Що таке опціонні контракти у трейдингу

Опціонний контракт – це інструмент для керування ризиками, який активно використовується у біржовій торгівлі, в тому числі й на крипторинку. Опціони дозволяють трейдерам будувати складні стратегії для захисту капіталу від високої волатильності та є дуже гнучким деривативом.

У цій статті ми розглянемо нюанси торгівлі опціонами на різних ринках, технічну специфіку використання опціонних контрактів як засіб хеджування ризиків та їх відмінності від інших деривативів. Матеріал буде корисним для тих, хто вже має базові знання про роботу опціонів в інвестиціях.

Як влаштований опціонний контракт – технічна суть

Опціонний контракт – це фінансовий дериватив, який надає покупцеві право, але не зобов'язання, купити або продати базовий актив за заздалегідь визначеною ціною в установлений термін.

Структура опціонного контракту:

• Базовий актив (наприклад, акції, криптовалюта тощо).
• Страйк-ціна – фіксована ціна виконання.
• Премія за опціон – ринкова вартість права.
• Термін дії (дата експірації).

Покупець має права (rights) реалізувати угоду, якщо йому це вигідно, але не зобов'язаний це робити. Натомість продавець має обов'язки (obligations) виконати контракт, якщо покупець вирішить скористатися своїм правом.

Умови виконання залежать від стилю опціонів: європейські – лише в дату експірації, американські – будь-коли до неї.

Опціонний контракт простими словами – це угода, де покупець платить премію за опціон, аби здобути перевагу від ринкових рухів, а продавець отримує цю премію за ризик виконання.

Якщо ціна активу на ринку зростає вище за страйк, покупець може реалізувати опціон та отримати прибуток. Якщо ціна нижча, покупець не зобов'язаний виконувати контракт, а втрачає лише сплачену премію за опціон.

Опціонні контракти у практиці трейдингу

Трейдери використовують ряд опціонних стратегій та інструментів для спекуляцій на змінах цін і хеджування ризиків, щоб обмежити втрати при високій волатильності.

Як трейдери заробляють на опціонах

Трейдер, який купує call-опціон, отримує прибуток, коли ціна базового активу підіймається вище страйк-ціни настільки, щоб покрити сплачену премію і дати додатковий профіт.

При купівлі put-опціону трейдер заробляє на падінні ціни активу, фактично використовуючи опціон як страховку для свого портфеля. Це класичне хеджування ризиків через захисні put-опціони.​

Консервативні стратегії зазвичай використовують страйки, близькі до поточної ринкової ціни (at-the-money), щоб підвищити ймовірність того, що опціон матиме внутрішню вартість на експірації. Спекулятивні стратегії, навпаки, базуються на страйках «поза грошима» (out-of-the-money), де премія нижча, але ймовірність виконання контракту істотно менша.

Дві базові стратегії для опціонних контрактів у трейдингу:

1. Запобіжна купівля (protective put). Трейдер купує put-опціон на актив, який уже має у своєму портфелі. Це класична стратегія хеджування: вона обмежує можливий збиток у разі падіння ціни, але зберігає потенціал прибутку, якщо ринок зросте.
2. Попереджувальний продаж (covered call). Базується на торгівлі call-опціоном на актив, яким володіє трейдер. Інвестор отримує додатковий дохід у вигляді премії за опціон, але якщо ціна сильно зросте та опціон буде виконано, він зобов'язаний продати актив за попередньо встановленою ціною.

Торгівля опціонами відрізняється від прямого трейдингу активами асиметричним ризиком: максимальна втрата покупця – премія, тоді як прибуток потенційно необмежений.

Нетипові торгові стратегії

Досвідчені трейдери комбінують опціони, щоб керувати формою кривої прибутку й чутливістю до ринку. Розглянемо основні групи таких стратегій:

• Спреди. Bull spread (бичачий) і bear spread (ведмежий) передбачають одночасну купівлю й продаж опціонів одного типу (call або put) з різними страйками на той самий актив і однаковою датою експірації. Бичачий спред дає обмежений прибуток на зростанні, ведмежий – на падінні. Головна мета спредів – зменшити вартість відкриття позиції (шляхом продажу іншого опціону), погодившись на обмеження максимального прибутку.
• Волатильні стратегії. Straddle – це купівля call і put з однаковим страйком та експірацією, а strangle – купівля call і put з різними страйками поза грошима. Саме ці стратегії дають змогу заробити, якщо ціна сильно зміститься в будь-який бік (вгору чи вниз). Трейдер робить ставку не на напрям руху, а на силу імпульсу. Обираючи страйк-ціну, трейдери враховують очікувані коливання (implied volatility): для ставки на різкий рух часто обирають опціони at-the-money (straddle) або дешевші out-of-the-money (strangle).
• Складні комбінації. Butterfly, по суті, поєднує кілька спредів, щоб заробляти на низькій волатильності біля певного рівня ціни. Iron condor складається з одночасного продажу ведмежого call-спреду і бичачого put-спреду та орієнтований на боковий ринок із виграшем від малої волатильності. Calendar spread використовує опціони з однаковим страйком, але різними датами експірації, дає змогу трейдеру заробляти на різниці в часовому знеціненні опціонів.

Опціони без покриття (short naked call/put) – окремий клас, коли трейдер продає опціон, не володіючи базовим активом або протилежною опціонною позицією. У такій конструкції максимальна прибутковість опціонів обмежена премією, а ризик теоретично необмежений, тому подібні стратегії підходять лише досвідченим учасникам ринку.

Опціонні контракти на криптобіржах: як це працює

На ринок криптовалют опціони прийшли з фондових бірж, але адаптувалися до торгівлі 24/7 та екстремальної волатильності. Премії та ризики опціонів у криптотрейдингу зазвичай вищі, ніж на фондових ринках.​

Криптовалютні опціони також відрізняються від фондових меншою регуляцією.

Для трейдера ключовими факторами є:

• Маржа – навіть покупка опціону потребує капіталу, а продаж опціону (особливо без покриття) вимагає підвищеної маржі на рахунку.​
• Ліквідність – на BTC/ETH вона вища, на альткоїни – суттєво нижча. Також цей показник залежить від біржі (одна з найліквідніших – Deribit).
• Волатильність у криптотрейдингу дуже висока, тому помилки в її оцінюванні можуть коштувати дорожче.​

Найбільшою спеціалізованою платформою вважається криптобіржа Deribit, на яку припадає більша частина відкритого інтересу за BTC- та ETH-опціонами. Також інші великі біржі, як-от Binance Options та OKX, пропонують лінійку опціонів, інтегровану в загальний деривативний майданчик разом із ф'ючерсами.

Ось простий приклад опціонного контракту на крипторинку: на Deribit купуємо call на BTC зі страйк-ціною $90 000, премією $2 000, датою експірації через місяць. Якщо BTC сягає $100 000, прибуток – $8 000 (за вирахуванням премії).

Ризики, які часто недооцінюють

Найпоширеніші ризики опціонів:

1. Time decay (часовий розпад). З наближенням дати експірації вартість опціону «розпадається», навіть якщо ціна базового активу майже не змінюється. Для покупця це прихований щоденний збиток, а для продавця – джерело стабільного доходу за умови правильно побудованої стратегії.
2. Зміна implied volatility. Навіть якщо ринок рухається у правильному напрямку, падіння очікуваної волатильності може з'їсти більшу частину потенційного прибутку. На крипторинках це особливо актуально перед чи після важливих новин, коли волатильність різко стрибає.
3. Специфічні технічні ризики. Це може бути передчасне виконання (для американського типу опціонів) або неправильна оцінка руху ціни з урахуванням греків в опціонах (delta, theta), коли позиція поводиться не так, як очікувалося.

Чим опціонний контракт відрізняється від ф'ючерсу, форварду та свопу

Щоб зрозуміти, що таке опціонний контракт, варто знати: це похідний фінансовий інструмент, який дає покупцеві право, але не обов'язок купити або продати актив за фіксованою ціною у визначений термін. На відміну від опціонів, ф'ючерси та форварди накладають обов'язки на обидві сторони, а свопи зазвичай використовують для обміну грошовими потоками, а не для торгівлі активом.

Кожен деривативний інструмент доцільно обирати залежно від цілей трейдера та характеру ризиків:

• Опціон – для захисту від високої волатильності та обмеження максимально можливого збитку.
• Найкраще використовувати ф'ючерси для інвестицій та активного трейдингу на криптобіржі. Вони мають високу ліквідність і гарантії.
• Форварди підійдуть для індивідуального хеджування комерційних ризиків на позабіржовому ринку, де сторонам важливо узгодити специфічні умови (термін, обсяг, якість), що відрізняються від стандартних контрактів.
• Своп обирають, коли управління ризиком стосується грошових потоків, а не ціни конкретного активу.

Трейдери часто комбінують криптовалютні опціони з ф'ючерсами на тій же біржі, будуючи складні спреди. Таке поєднання інструментів дозволяє реалізувати стратегії, недоступні при торгівлі лише одним класом активів.

Продаючи опціони та одночасно відкриваючи протилежну позицію у ф'ючерсах, трейдер може зафіксувати прибуток виключно від волатильності або часового розпаду, ізолювавши себе від непередбачуваних стрибків ринкового курсу.

Порівняємо різні види деривативів у таблиці.

Висновок

Опціонні контракти у трейдингу – це інструмент не для новачків, але саме вони дають найбільшу гнучкість у керуванні ризиком, волатильністю й таймінгом входу та виходу. Вони застосовуються як на фондових, так і на крипторинках,  дозволяють будувати складні стратегії трейдингу.​

Щоб отримувати стабільну прибутковість опціонів, трейдеру потрібно глибоко розуміти, що таке греки в опціонах, часовий вплив, коливання волатильності, специфіку кожної конкретної біржі.

FAQ