Що таке зворотний викуп акцій (байбек) та як він працює

Акціонерам-початківцям, які вирішили заробляти на торгівлі цінними паперами, важливо розбиратися в основних механізмах фондового ринку. Для прийняття правильних рішень щодо інвестування варто відстежувати фінансові показники, дивідендну політику компаній та оцінювати перспективи їхнього розвитку. Одним із факторів, що безпосередньо впливає на ціну акцій та дохідність вкладень, є зворотний викуп власних акцій (buyback).

У світі buyback широко застосовується як інструмент управління капіталом і підвищення привабливості акцій для інвесторів. В Україні такі операції поки що рідкість, але потроху набувають популярності серед великих компаній. У цій статті ми розповімо про зворотний викуп акцій: що це, як і для чого проводиться байбек та які наслідки має процедура для інвесторів.

Поняття зворотного викупу акцій та його цілі

Бай бек акцій (від англ. buy back – «викупити назад») передбачає купівлю цінних паперів емітентом на біржі чи напряму у поточних власників. Ця процедура дозволяє скоротити обсяг активів, що перебувають у вільному обігу.

Викуплені власні акції – це фінансовий інструмент, що застосовується з метою:

• Збільшити вартість цінних паперів та привабливість компанії на інвестиційному ринку. Купівля активів, що на думку менеджерів підприємства є недооціненими, дозволяє збільшити їхню цінність. Інформація про викуп емітентом власних акцій дає інвесторам сигнал, що власник вірить у свій бізнес та не боїться вкладати в нього кошти. Крім того, при зниженні кількості цінних паперів в обігу, дохідність кожного з них зростає.
• Захистити бізнес від ворожих поглинань. Володіння більшою часткою активів мінімізує ймовірність поглинання компанії конкурентом або зміни власника. Водночас слід розуміти, що між поняттями «контроль над корпорацією» і «викуп власних акцій» різниця принципова. Зворотний викуп – це ініціатива самої компанії для оптимізації капіталу та зростання ринкової вартості. А от скуповування великих пакетів стороннім інвестором з метою впливу на управління компанією – це вже боротьба за контроль. Для акціонерів обидва сценарії мають абсолютно різні наслідки, тож плутати їх не варто.
• Використати вільні кошти в обігу. Якщо компанія має надлишок ліквідності, програма викупу акцій може слугувати альтернативою борговому фінансуванню.
• Оптимізувати податки. Дивіденди завжди підлягають оподаткуванню, тоді як збільшення ринкової вартості цінних паперів не викликає податкових зобов’язань. Інвестор, який продає акції, має сплатити податок на приріст капіталу. Натомість акціонери, що залишають акції у власності, виграють завдяки зростанню їхньої ціни та відсутності податкових витрат.
• Стимулювати команду. Програма викупу акцій дає змогу підвищити лояльність успішних працівників, що володіють часткою в бізнесі.

Коли роблять buyback? Найчастіше процедура застосовується у періоди високих прибутків, коли компанія не має більш привабливих напрямів для інвестицій, або щоб підтримати котирування у не надто сприятливі часи. Інколи, коли в одних руках зосереджено понад 95% активів, викуп здійснюється примусово.

Викуп акцій власної емісії як ідея з’явився ще на початку ХХ століття у США. Спершу такі операції сприймалися як форма маніпуляції цінами на фондовому ринку. Втім, ситуація змінилася у 1982 році, коли Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) ухвалила Rule 10b-18. Документ містить чіткі правила, за дотримання яких регулятор не вважає байбек маніпуляцією. Важливо, що вони поширюються лише на звичайні акції.

Чинний Закон України «Про акціонерні товариства» дозволяє викуп як простих, так і привілейованих акцій. Що таке привілейовані акції, ви можете прочитати в нашому окремому матеріалі. Згідно зі статтею 100 Закону компанія може викупити активи на підставі рішення загальних зборів та обов’язково за згодою власників цінних паперів. Відповідне право має бути передбачене статутом юридичної особи.

В рішенні мають бути встановлені:

• порядок, кількість, тип акцій, що підлягають викупу;
• строки buyback;
• ціна викупу акцій або механізм її визначення;
• дії товариства стосовно цінних паперів. Власні акції, що викуплені в акціонерів, компанія може продати або анулювати.

У статті 101 закріплені положення про обмеження щодо байбеку. Зокрема, товариство не має права приймати рішення про викуп, якщо воно стане неплатоспроможним внаслідок цього або якщо власний капітал є або стане меншим за визначені законом межі.

Крім зазначеного Закону емітенти мають дотримуватися вимог Положення щодо розкриття інформації, затвердженого рішенням НКЦПФР від 6 червня 2023 року № 608.

Форми та методи buyback акцій

Байбек може здійснюватися як на добровільній основі, так і в примусовому порядку. В першому випадку компанія сама ініціює викуп, в другому цього вимагають акціонери, наприклад, у разі голосування ними проти прийняття загальними зборами певних важливих для компанії рішень.

Процедура викупу проводиться компаніями різними методами.

• Купівля на відкритому ринку. Емітент купує власні акції на біржах, як звичайний інвестор. Зазвичай цей факт не афішується, цінні папери придбаються поступово, невеликими об’ємами.
• Викуп на тендерній основі. Товариство робить усім акціонерам публічну пропозицію продати акції за фіксованою ціною, що, як правило, вища за ринкову. Власники цінних паперів подають заявки у встановлений термін. Якщо цінних паперів запропоновано більше, запити задовольняються пропорційно, згодом акціонери отримують виплати.
• Прямі переговори. Компанія домовляється про викуп акцій з одним або кількома великими акціонерами (наприклад, інституційними інвесторами). Метод дозволяє компанії швидко та без зайвого розголосу викупити великі пакети акцій, втім, може бути досить затратним.
• Голландський аукціон (Dutch auction). Емітент встановлює мінімальну і максимальну вартість, яку компанія готова заплатити. Викуп починається з найдешевших паперів та завершується придбанням потрібного обсягу.

Можливі також гібридні варіанти, наприклад, коли одна частина цінних паперів викуповується на біржах, а інша – через тендер чи голландський аукціон.

Вплив байбеку на фінансові показники та вартість акцій

Вигода інвестицій в компанії, що оголосили про buyback, полягає у можливості продати цінні папери за вищою ціною ніж та, за якою вони були придбані. Активи, що залишатимуться в акціонерів, приноситимуть більше дивідендів.

Вплив buyback на ціну акцій можемо побачити, розрахувавши їхню вартість до та після викупу, EPS (чистий прибуток на кожен актив) і коефіцієнт P/E, що вказує на потенціал зростання прибутків. Наведемо приклади розрахунків.

Якщо компанія А має в обігу 1,5 млн акцій, кожна з яких коштує 10$, ринкова капіталізація дорівнює $15 млн. Після викупу 500 тис. активів на ринку залишиться 1 млн. Отже, визначаємо вартість акції у такому випадку:

$15 млн : 1 млн цінних паперів в обігу = $15.

EPS = (чистий прибуток – дивіденди за привілейованими акціями) : кількість акцій в обігу (середньозважену або на кінець періоду)

Компанія B за результатами кварталу отримала $1 млн і оголосила про дивіденди у розмірі $200 тис. Кількість випущених акцій – 10 млн. Відповідно чистий прибуток на акцію (EPS) становитиме:

(1 млн – 200 тис.) : 10 млн = $0,08.

PE = вартість акції : EPS

Якщо акція компанії В коштує $10, коефіцієнт PE дорівнюватиме:

10 : 0,08 = 125.

Цей показник вказує на те, скільки інвестори готові заплатити за кожен долар прибутку компанії. Високий коефіцієнт свідчить про високі очікування, низький – про недооціненість активів або наявність у компанії труднощів.

Перевагами байбеку для компаній та інвесторів є збільшення ціни активів, прибутку на акцію, а також зміцнення довіри до емітента. З іншого боку, така процедура може давати неправильні оцінки вартості бізнесу, а збільшення показників EPS, ROE – бути помилковим сигналом для інвесторів і трейдерів.

Приклади програм зворотного викупу акцій

Висновки

У більшості випадків buyback має для інвесторів позитивні наслідки, які полягають зокрема у підвищенні вартості та прибутковості акцій. Водночас акціонерам слід пам’ятати, що зворотний викуп активів не є індикатором стану бізнесу. Щоб правильно оцінити перспективи інвестування, слід детально вивчити інформацію про емітента, провести аналіз її фінансової звітності, і звісно бути в курсі останніх новин.