Основні засоби підприємства: облік, амортизація
Зміст
- Основні засоби: що це таке
- Класифікація та групи основних засобів
- Амортизація основних засобів: що це таке
- Методи нарахування амортизації основних засобів
- Балансова вартість основних засобів: що це та її види
- Строк корисного використання
- Знос та поліпшення основних засобів
- Оцінка основних засобів підприємства
- Придбання та продаж основних засобів
- Помилки бухгалтерського та податкового обліку та як їх уникнути
- Основні засоби: що це таке
- Класифікація та групи основних засобів
- Амортизація основних засобів: що це таке
- Методи нарахування амортизації основних засобів
- Балансова вартість основних засобів: що це та її види
- Строк корисного використання
- Знос та поліпшення основних засобів
- Оцінка основних засобів підприємства
- Придбання та продаж основних засобів
- Помилки бухгалтерського та податкового обліку та як їх уникнути
Основні засоби – це матеріальні ресурси, які забезпечують виробничий процес і приносять підприємству прибуток. Будівлі, верстати, земельні ділянки, транспорт, офісна техніка та багато інших видів майна є основними засобами.
Як будь-які речі, вони з часом втрачають свою вартість Тому для ефективного ведення бізнесу слід розібратися в таких поняттях, як: «облік основних засобів на підприємстві», «амортизація», «інвентаризація» тощо.
В статті розглянемо, що таке основні засоби, проводки з їх оприбуткування та порядок списання, правильне оформлення витрат на амортизацію. Наш матеріал буде корисним для бухгалтерів, фінансових менеджерів, а також власників бізнесу, які прагнуть розібратися в питанні оптимізації своїх ресурсів задля прийняття більш обґрунтованих рішень.
Основні засоби: що це таке
Основні засоби підприємства – це активи, які використовуються у виробничій діяльності, мають фізичну форму і строк корисного використання понад 1 рік.
До основних засобів належать:
- Будівлі та споруди – офісні приміщення, виробничі цехи, склади, магазини.
- Машини та обладнання – верстати, виробничі лінії.
- Транспортні засоби – вантажні й легкові автомобілі, спецтехніка.
- Комп'ютери та офісне обладнання, мережеве обладнання, засоби зв'язку.
- Меблі та інші офісні предмети.
- Земельні ділянки, які використовуються для розміщення виробничих або інших об’єктів.
- Інструменти та інвентар.
Наведені вище основні засоби – приклад невичерпний. Якщо почати створювати список того, що належить до основних засобів, знадобиться кількадесят сторінок. Якщо ви початківець в бухгалтерії та не знаєте, чи можна назвати те, чи інше майно основним засобом, ми маємо для вас невеликий чекліст з підказкою, як зрозуміти, що актив належить до цієї категорії:
- Майно має предметну форму та не втрачає її під час процесу виробництва.
- Терміни використання основних засобів є більшими за 12 місяців або за один операційний цикл на підприємстві.
- Вартість основних засобів враховується під час розрахунку собівартості готової продукції.
Отже, якщо активи забезпечують підприємству основу для стабільної роботи протягом довгострокового періоду, переносять свою вартість поступово на готову продукцію, мають предметно-речову форму та не втрачають її під час виробничого процесу, це – основні засоби виробництва.
Класифікація та групи основних засобів
Класифікація основних засобів відбувається за певними критеріями, які ми наочно подали в таблиці.
Критерій поділу | Вид основних засобів (далі ОЗ) | Характеристики | Приклади |
|---|---|---|---|
За функціональним призначенням | Виробничі ОЗ | Безпосередньо беруть участь у виробничому процесі | Верстати, машини, виробниче обладнання |
Невиробничі ОЗ | Не беруть безпосередньої участі у виробництві | Житлові будинки, дитячі садки, медпункти тощо | |
За галузевою ознакою | Промислові Сільськогосподарські Будівельні Транспортні ОЗ зв'язку Торгівельні | Відповідно до галузі використання | Ткацький верстат Трактор Бетонозмішувач Вантажівка Оптоволоконний кабель Холодильна вітрина |
За використанням | Діючі | Активно використовуються у господарській діяльності | Верстати, меблі |
Недіючі | Тимчасово не використовуються та/або перебувають у резерві | Техніка, що зберігається на складі у період міжсезоння, обладнання на ремонті. | |
За приналежністю | Власні | Належать підприємству |
|
Орендовані | Використовуються на умовах оренди |
|
Зверніть увагу: такий поділ на види не підходить для податкового обліку, який дещо відрізняється від бухгалтерського. У бухобліку основна одиниця – це інвентарний об'єкт. Тому важливо оцінювати його за критеріями, що описані вище.
У Податковому ж кодексі чітко визначені групи основних засобів, що підлягають амортизації. Класифікація та методи нарахування амортизації основних засобів описані у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» та статті 145 Податкового кодексу України.
Згідно з П(С)БО 7 податковий облік основних засобів ведеться за 16 групами, які відрізняються за мінімально допустимим строками корисного використання. Вони наведені нижче, у розділі «Строк корисного використання» та доступні за посиланням.
Амортизація основних засобів: що це таке
Амортизація основних засобів – це поступове перенесення вартості необоротних активів протягом строку їхньої експлуатації на продукт, що виготовляється.
Розглянемо на простому прикладі: коли компанія купує дорогий основний засіб, наприклад, вантажівку, її вартість розподіляється на весь період планового використання і додається до собівартості продукції.
Такі амортизаційні відрахування – це спосіб відобразити знос основних засобів у грошовому еквіваленті та показати реальний фінансовий стан підприємства.
Амортизація основних засобів потрібна для:
- Відшкодування (реновації) зношених основних фондів підприємства.
- Формування резерву для майбутньої заміни застарілих основних засобів.
Також, коли компанія щорічно відносить втрату вартості основного засобу у статті витрат, вона зменшує свій прибуток та, відповідно, податкові зобов'язання.
Методи нарахування амортизації основних засобів
Нарахування амортизації основних засобів проводиться одним із 5 способів, які дозволяють по-різному розподілити вартість активу протягом періоду використання.
Методика їх розрахунку визначена у Положеннях (стандартах) бухобліку 7 та 8.
Підприємство самостійно обирає методи амортизації основних засобів, керуючись економічною доцільністю. Від обраного способу залежить сума витрат і, відповідно, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню.
Прямолінійний метод
Передбачає списання вартості активу рівними частинами протягом всього строку його служби.
Формула: Амортизація за рік = Початкова вартість ОЗ / Строк служби
Приклад розрахунку:
Рік | Початкова вартість (тис. грн) | Річна амортизація (тис. грн) | Накопичена амортизація (тис. грн) | Залишкова вартість (тис. грн) |
|---|---|---|---|---|
1 | 100,000 | 20,000 | 20,000 | 80,000 |
2 | 100,000 | 20,000 | 40,000 | 60,000 |
3 | 100,000 | 20,000 | 60,000 | 40,000 |
4 | 100,000 | 20,000 | 80,000 | 20,000 |
5 | 100,000 | 20,000 | 100,000 | 0 |
Переваги методу:
- Простота та зручність розрахунків.
- Підходить для активів з рівномірним ступенем зносу, наприклад, офісних меблів або будівель.
Недоліки:
- Не враховує фактичний знос активу, який може бути нерівномірним.
Метод зменшуваного залишку
Передбачає списання більшої частини вартості активу в перші роки його експлуатації. Для розрахунку використовується фіксований відсоток амортизації, який застосовується до залишкової вартості активу кожного року.
Формула: Амортизація за рік = Залишкова вартість на початок року × Відсоток амортизації.
Приклад розрахунку:
Рік | Залишкова вартість на початок року (тис. грн) | Відсоток амортизації | Річна амортизація (тис. грн) | Накопичена амортизація (тис. грн) |
|---|---|---|---|---|
1 | 100,000 | 40% | 40,000 | 40,000 |
2 | 60,000 | 40% | 24,000 | 64,000 |
3 | 36,000 | 40% | 14,400 | 78,400 |
4 | 21,600 | 40% | 8,640 | 87,040 |
5 | 12,960 | 40% | 5,184 | 92,224 |
Переваги методу:
- Відображає зношення активу в реальному часі, особливо корисний для техніки та електроніки, що швидко втрачають свою цінність.
- Підходить для активів із коротким строком служби.
Недоліки:
- Необхідність використання спеціального коефіцієнта.
- На кінець строку служби амортизація стає дуже низькою, що може не відповідати реальним витратам на підтримання активу в робочому стані.
Метод прискореного зменшуваного залишку
Дуже схожий на попередній, проте із прискореним розрахунком амортизації (відсоток зазвичай удвічі більший).
Формула: Амортизація = Залишкова вартість × Подвійна норма амортизації,
де:
Залишкова вартість – це вартість активу за вирахуванням накопиченої амортизації.
Подвійна норма амортизації = 2/ Типовий строк корисного використання
Приклад розрахунку: маємо ОЗ, вартістю 100 тис. грн та планованим терміном експлуатації 5 років. Розрахуємо відсоток подвійної норми амортизації: ⅖ = 0,4 або 40%.
Рік | Залишкова вартість на початок року (тис. грн) | Сума амортизації (40%) (тис. грн) | Залишкова вартість на кінець року (тис. грн) |
|---|---|---|---|
1 | 100 | 100 × 0,4 = 40 | 100 - 40 = 60 |
2 | 60 | 60 × 0,4 = 24 | 60 - 24 = 36 |
3 | 36 | 36 × 0,4 = 14,4 | 36 - 14,4 = 21,6 |
4 | 21,6 | 21,6 × 0,4 = 8,64 | 21,6 - 8,64 = 12,96 |
5 | 12,96 | 12,96 × 0,4 = 5,18 | 12,96 - 5,18 = 7,78 |
Кумулятивний метод
Передбачає більшу амортизацію на початку строку служби та меншу амортизацію ближче до кінця. Кожен рік має свій ваговий коефіцієнт, і річна амортизація залежить від суми років експлуатації.
Формула: Амортизація за рік = Початкова вартість активу × (Кількість років, що залишилися до кінця експлуатації / Сума років експлуатації)
Приклад розрахунку: припустімо, що первісна вартість ОЗ = 100 тис. грн. Строк корисного використання = 5 років. Тоді: сума років строку корисного використання активу = 5+4+3+2+1 = 15.
Коефіцієнт для кожного року розраховується як частка кількості років, що залишилися до закінчення строку корисного використання, ділена на загальну суму років.
Рік | Початкова вартість (тис. грн) | Залишок років | Кумулятивний коефіцієнт | Річна амортизація (тис. грн) | Накопичена амортизація (тис. грн) |
|---|---|---|---|---|---|
1 | 100,000 | 5 | 5 / 15 = 0,33 | 100 × 0,33 = 33,333 | 33,333 |
2 | 100,000 | 4 | 4 / 15 = 0,267 | 100 × 0,267 = 26,667 | 60,000 |
3 | 100,000 | 3 | 3 / 15 = 0,2 | 100 × 0,2 = 20,000 | 80,000 |
4 | 100,000 | 2 | 2 / 15 = 0,133 | 100 × 0,133 = 13,333 | 93,333 |
5 | 100,000 | 1 | 1 / 15 = 0,067 | 100 × 0,067 = 6,667 | 100,000 |
Переваги методу:
- Відображає амортизацію відповідно до фактичного зносу активу на початку його використання.
Недоліки:
- Складніший для розрахунку та фінансового прогнозування.
Виробничий метод
Використовується, коли амортизація залежить від фактичного використання активу, наприклад, кількості вироблених одиниць продукції.
Формула: Амортизація за період = ((Первісна вартість ОЗ - Ліквідаційна вартість ОЗ) /Загальний очікуваний обсяг використання) × Фактичний обсяг використання
Приклад розрахунку: припустімо, що первісна вартість активу = 1 млн грн, ліквідаційна = 100 тис. грн. Очікуваний обсяг виробництва = 10 тис. одиниць. Фактичний обсяг за роками приведений в таблиці.
Спочатку розрахуємо амортизаційну ставку за одиницю продукції:
Амортизаційна ставка = 1000 - 100 / 10 000=0,09 грн/одиниця
Потім обчислимо амортизацію для кожного року, множачи ставку на фактичний обсяг виробництва.
Рік | Початкова вартість (тис. грн) | Фактичний обсяг (тис. од) | Амортизація за рік (тис. грн) | Накопичена амортизація (тис. грн) |
|---|---|---|---|---|
1 | 1000,000 | 2,000 | 2,000 × 0,09 = 180 | 180,000 |
2 | 1000,000 | 3,000 | 3,000 × 0,09 = 270 | 450,000 |
3 | 1000,000 | 2,500 | 2,500 × 0,09 = 225 | 675,000 |
4 | 1000,000 | 1,500 | 1,500 × 0,09 = 135 | 810,000 |
5 | 1000,000 | 1,000 | 1,000 × 0,09 = 90 | 900,000 |
Переваги методу:
- Найточніше відображає витрати на амортизацію активів, що використовуються нерівномірно.
- Ідеально підходить для обладнання, яке експлуатується з різною інтенсивністю.
Недоліки:
- Вимагає ведення детального обліку фактичного використання активу.
- Непрактичний для основних засобів, знос яких важко відстежити.
Кожен метод має свої переваги в різних ситуаціях: прямолінійний метод підходить для рівномірного списання, зменшуваний залишок – для швидкої амортизації на початку, метод суми років корисний для активів, що втрачають вартість нерівномірно, а виробничий метод – для обладнання з різним рівнем використання щороку.
Балансова вартість основних засобів: що це та її види
Балансова вартість основних засобів – це грошова оцінка активів підприємства, відображена в балансі.
Простішими словами пояснити, що таке балансова вартість основних засобів, можна так: це те, скільки реально коштує обладнання чи інші активи компанії в цей момент, з урахуванням зносу, поліпшення чи модернізації.
Види балансової вартості:
Первісна | початкова вартість придбання або створення основного засобу; формується на момент введення в експлуатацію |
|---|---|
Залишкова | первісна вартість за вирахуванням накопиченої амортизації |
Переоцінена | вартість після проведення переоцінки /дооцінки /уцінки; вона враховує ринкові зміни ціни активу, тому може бути більшою або меншою за первісну вартість |
Ліквідаційна | вартість можливої реалізації в кінці строку експлуатації |
Строк корисного використання
Період, протягом якого актив приносить економічну вигоду підприємству, називається строком корисного використання. Він визначається виходячи з фізичних, технічних і економічних характеристик основного засобу та інтенсивності його експлуатації.
Податковим кодексом визначені мінімальні терміни для кожної групи основних засобів. Проте підприємство визначає період корисного використання самостійно (але не менше, ніж вказано у ПКУ) у спеціальному документі: розрахунку амортизації. Він має бути оформлений при постановці активу на баланс.
Строки корисного використання основних засобів, таблиця:
Група | Що входить | Мінімально допустимий строк корисного використання | Приклади |
|---|---|---|---|
1 | Земельні ділянки | не встановлено |
|
2 | Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом | 15 років | Іригаційні та меліоративні споруди |
3 | Будівлі, споруди та передавальні пристрої | 20, 15, 10 відповідно | Виробничі корпуси Складські приміщення Лінії електропередач |
4 | Машини та обладнання | 5 років. Для певного обладнання (згідно П(с)БО 7) – 2 роки | Силові машини Робочі машини Вимірювальні прилади Лабораторне обладнання |
5 | Транспортні засоби | 5 років | Автомобільний, залізничний, водний, повітряний транспорт |
6 | Інструменти, прилади, інвентар (меблі) | 4 роки | Інструменти Офісні меблі |
7 | Тварини | 6 років |
|
8 | Багаторічні насадження | 10 років | Плодові дерева Виноградники Лісозахисні смуги |
9 | Інші основні засоби | 12 років | Канцелярські меблі Тимчасовий вагончик на будівництві |
10 | Бібліотечні фонди | Не встановлено | Книги Періодичні видання |
11 | Малоцінні необоротні матеріальні активи | Не встановлено | Предмети, вартістю до 20000 грн |
12 | Тимчасові (нетитульні) споруди | 5 років | Навіс для матеріалів Пристосування на будівельних майданчиках |
13 | Природні ресурси | Не встановлено | Родовища корисних копалин Лісові ресурси |
14 | Інвентарна тара | 6 років | Контейнери Піддони Бочки |
15 | Предмети прокату | 5 років | Будівельне обладнання Спортивний інвентар |
16 | Довгострокові біологічні активи | 7 років | Багаторічні насадження Доросла худоба |
Знос та поліпшення основних засобів
Знос – це поступова втрата вартості активу внаслідок його експлуатації, фізичного або морального старіння.
Знос і амортизація основних засобів нерозривно пов'язані. Адже амортизація є грошовим виразом зносу.
Поліпшення основних засобів – це заходи, спрямовані на підвищення їхньої продуктивності та/або продовження строку служби. Це може бути: капітальний ремонт, реконструкція та інші заходи, які розширюють функціональні можливості ОЗ.
Поліпшення збільшують вартість активу, продовжують строк його амортизації та підвищують ефективність роботи, що потенційно може приносити більший дохід компанії.
Приклад: підприємство має вантажний автомобіль, первісна вартість якого 500 тис. грн, а строк корисного використання – 10 років. З часом автомобіль втрачає свою вартість через знос. Після 5 років експлуатації його балансова вартість становить 250 тис. грн.
Щоб підвищити продуктивність автомобіля, підприємство вирішує здійснити капітальний ремонт і модернізацію вартістю 100 тис. грн. Це поліпшення збільшить залишкову вартість до 350 тис. грн і, можливо, продовжить строк його використання на 3 роки.
Оцінка основних засобів підприємства
Оцінка основних засобів – визначення їхньої вартості протягом тривалого часу.
Існують різні види оцінки, залежно від мети їхнього використання в обліку:
Первісна | ціна придбання плюс витрати на транспортування, монтаж, установку та інші затрати, пов'язані введенням в експлуатацію |
|---|---|
Залишкова | обчислюється як первісна вартість мінус нарахована амортизація |
Оцінювальна | вартість, яку визначають на основі незалежної оцінки. Проводиться в разі ліквідації, продажу або переоцінки активів |
Ліквідаційна | це сума, яку підприємство може отримати від реалізації активу |
Приклад оцінки основних засобів: підприємство придбало машину за 100 тис. грн. Витрати на транспортування і монтаж склали 10 тис. грн. Загальна первісна вартість машини – 110 тис. грн. Машина амортизується за прямим методом протягом 3 років. Тоді:
- Первісна вартість: 110 000 грн.
- Річна амортизація: 110 000 грн / 5 років = 22 000 грн на рік.
- Амортизація за 3 роки = 22 000 грн × 3 = 66 000 грн.
- Залишкова вартість = 110 000 грн - 66 000 грн = 44 000 грн.
Придбання та продаж основних засобів
Придбання основних засобів включає кілька етапів:
- Купівля: здійснюється через договір купівлі-продажу або інший правочин.
- Приймання: після придбання здійснюється передача активу підприємству, що супроводжується складанням акта приймання-передачі.
- Постановка на облік: основні засоби записуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка включає всі витрати, пов'язані з їхнім придбанням та підготовкою до експлуатації.
Продаж основних засобів – це процес вибуття активу, який більше не використовується в господарській діяльності. Він має бути відображений у бухгалтерському обліку.
Для цього бухгалтер має визначити:
- Залишкову вартість: первісна вартість мінус амортизація.
- Доходи (або збитки) від продажу: якщо виторг від реалізації активу є більшим за залишкову вартість, різниця вважається прибутком; якщо менше – збитком.
- Після продажу основних засобів необхідно провести коригування амортизації.
Приклад проводки при продажу основних засобів:
Назва операції | Дт | Кт | Що показує |
|---|---|---|---|
Вибуття основних засобів | 131 Основні засоби | 10 Основні засоби | Відображення вартості активу на момент вибуття |
10 Основні засоби | 133 Амортизація основних засобів | Суму нарахованої амортизації | |
Оприбуткування доходу від продажу | 36 Розрахунки з покупцями | 712 Дохід від реалізації ОЗ | Дохід від продажу ОЗ |
Помилки бухгалтерського та податкового обліку та як їх уникнути
Облік амортизації основних засобів є важливим та складним аспектом бухгалтерського та податкового обліку. Проте часто трапляються помилки при її нарахуванні. Наведемо приклад найчастіших:
- Неправильне визначення строку корисного використання активу.
- Невірний вибір методу нарахування амортизації.
Щоб уникнути цього, дотримуйтеся таких рекомендацій:
- Ретельно вивчайте терміни корисного використання для кожного об'єкта згідно з законодавством та з врахуванням характеру подальшої експлуатації.
- Регулярно перевіряйте коректність розрахунків амортизації, зокрема при модернізації або ліквідації основних засобів.
Інші типові помилки при податковому та бухгалтерському обліку – це:
- Відсутність або неналежне заповнення первинних документів: актів введення в експлуатацію, актів на списання тощо.
- Некоректна класифікація та оцінка основних засобів. Часто не враховані всі фактичні витрати на їхнє придбання та введення в експлуатацію.
- Неправильне віднесення витрат на ремонт чи модернізацію до капітальних інвестицій або поточних витрат.
- Невірне визначення строку корисного використання після модернізації.
- Порушення процедури списання, невірне визначення залишкової вартості.
- Неправильне оформлення внутрішнього переміщення основних засобів в межах однієї організації або між підрозділами.
- Некоректне ведення рахунків: наприклад, в бюджетних установах існують спецрахунки для обліку основних засобів відповідно до вимог державних фінансових органів.
Для запобігання цим порушенням, варто:
- чітко дотримуватися нормативів та критеріїв класифікації активів;
- розмежовувати витрати на поточний ремонт (відносяться на операційні витрати) та капітальний ремонт/модернізацію (збільшують первісну вартість ОЗ);
- обов'язково переглядати строк корисного використання активу після суттєвої модернізації;
- використовувати багатокомпонентні рахунки для ведення обліку складних нематеріальних активів: тоді амортизацію можна обліковувати окремо для кожного елемента, що дозволяє точно відстежувати знос кожної складової частини активу.
Це дозволить мінімізувати поширені помилки та забезпечити правдивість бухгалтерського та податкового обліку.
Отже, для опанування основ обліку активів, варто не тільки детально вивчити, що таке основні засоби, але й що таке амортизація, балансова вартість, знос та модернізація основних засобів та як вони розраховуються.
Це – запорука дотримання правильного бухгалтерського обліку, що, своєю чергою, забезпечує фінансову прозорість та допомагає уникнути податкових санкцій.
Регулярно вивчайте та застосовуйте чинне законодавство у сфері бухгалтерського та податкового обліку. Приділяйте належну увагу первинному документуванню операцій, правильній класифікації та оцінці активів і зобов'язань. Дотримання цих простих, але важливих порад сприятиме веденню якісного бухгалтерського обліку та уникненню типових помилок.
