Що таке ордер на біржі та які є види ордерів
Без використання ордерів біржова торгівля була б значно складнішою, адже все доводилося б робити вручну. Якою б не була стратегія торгівлі, трейдер мав би самостійно погоджувати кожну, навіть найдрібнішу операцію – купівлю чи продаж. На щастя, сучасні учасники ринку мають у своєму розпорядженні потужний інструмент – автоматичну торгівлю, що реалізується за допомогою ордерів.
У цій статті ми розглянемо, які є ордери, їхні різновиди, переваги й недоліки. Також наочно пояснимо суть наказів на прикладах.
Класифікація основних ордерів на біржі
Ринковий ордер – це розпорядження на купівлю або продаж активу за найкращою ціною на ринку, доступною на поточний момент. Альтернативною назвою ринкового ордера є біржовий наказ.
Розгляньмо види біржових наказів, які найбільш розповсюджені серед інвесторів.
- Маркет-ордер. Це найпростіша варіація. Активуючи ордер, ви даєте біржі наказ негайно купити або продати актив за найвигіднішою вартістю. Після цього система моніторить ринок, знаходить найкращу ціну та підтверджує угоду.
Перевагою цього типу ордера є автономний аналіз пропозицій, що проводиться за допомогою системних алгоритмів. Враховуючи колосальну глибину ринку, це надкорисна опція. Однак купівля чи продаж можуть бути здійснені не за тією вартістю, яку ви вважали оптимальною. Адже алгоритм шукає найкращу ціну станом на поточний момент. Тобто якщо ви хочете купити актив за 10 доларів, але найкраща пропозиція зараз становить 6 доларів – угода буде проведена саме за цим прайсом.
- Ліміт-ордер. Ви власноруч обираєте вартість, за якою готові продати чи купити актив. Наприклад, ви бажаєте купити BTC за ціною 90 000 доларів. Щойно з’явиться така пропозиція, лімітний ордер спрацює й купівля буде автоматично схвалена. Недоліком такого наказу є те, що ринкове виконання не гарантоване, тобто якщо вартість так і не досягне встановленого рівня, ордер не буде реалізований.
- Стоп-ордер. Біржовий наказ, який має на меті мінімізувати збитки або максимізувати прибутки. Для його реалізації система використовує заздалегідь визначену стоп-ціну. Наприклад, ви купили актив за 100 доларів і хочете автоматично його продати у випадку зниження ціни до 90 доларів. Або ж ви можете оформити наказ, згідно з яким актив буде автоматично куплений, якщо його вартість перевищить 150 доларів.
Стоп-ордер буває двох типів: стоп-лосс і стоп-ліміт. Стоп-лосс – це автоматичний продаж чи купівля за найкращою ціною, що значно полегшує трейдинг. Наприклад, якщо актив, куплений за 100 доларів, впаде до 90 доларів, він одразу ж буде виставлений на продаж. Проте якщо обвал ціни був масштабним і відмітка в 90 доларів була стрімко пройдена, ви можете заробити й менше – скажімо, 70 доларів. Покупця просто не знайдеться, тож система знизить ваші «апетити» автоматично. Стоп-ліміт запобігає цьому. Це фактично той самий стоп-лосс, але зі встановленням мінімальної ціни продажу або максимальної ціни купівлі. Stop-limit ордер може залишитися нереалізованим, якщо буде висока волатильність на біржі й ваша цінова пропозиція не влаштовуватиме покупців/продавців.
Ринковий ордер: швидкість виконання
Маркет-ордер виконується моментально: система здійснює купівлю чи продаж за ціною, максимально наближеною до тієї, яку ви визначили як оптимальну для себе. Функція працює практично, як торговий бот. Вам доведеться тільки натиснути кнопку для активації наказу.
Порівняймо переваги та недоліки ордерів такого типу.
Переваги | Недоліки |
|---|---|
Моментальне закриття угоди | Відсутність можливості контролювати фінальну вартість угоди |
Зручність для ухвалення швидких рішень, коли немає часу вручну моніторити пропозиції на ринку | Не підходить для трейдерів, які працюють згідно з чітко визначеною стратегією, через непередбачуваність результату |
Система самостійно знаходить найвигіднішу пропозицію. Тому значно нижчі вимоги до знання реалій ринку, ніж у разі купівлі/продажу вручну | Відсутність гарантії оформлення вигідної угоди в умовах волатильного ринку: навіть найкраща ціна станом на зараз може бути необґрунтованою |
Хороший варіант для початківців | Відсутність можливості зазначити специфічні умови (наприклад, мінімальну та максимальну вартість) |
Ризик отримання збитків внаслідок зміни вартості під час ручного пошуку пропозиції нівельовано | |
Можна швидко вийти з позиції в разі стрімкого падіння активу |
Загалом це хороший варіант для новачків, але ризиковий інструмент для досвідчених трейдерів, які дотримуються певної стратегії торгівлі та оперують значними сумами.
Лімітний ордер: контроль над ціною
Такі види ордерів підходять для трейдерів, які непогано знаються на цінах активів, на аналітиці та графіках. Ці знання дають змогу інвесторам встановлювати реалістичні цінові ліміти та, відповідно, підвищувати шанс реалізації біржового наказу.
Лімітний ордер використовується, наприклад, у таких стратегіях:
- ставка на відскок ціни. Ви бачите, що вартість падає, але очікуєте, що вона почне зростати після досягнення певного «дна». Активуєте ордер та чекаєте;
- трейдинг з аналізом підтримки та опору. Йдеться про розуміння того, де є «стеля» вартості активу, а де – «підлога». Завдяки цьому можна спрогнозувати подальший графік ціни та «піймати» момент для найбільш вигідної покупки;
- снайперська торгівля. Очікування конкретної ціни й ні центом більше/менше.
Головний плюс лімітного наказу – вплив на кінцеву вартість угоди, мінус – ризик його нереалізації через надто оптимістичні очікування.
Стоп-ордер: захист від збитків
У випадку стоп-ордера вплив трейдера на кінцеву вартість угоди мінімальний. Щойно ціна досягає заданого рівня, він фактично демонструє готовність продати актив якнайшвидше – за тією ціною, яку запропонує ринок на цей момент.
Такі біржові заявки чудово вписуються у дві стратегії:
- Стоп-лосс. До прикладу, трейдер купив ризиковий актив і розуміє, що в певний момент він може «посипатися». Щоб мінімізувати збитки, інвестор програмує систему біржі на автоматичний продаж, якщо ціна проб’є певну нижню позначку.
- Тейк-профіт. Ситуація протилежна: трейдер вірить у зростання придбаного активу й готовий його продати, щойно він зросте до певної цінової позначки. Ця вартість і вказується як умова активації ордера.
Стоп-наказ відрізняється від маркет-ордера тим, що активується автоматично після досягнення певної ціни, а не вручну. На відміну від ліміт-наказу, продаж чи купівля відбувається не за фіксованою ціною, а за максимально наближеною до неї ринковою.
Stop-limit ордер
Це поєднання лімітного та стоп-наказу з використанням двох ключових понять: стоп- і ліміт-ціни. Стоп-ціна – рівень вартості, за досягнення якого активується ордер. Наприклад, якщо актив просів з 20 до 17 доларів, ордер спрацьовує, і актив виставляється на продаж. Мінімальну вартість, за якою ви готові продати актив, задає ліміт-ціна.
Скажімо, після зниження показника до 17 доларів ви готові продати актив щонайменше за 15 доларів. Всі інші пропозиції автоматично будуть відсікатися ордером. Тобто стоп-ордер використовується як антикризовий інструмент, але продаж «за копійки» неможливий через обраний ліміт.
Stop-market ордер
Stop-market ордер – класичний наказ виходу з активу. Ліміти тут не працюють. Якщо ціна падає до певного рівня (або зростає – за бажання щось купити), актив виставляється на продаж і приймаються найвигідніші умови з наявних.
Плюс полягає у тому, що ваші втрати можуть бути лише символічно вищими, ніж під час застосування ліміт-наказу, однак угода буде оформлена значно швидше. Скажімо, актив куплений вами за 100 доларів, просів до 90 доларів, і є покупець, який хоче купити його за 87 доларів. Stop-market ордер дозволить йому це зробити, а от лімітний відповість відмовою.
І тут варто згадати таке поняття, як slippage. Його називають і підсковзуванням, і ковзанням, і просто слипажем. Приміром, актив просів до 90 доларів, а потім різко «підковзнувся» й ціна знизилася до 60 доларів. Погодьтеся, згадані раніше 87 доларів, які був готовий заплатити уявний покупець, на цьому етапі здадуться для вас мрією. Тож інколи надмірна категоричність призводить до значних збитків.
OCO-ордери: контроль над ризиком
ОСО означає «Один скасовує інший» (One Cancels the Other). Концепція проста: ви створюєте два протилежні накази. Активація одного з них унеможливлює ввімкнення іншого.
Розберімо, як OCO-ордери працюють на практиці.
Ви купили актив за ціною 100 доларів і вирішили перестрахуватися, бо не знаєте, куди далі піде графік вартості. Які задаватиме умови в наказах:
- перший: якщо вартість виросте до 120 доларів, зробити автоматичний продаж і зафіксувати прибуток;
- другий: якщо ціна впаде до 90 доларів, провести продаж з мінімальними збитками.
Щойно активується один наказ, одночасно відбувається скасування ордера, який є протилежним.
Додаткові типи: ковзний, прихований та умовні ордери
Трейдери також використовують інші біржові накази, які є менш популярними.
- Ковзний ордер. Припустімо, ви купили актив за 100 доларів і встановили стоп-ціну на рівні 95 доларів. Якщо вартість зросте до 105 доларів, стоп-ціна теж «підтягнеться» на 5 доларів – до 100. Акцент робиться не на падінні вартості до певної позначки, а на початку загального тренду зниження. Саме тому стоп-ціна поступово зростає разом зі збільшенням вартості активу.
- Прихований ордер. Не відображається у загальнодоступному списку всіх активних заявок – книзі ордерів. Уявімо, велика компанія створила ордер на продаж 500 BTC у випадку падіння вартості активу. Така інформація може сколихнути ринок, посіяти сумніви щодо стабільності біткоїна та вплинути на його вартість. Щоб цього уникнути, великі трейдери (їх називають китами) створюють приховані накази, які бачить тільки власник активів і біржа.
- Умовний ордер. Один з найскладніших варіантів, призначений для досвідченої аудиторії трейдерів. Умовні ордери працюють за логікою «якщо – то». Приклад: якщо вартість золота зросте на 15%, то купую срібло на 10 000 доларів.
Якщо ви новачок, рекомендуємо поки не застосовувати ці накази. Попрактикуйтеся на найпростіших – тих, що ми згадали на початку. Взагалі, починайте знайомство з біржею з основ, як-от: шорт і лонг в трейдингу, боргові цінні папери, визначення ліквідності. Переходьте на вищий рівень складності поступово.
Buy-stop і Sell-stop ордери
Buy-stop ордер – це ставка на зростання вартості активу. Приклад: зараз актив коштує 300 доларів, але ви прогнозуєте, що невдовзі почнеться стрімке зростання показника. Ви створюєте наказ: якщо ціна зросте до 315 доларів, зробити автоматичну купівлю на певну суму. Мета полягає у тому, щоб «піймати» тренд зростання вартості на самому його початку.
Sell-stop ордер – те ж саме, але в цьому випадку відбувається продаж активу після просідання вартості до певного показника.
Висновок
Ордери – це ефективний інструмент автоматизації торгівлі. Питання полягає не лише в комфорті, адже частину операцій виконує система біржі. Завдяки наказам вдається мінімізувати збитки та збільшити прибутки, оскільки жоден трейдер не може проводити за монітором 24 години на добу. Водночас важливі події на біржі можуть відбутися будь-коли: вночі, у вихідні чи свята. Тому обов’язково використовуйте ордери – так ви надійніше зможете захистити свій капітал.
