дорівнює двократному розміру МЗП;

Також внесено, по суті, такі технічні правки:

4) Встановлено строк виключення платника податків з Переліку у разі виявлення фактів невідповідності вимогам, визначеним підпунктами «ж», «з», «и» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (щодо бенефіціарних власників) – протягом 3-х робочих днів з дати встановлення такої невідповідності, замість попередньої редакції «у день такого виявлення»;

5) Визначено, що для цілей підпункту 69.41 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ:

• галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010;
• показники розраховуються на підставі даних податкової звітності, граничний строк подання якої, відповідно до положень ПКУ, настав на дату формування контролюючим органом Переліку;

6) Визначено, що перевірки платників податків не розпочинаються у разі, якщо платнику податків до дати оприлюднення Переліку не направлено та/або не вручено копію наказу про проведення перевірки.

Зміни у Вимогах та Критеріях-2026

Не повторюючи повністю Інформаційний лист та наведені в ньому Вимоги та Критерії-2026, зазначимо, що саме до них додав або змінив редакцію Закон № 4698:

• Для всіх платників податків:

  • сума застосованих штрафів протягом останніх трьох послідовних календарних місяців за порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у т. ч. передбачених ст.ст. 39 і 39-2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, не перевищує одного розміру МЗП, за умови їхньої сплати, крім тих, що оскаржуються;
  • наявність в ЄДРПОУ інформації про КБВ юридичної особи та відсутність відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи або наявність відмітки про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини відсутності КБВ юридичної особи;

• Для юридичних осіб, що перебувають на загальній системі оподаткування:

  • показник рівня сплати податку на прибуток підприємств дорівнює/перевищує середній показник сплати податку на прибуток підприємств у відповідній галузі за останні чотири квартали з урахуванням п. 137.5 ст. 137 ПКУ, за умови що об’єкт оподаткування, задекларований платником податку за останній податковий (звітний) період, перевищує 0 гривень;

• Для юридичних осіб, що перебувають на загальній системі оподаткування; для юридичних осіб, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку третьої та четвертої груп:

  • показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом-юридичною особою заробітної плати за останні 12 звітних (податкових) місяців дорівнює/перевищує розмір середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помножений на коефіцієнт 1,1, але становить не менше розміру однієї МЗП, за умови, що середньомісячна чисельність працюючих за зазначений період становить не менше п’яти осіб;

• Для ФОПів, що перебувають на загальній системі оподаткування, а також для ФОПів, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи:

  • показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом заробітної плати за останні 12 звітних (податкових) місяців дорівнює/перевищує розмір середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помножений на коефіцієнт 1,1, але становить не менше розміру однієї МЗП.

Про останнє оновлення так званого «Клубу білого бізнесу»

ДПС 05.12.2025 в установленому порядку повідомила про чергове щоквартальне оновлення Переліку станом на листопад 2025 року. Остання версія Переліку включає 7638 СГ (7073 юросіб та 565 ФОПів), тобто його збільшено на 489 СГ (+7%) у порівнянні із попередньою версією.

Ці 7638 платників податків за 11 місяців 2025 року сплатили 252,5 млрд грн податків до зведеного бюджету, що складає 13% від загального обсягу податкових платежів.

Щодо збільшення кількості СГ у порівнянні із попередньою версією, то нагадаю, що найперша версія Переліку станом на листопад 2024 року налічувала 8255 платників податків. Тому реальне збільшення учасників КББ за підсумками року відсутнє, навпаки, спостерігаємо зменшення (8255 - 7638 = 617 СГ або -8%). А станом на травень 2025 року Перелік взагалі налічував 9673 СГ, що було максимум за перший рік його існування (9673 – 7638 = 2035 або -21% від останньої версії Переліку взагалі).

Також Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев 30 грудня 2025 року у своєму дописі, присвяченому оновленню «КББ», зауважив, що:

• «з 9,55% до 13,36% зросла частка сплачених до бюджетів податків за рік»;
• «до 636 зросла кількість комплаєнс-менеджерів, що консультують, підтримують та допомагають платникам КББ (+60 за рік)».

Проте у автора цієї публікації залишаються питання:

• Чи не зросла частка сплачених до бюджету податків за рахунок штучного включення відповідних платників податків із значними обсягами сплачених податків до «КББ» для умисного збільшення такого показника? Реальних розрахунків ми не бачимо.
• Чи є ефективним використання понад 600 посадових осіб органів ДПС у якості комплаєнс-менеджерів для членів «КББ» в умовах постійного декларування курсу ДПС на «цифровізацію»?

Нагадаю, що раніше в офісах ще ДФС та ДПА для великих платників податків фактично діяв аналогічний інститут, в якому подібна ж роль для посадовців мала інше найменування – «координатори» для ВПП, а тепер просто використовується запозичений англомовний термін «комплаєнс-менеджер» для членів штучно утвореного т. зв. «КББ».

Висновок або Про «переваги» перебування у Переліку

За постійно повторюваними, як мантра, твердженнями ДПС, платники податків, які потрапляють до Переліку, отримають такі переваги:

• мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів перевірок;
• скорочення строків камеральної та документальної перевірок з метою бюджетного відшкодування ПДВ;
• скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій (ІПК);
• за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер тощо.

Однак автор цієї публікації звертає увагу на такі взаємопов’язані недоліки Переліку, які істотно нівелюють цінність перебування у ньому:

• дискримінаційний характер Переліку стосовно інших платників податків;
• опосередковане посилення адміністративного тиску на всіх платників податків;
• тимчасовість інституту Переліку та комплаєнс-менеджерів від ДПС, оскільки п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, яким запроваджено цей інститут, діє протягом воєнного стану в Україні;
• плинність складу Переліку через його регулярне щоквартальне оновлення (кожного кварталу істотна кількість СГ прибуває до цього Переліку, а інша істотна кількість СГ вибуває із нього);
• періоди, які контролюючі органи охоплюють, є значними (особливо за останні роки, коли ми мали та/або маємо пандемію коронавірусу та воєнний стан, які тільки збільшують кількість періодів, які підлягатимуть перевіркам); а впевненість, що ви постійно будете перебувати у Переліку, не може бути стовідсотковою (дивись попередній абзац);
• запровадження інституту комплаєнс-менеджерів для окремої категорії платників податків не є ефективним використанням наявних обмежених ресурсів ДПС та істотним прикладом детінізації вітчизняної економіки;
• «скорочення строків надання ІПК» не є перевагою, коли головною проблемою значної кількості ІПК є їхній формальний характер та відсутність змістовних, прямих, якісних відповідей на поставлені питання.

Враховуючи викладене, платникам податків, які не увійшли до Переліку або їх було вилучено з нього, не слід вбачати в цьому велику проблему. Однак впровадження власного організаційного податкового комплаєнсу в сучасних умовах надмірно та штучно ускладненого вітчизняного податкового законодавства має стати невід’ємною частиною у загальній системі комплаєнсу організації.

Платникам, якіувійшлидоПереліку, неслідцесприйматиякотримання «індульгенції» підчаснаступнихподатковихперевірок, якіможутьібудутьохоплюватитіперіоди, колитакіплатникиподатківперебувалиуПереліку. Можестатися, щовключеннядоПерелікупризведеокремихплатниківподатківдовтратипильностіувідносинахізподатковимиорганами.