Що таке стагфляція та чим є небезпечною для держав

Стагфляція – це складне макроекономічне явище, яке створює серйозні виклики для урядів і центральних банків. Визначення стагфляції звучить так: це одночасне поєднання високої інфляції, тривалого уповільнення або відсутності зростання ВВП та підвищення рівня безробіття.

Якщо говорити про стагфляцію простими словами: ціни зростають, але економіка не розвивається, а люди втрачають роботу. Це парадоксальна ситуація, яка суперечить класичним економічним моделям. Зазвичай висока інфляція виникає в умовах економічного зростання і супроводжується зниженням безробіття, а не його підвищенням.

Тема актуальна сьогодні, адже після пандемії COVID-19, на тлі енергетичних потрясінь та повномасштабної війни в Україні ризики стагфляції в економіці знову опинилися в центрі уваги аналітиків Світового банку та МВФ.

Основні ознаки та характеристики стагфляції

Ознаки стагфляції легко переплутати з «симптомами» інших економічних явищ, тому важливо розглядати їх у сукупності:

• стійке зростання загального рівня цін на товари та послуги при слабкому попиті;
• зниження купівельної спроможності населення: доходи не встигають за зростанням цін;
• зростання рівня безробіття, оскільки підприємства скорочують виробництво та витрати через відсутність попиту;
• спад виробництва в ключових секторах промисловості;
• уповільнення або падіння ВВП протягом тривалого періоду.

Від звичайної інфляції стагфляцію відрізняє саме те, що економічний спад відбувається одночасно зі зростанням цін. У нормальних економічних умовах підвищення цін супроводжується зростанням обсягів виробництва та появою нових робочих місць.

Причини виникнення стагфляції

Причини стагфляції поділяють на зовнішні (шоки пропозиції) та внутрішні (економічно-політичні та структурні) фактори. Розберемо кожну групу детально.

Зовнішні фактори

Якщо спитати аналітиків, як виникає стагфляція, вони розпочнуть свою розповідь саме з так званих пропозиційних шоків (supply-side). Зазвичай це головні винуватці стагфляції. Йдеться про:

• енергетичні кризи – різке зростання цін на нафту чи газ підвищує собівартість виробництва в усіх галузях;
• геополітичні конфлікти та міжнародні санкції – порушують ланцюги постачання та скорочують міжнародну торгівлю;
• пандемії та природні катастрофи – призводять до дефіциту товарів і збоїв у виробництві;
• валютні коливання – знецінення національної валюти, спричинене глобальними ринковими шоками або кризами, що через подорожчання імпорту підсилює інфляцію.

Класичний приклад – нафтові кризи 1973 та 1979 років. Після ембарго ОПЕК ціни на нафту зросли в рази, що спричинило стагфляційні процеси в США, Великій Британії та інших розвинених країнах.

Внутрішні макроекономічні та структурні фактори

На відміну від зовнішніх шоків, внутрішні фактори формуються всередині економіки країни через помилки економічної політики та структурні дисбаланси. Йдеться про:

• надмірну емісію грошей і слабку монетарну політику центрального банку;
• помилкову фіскальну політику – надмірні державні витрати, що стимулюють інфляцію без відповідного зростання виробництва;
• зростання державного боргу та дефіциту бюджету;
• жорстке регулювання ринку праці, яке знижує гнучкість зайнятості;
• монополізацію ринків, що штучно підтримує високі ціни навіть при падінні виробництва.

Як стагфляція впливає на бізнес, населення та інвестиції

Стагфляція має комплексний вплив на всі ключові сфери економіки. Вона зачіпає як повсякденне життя людей, так і діяльність бізнесу, інвестиційну активність та стан фінансових ринків.

Вплив на домогосподарства: знецінення доходів

Соціально-економічні наслідки для звичайних людей є найбільш відчутними. Зарплати зростають повільніше, ніж ціни, тому реальний дохід падає. Сім’ї з низькими доходами страждають найбільше, адже витрачають більшу частку бюджету на їжу та комунальні послуги.

Вплив на бізнес: зростання витрат і падіння попиту

Підприємства потрапляють у «лещата»: витрати на сировину, енергію та кредити зростають, а попит з боку споживачів падає. Спад виробництва змушує компанії скорочувати персонал, що ще більше знижує попит – утворюється замкнене коло.

Вплив на інвесторів: підвищення ризиків і зміна структури активів

Інвестиційний клімат в умовах стагфляції погіршується: реальна дохідність облігацій стає від’ємною, акції падають, кредити дорожчають. Водночас золото, нерухомість та сировинні товари можуть зростати. Хто страждає найбільше: власники облігацій та вкладники з фіксованими ставками. Виграють власники реальних активів.

Вплив на фінансові ринки: падіння активів і перерозподіл капіталу

Фондовий ринок реагує падінням котирувань, особливо в секторах, де зростання витрат складно перекласти на споживача. Місцева валюта знецінюється, що провокує перерозподіл капіталу у тверді валюти або золото. Центробанки змушені обирати між підвищенням і зниженням ставок – кожен варіант має серйозні побічні ефекти.

Стагфляція – це «пастка» для монетарної політики. Будь-яке рішення центрального банку має болісні наслідки.

Стагфляція проти рецесії, інфляції та дефляції

Щоб краще зрозуміти природу стагфляції, важливо порівняти її з іншими схожими макроекономічними явищами – рецесією, інфляцією та дефляцією. Погляньмо також на їхні причини та наслідки.

Різниця стагфляції та інфляції принципова: за звичайної інфляції економіка може зростати, оскільки підвищення цін супроводжується збільшенням попиту та виробництва. Натомість стагфляція поєднує зростання цін із падінням ВВП та високим безробіттям, що робить неефективними стандартні інструменти макроекономічної політики.

Рецесія без інфляції дає змогу центробанку стимулювати економіку через зниження відсоткових ставок. У випадку стагфляції такий крок лише посилює інфляційний тиск. Дефляція є протилежною загрозою, яка пригнічує економічну активність через відкладений попит і боргову спіраль.

Історичні приклади стагфляції

Найбільш відомі епізоди стагфляції спостерігалися у розвинених та країнах, що розвиваються, протягом другої половини XX століття. Класичні приклади стагфляції – США у 1973–1975 та 1979–1982 роках, Велика Британія у 1970-х, а також низка латиноамериканських економік, зокрема Аргентина та Бразилія, у періоди боргових та інфляційних криз. Розгляньмо деякі ключові приклади стагфляції в історії.

Стагфляція в США у 1970-х

Після нафтового ембарго ОПЕК 1973 року ціни на нафту зросли приблизно у 3–4 рази. Рівень інфляції в США досяг 12% у 1974 р. та 14,8% у 1980 р. Безробіття сягнуло 9% у 1975 р. Рішучі дії голови ФРС Пола Волкера (підвищення ключової ставки до 20% у 1980–1981 рр.) сприяли різкому зниженню інфляції у 1981–1983 рр., хоча й ціною глибокої рецесії.

Стагфляція в інших країнах світу

Для кращого розуміння масштабів і особливостей стагфляційних процесів у різних країнах нижче наведено узагальнені історичні епізоди.

Японія швидко подолала інфляційний шок 1974 року завдяки гнучкій промисловій політиці, високій енергоефективності та здатності економіки до швидкої адаптації. Натомість латиноамериканські країни зазнали триваліших кризових періодів через поєднання високого державного боргу, фіскальної нестабільності та залежності від зовнішнього фінансування.

Чи можлива стагфляція в Україні

Аналіз ситуації в Україні потребує врахування унікального контексту: повномасштабна війна суттєво деформувала всі макроекономічні показники. У 2022 році рівень інфляції перетнув позначку у 26%, ВВП скоротився приблизно на 29%, а рівень безробіття суттєво зріс і, за різними оцінками, становив до 20–30% з урахуванням прихованого безробіття. Водночас завдяки міжнародній фінансовій допомозі та підтримці МВФ Україні вдалося зберегти фінансову стабільність на макрорівні й уникнути масштабної монетарної емісії.

Чи реальна стагфляція в Україні в найближчі роки? Аналітики розглядають три сценарії:

• Оптимістичний прогноз: завершення активної фази війни, відновлення торгівлі та інвестицій – інфляція знижується до 5–8%, ризик стагфляції мінімальний.
• Реалістичний прогноз: бойові дії тривають, але економіка адаптується – інфляція в межах 10–15%, помірний ризик стагфляції.
• Негативний прогноз: тривала війна, скорочення допомоги, зростання дефіциту бюджету – реальний ризик стагфляційного сценарію.

В Україні радше спостерігається кризова макроекономічна ситуація воєнного походження, ніж класична стагфляція, хоча за затяжної війни ймовірне посилення стагфляційних елементів.

Методи подолання стагфляції

Як подолати стагфляцію – аналітики не мають простої відповіді. Боротьба держави здійснюється через поєднання монетарної, фіскальної та структурної політики. Можливі заходи:

• жорстка грошово-кредитна політика – підвищення відсоткових ставок для стримування інфляції (досвід ФРС 1979–1983 рр.);
• структурні реформи, спрямовані на підвищення продуктивності та диверсифікацію економіки;
• оптимізація фіскальної політики – скорочення неефективних витрат при збереженні адресної соціальної підтримки вразливих верств населення;
• диверсифікація енергопостачання – ключовий урок енергетичних криз 1970-х для США та країн ЄС.

Практичні поради для людей в умовах стагфляції

1. Диверсифікуйте заощадження – розподіляйте їх між іноземною валютою, золотом та іншими реальними активами.
2. Мінімізуйте борги з плаваючою відсотковою ставкою – їхнє обслуговування може суттєво подорожчати.
3. Інвестуйте в освіту та професійні навички як форму захисту людського капіталу від інфляційних ризиків.

Висновки

Наслідки стагфляції для держав, бізнесу та населення є надзвичайно серйозними. Проте тепер ви знаєте, що означає стагфляція, зможете правильно інтерпретувати економічні сигнали та приймати зважені рішення. Економічні цикли неминучі, проте глибину криз можна мінімізувати – як на рівні держави, так і на рівні домогосподарства.

Для України перспективи розвитку залишаються оптимістичними за умови збереження міжнародної підтримки та продовження структурних реформ. Попри воєнні виклики, українська економіка демонструє здатність до адаптації, поступового відновлення виробництва та інтеграції у світові ринки. У середньостроковій перспективі це створює передумови для стабілізації інфляції, відновлення економічного зростання та зниження макроекономічних ризиків.

FAQ