Звідки податкова може дізнатись про КІК

З 2020 року українські компанії і фізичні особи, які володіють чи контролюють іноземні структури, зобов’язані звітувати про наявність у них КІК та їхні прибутки, з яких сплачувати податки в Україні.

Але ж в реальності таке розкриття, певним чином, на совісті платників податків. Тож логічне й поширене питання потенційних контролерів – якими способами, з яких каналів податкові органи України можуть дізнатись про КІКи і виявити імовірні порушення КІК-правил (свідомі чи несвідомі).

Сама ДПС України зазначає, що на сьогодні планує для цілей виявлення КІК використовувати наступні інструментарії:

Пропоную трохи детальніше зупинитись на найбільш «ризикових» з них, з точки зору інтересів контролерів.

Джерела, з яких ДПС вже знає про наявних контролерів

Повідомлення про КІК, подані контролерами

Ну, тут все зрозуміло. Після подання українськими резидентами Повідомлення про набуття статусу контролера, автоматично, податкові органи будуть очікувати подання звітності тими українськими резидентами, які вже потрапили до бази ДПСУ як контролери КІК. Для цього подання Повідомлень й було введене.

За 2 роки дії КІК правил, до ДПСУ резидентами України подано 8366 повідомлень про набуття й втрату статусу контролера КІК, з яких 7956 – від фізичних осіб та 410 – від юридичних осіб.

Інформація від Банків, Держреєстраторів, АМКУ, Фінмоніторингу, інших державних органів

Невід’ємною частиною КІК правил є обов’язок (пп. 39-2.6.3 ПКУ) фінустанов і будь-яких контролюючих і державних органів у п’ятиденний термін повідомляти ДПСУ про виявлення фактів, що свідчать про володіння резидентом України (як ФО так і ЮО) часткою в іноземній юридичній особі.

Тут варто знати:

• Формально, зобов’язання повідомляти про виявлених власників іноземних компаній не залежить від «кваліфікованого» розміру частки в рамках КІК правил, тобто навіть про 1% власності інформація потрапить до ДПСУ.
• За текстом норми зазначені вимоги стосуються володіння саме іноземними юридичними особами. Щодо клієнтів, які володіють трастами, партнерствами без статусу юридичних осіб, іншими утвореннями без статусу юридичних осіб, їх це формально не стосується.
• Зазначене положення не деталізує конкретне джерело, з якого у фінансової установи з’являється інформація про наявність у резидентів України часток в іноземній юридичній особі. Таким чином, ним може виступати будь-яке джерело. В тому числі, джерело даних не тільки про безпосередніх клієнтів фінансових установ, але й про контрагентів банківських клієнтів. Тож враховуйте, що у випадках, наприклад, проведення через українські банки валютних операції по перерахуванню валюти за кордон, в межах поточних обмежень військового стану, доведеться розкривати корпоративну структуру контрагентів банківських клієнтів до їх кінцевих бенефіціарних власників, якими можуть виявитись резиденти України. Отже, навіть не обслуговуючись в українських банках, ви можете опинитись вже у полі зору ДПСУ як потенційний контролер, якщо ваш КІК має фінансові взаємовідносини з українськими контрагентами.

За останніми публічно відомими даними, станом на 01.11.2023, на виконання 39-2.6.3 ПКУ банками та іншими підзвітними установами на адресу ДПСУ було направлено 9881 повідомлення про факти, що свідчать про володіння резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, і з них більше 95% повідомлень отримані саме від банків.

Джерела автоматичного отримання інформації ДПС

Автоматичний обмін фінансовою інформацією для податкових цілей за стандартом CRS

Якщо хтось і має достовірну інформацію про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, то це їх обслуговуючі банки й інші фінансові установи.

У вересні 2024 року (якраз, коли сплине вже не тільки дедлайн на подання КІК-звітів за перші звітні 2022/2023 рр, але й дедлайн на сплату імовірних КІК-податків – до 01.08.2024 для ФО-резидентів України), очікується перше надходження в Україну інформації від податкових органів країн-партнерів, отриманої останніми від їх локальних банків в рамках стандарту CRS, за підсумками звітного 2023 року. Така інформація надійде в Україну у разі, коли в іноземних банках обслуговуються компанії зі статусом «пасивних» (якщо дуже спрощено – які заробляють більшість доходів з пасивних джерел), та які мають кінцевих бенефіціарних власників – резидентів України. Суттєвий нюанс: щодо компаній, баланс рахунку яких на кінець звітного періоду не перевищує порогове значення в 250 тисяч доларів, інформація про такий рахунок в автообмін потрапляти не повинна (але це, зазвичай, відповідно до іноземного банківського законодавства, може бути правом фінансової установи, яким вона може користуватись чи ні).

Окрім компаній, обмін фінансовою інформацією буде стосуватися трастів, партнерств, постійних представництв та інших утворень, які не мають статусу юридичної особи, і бенефіціарами яких є резиденти України. Фінансову інформацію будуть збирати та передавати не тільки іноземні банки, а й брокери, інвестиційні фонди, страхові компанії, провайдери трастових та фідуціарних послуг тощо.

Отже, через реалізацію стандарту СRS для цілей КІК правил, в розпорядженні ДПСУ буде інформація, що дозволятиме встановити факт володіння чи контролю ФО-резидентами України над іноземними компаніями, і звірити, чи виконані такими особами їх зобов’язання контролерів КІК.

В подальшому, така інформація надходитиме в Україну щорічно, кожного вересня, за минулий звітний календарний рік.

Автоматичний обмін покраїнною звітністю (CbCR) в рамках правил ТЦУ

Окрім стандарту CRS, ДПСУ має технічну можливість розпочати перші обміни за і стандартом Country-by-Country Reporting (CbCR) з податковими органами понад 100 юрисдикцій, що є учасниками відповідних міжнародних багатосторонніх угод (MCAA CRS та MCAA CbC).

Покраїнна звітність (Звіт CbC) міжнародної групи компаній входить до трирівневої структури документації з ТЦУ, яку в Україні запроваджено в 2020 р. До 01.04.2024р. материнські компанії МГК - резиденти України вперше повинні були подати Звіти CbC за 2022 фінансовий рік.

В таких звітах, зокрема, розкривається наступна інформація:

• юрисдикція інкорпорації і юрисдикція резидентства учасника МГК;
• основні види діяльності, що здійснюються учасниками МГК;
• загальна сума доходів (виручки) за звітний фінансовий рік, у тому числі з розбивкою на суму доходів (виручки) відповідно до угод, укладених учасниками цієї МГК і пов'язаними особами, і сума доходів (виручки) за угодами з непов'язаним особами;
• сума прибутку (збитку) до оподаткування за звітний фінансовий рік;
• сума нарахованого корпоративного податку за звітний фінансовий рік;
• сума сплаченого корпоративного податку в звітному фінансовому році;
• сума нерозподіленого (накопиченої) прибутку на дату закінчення звітного фінансового року;
• балансова вартість матеріальних активів на дату закінчення звітного фінансового року;
• чисельність працівників за звітний фінансовий рік.

І цей тип звітності підлягатиме автоматичному обміну між країнами-учасницями. З Україною автоматизовані обміни ще не активовані, але це лише питання часу, що можна відслідковувати на сайті ОЕСР https://www.oecd.org/tax/beps/country-by-country-exchange-relationships.htm.

Отже, в перспективі, в рамках CbCR, ДПСУ буде відома інформація, що має значення для КІК-звітності, й, зокрема, що може підтверджувати чи спростувати наявність умов для звільнення КІК від оподаткування.

Інші канали отримання інформації податковими органами

Україна в повній мірі залучена до процесів обміну податковою інформацією, які здійснюються на підставі Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (зазвичай, в народі «Стразбурзька Стконвенція»), ратифікованої Верховною Радою України у 2008 році, а також чинних міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків.

І, окрім вищевказаних автоматичних типів обміну податковою інформацією між країнами-партнерами, які ще не розпочались для України, станом на 2024 ДПСУ вже ефективно навчилась застосовувати обмін податковою інформацією на запит. Більш того, з 2023 податкові органи суттєво поновили активність щодо запитів, як на іноземні компанії, так і запити на контролюючих осіб.

Зокрема, в рамках каналу двосторонніх обмінів на запит, ДПСУ, через іноземні податкові служби, зазвичай, ставлять такі поширені питання стосовно КІК:

1. Надати схему корпоративної структури із зазначенням частки власності;
2. Вказати бенефіціарних власників;
3. Зазначити, хто керує компанією; чи є директор резидентом України;
4. Надати інформацію про наявність офісних приміщень;
5. Надати інформацію про кількість працівників і форми оформлення з ними трудових відносин;
6. Вказати, чи видавалась довіреність на резидентів України на підписання контрактів, на ведення переговорів, на управління рахунком;
7. Вказати ефективну податкову ставку КІК (фактично сплачений корпоративний податок).

Самі податківці підтверджують, що переважна більшість спеціальних запитів про отримання податкової інформації скеровується до компетентних органів: Республіки Кіпр – 32 %, Швейцарії – 18 %, Великої Британії – 9 %, Німеччини та Люксембургу – по 7 %, Нідерландів, Італії та Іспанії – по 5 %, інших країн – 12 %.

До решти джерел дослідження наявності КІК в українських резидентів, зазначених вище на слайді з Презентації ДПС України, зокрема:

• ЄДР;
• Внутрішні бази ДПС;
• Комерційні бази даних Orbis, Youcontrol, інші;
• Реєстри бенефіціарних власників в інших країнах;
• Загальнодоступні публічні джерела;
• Документація ТЦ.

Я б також додала результати взаємодії України з європейськими колегами в рамках програми FISCALIS, до якої України приєдналась з 01.08.2023р. FISCALIS -  це програма співпраці ЄС, яка дає змогу країнам-учасницям, їхнім податковим адміністраціям та офіційним особам працювати разом у боротьбі з податковим шахрайством, ухиленням від сплати податків та агресивним податковим плануванням, а також вдосконалювати процеси адміністрування податків і сприяти співпраці між податковими органами, включаючи забезпечення обміну податковою інформацією.

Отже, з врахуванням розширення переліку каналів отримання інформації, а також певну автоматизацію засобів надходження такої інформації , можна дійти закономірного висновку, що надалі буде все складніше приховувати факт володіння іноземною юридичною особою, не звітувати за правилами КІК / не сплачувати податки за правилами КІК.

Зважаючи на це, оскільки завершується перший звітний період для цілей КІК, наполегливо рекомендую ВСІМ ще раз ретельно переглянути власні іноземні структури з точки зору необхідності звітування/сплати податків за правилами КІК. Це дозволить уникнути непорозумінь з ДПС, переплати податків, застосування суттєвих штрафів.