Чого очікувати українському бізнесу після завершення мораторію на проведення процесуальних дій

В умовах воєнного стану та повномасштабних бойових дій, які тривають більше двох років у зв’язку збройною агресією російської федерації проти України, збереження нашої країни залишається основним завданням як державних інституцій, так і кожного громадянина України.

Проте неабияку роль у стабільному функціонуванні нашої держави та продовженні її боротьби за незалежність відіграє бізнес.

Саме український бізнес завдяки  виробництву товарів, сплаті податків, створенню робочих місць, підтримкою Збройних Сил України донатами є важливим фундаментом економічної стабільності та обороноздатності у цей непростий час.

З лютого 2022 року велика кількість підприємців понесла нищівних збитків і звісно були вимушені припинити свою діяльність. Однак, та частина бізнесу, якій вдалося у надзвичайно важких умовах продовжити свою роботу, займаються не лише самозбереженням, але й продовжують свій розвиток, пристосовуючись до щоденних реалій.

Нажаль окрім зменшення іноземних інвестицій, обмеження зовнішньоекономічної діяльності та воєнних дій, до щоденних реалій українського підприємця додалося значне посилення тиску на його діяльність, особливо у минулому 2023 році, з боку представників правоохоронного блоку органів державної влади.

Підтвердженням таких висновків є виразна тенденція збільшення запитів на правничу допомогу, яка спостерігалася нашою командою протягом минулого року. Значна частина звернень клієнтів стосувалася саме блокування правоохоронцями діяльності їх підприємств через уже всім відомі методи тиску: обшуки, вилучення первинної документації та комп’ютерної техніки, арешт рахунків та безкінечні виклики працівників на допити.

Однак, незважаючи на класичні методи роботи, варто відмітити одну особливість – це збільшення випадків одночасного або ж паралельного розслідування кримінальних проваджень різними правоохоронними органами щодо одного і того ж самого клієнта.

Таким чином, можемо констатувати, що той бізнес, який все-таки зміг надалі працювати в Україні, незважаючи на складні умови власного функціонування, продовжує залишатися ціллю правоохоронців, а скорочення питомої ваги приватного сектору економіки зумовлює збільшення уваги до нього з боку держави.

На додаток до цього, із введенням воєнного стану відбувалася і трансформація українського законодавства, в тому числі, шляхом доповнення Кримінального кодексу України новими статями, що передбачають кримінальну відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України та злочини, вчиненні в умовах воєнного стану.

Окрім виявлення та притягнення до відповідальності осіб, які в умовах воєнного стану діють на шкоду нашій державі, нововведення, які зазнав Кримінальний кодекс України, почали «вміло» використовуватися окремими представниками правоохоронного блоку задля посилення тиску на бізнес, однак уже за більш суворішими статтями.

До прикладу, реєстрація кримінального провадження за ст. 111-2 (пособництво державі-агресору) або ж іншими подібними статтями, формально дає органу досудового розслідування більше аргументів перед слідчим суддею для отримання дозволу на обшук, арешт або ж інших заходів забезпечення кримінального провадження відносно майна та активів підприємства.

У таких умовах боротьба за нових іноземних інвесторів та залучення їх капіталу в Україну безумовно ускладнюється, адже окрім ризиків, пов’язаних із можливим знищенням вкладених інвестицій через бойові дії, потенційний інвестор розуміє, що невідворотно стикнеться із внутрішнім тиском на нього та його активи з боку української правоохоронної системи.

Вказана проблематика стала настільки гострим питанням, що її наслідки почали впливати на національну безпеку держави та змусили втрутитися нетиповий для регулювання економічної сфери орган - Раду національної безпеки і оборони України та безпосередньо Президента України.

Зокрема, 23.01.2024 Президент України своїм Указом увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 23.01.2024 «Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану».

Серед основних положень вказаного рішення варто виділити створення Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану як консультативно-дорадчий орган при Президентові України, до складу якої ввійшли засновники та представники великого бізнесу.

Подібні органи діють у складі інших державних органів, зокрема, Верховною радою України утворено «Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів», а у складі Офісу Генерального прокурора діє окремий «Департамент кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора».

Кабінету Міністрів України в свою чергу доручено внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти про внесення змін до законодавства, у тому числі до Кримінального процесуального кодексу України, щодо встановлення додаткових гарантій захисту законних інтересів підприємництва під час здійснення кримінального провадження.

Однак самим цікавим та нетиповим для українського правого поля у рішенні РНБО є рекомендація усім правоохоронним органам «утримуватися протягом трьох місяців від проведення процесуальних дій у кримінальних провадженнях, якщо таке застосування може заблокувати підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання».

Фактично для правоохоронців вводиться тримісячний мораторій на проведення слідчих та процесуальних дій відносно бізнесу. І варто відмітити, що з моменту введення рішення РНБО в дію, активність та тиск з боку слідчих органів дещо спав.

В той же час, постає ґрунтовне питання, а що ж буде коли цей тримісячний строк завершиться і чого очікувати бізнесу після цього?

Відповідь однозначна – потрібно готуватися!

Адже незліченні кримінальні провадженні продовжують розслідуватися правоохоронними органами протягом цих трьох місяців та безсумнівно реєструються нові.

Потрібно розуміти, що Кримінальний процесуальний кодекс України  не передбачає пауз або мораторію у проведенні досудового розслідування, а навпаки, встановлює конкретні строки та завдання, вимагає від слідчого активності та вжиття усіх можливих заходів для розслідування кримінального правопорушення, яке знаходиться в його провадженні.

А тому уже наприкінці квітня – на початку травня 2024 року ймовірно варто очікувати стрімкої активізації слідчих дій, обшуків, викликів на допити та інших процесуальних механізмів тиску з боку правоохоронців. Через те, варто готуватися до цього заздалегідь.

Основні рекомендації, які допоможуть зменшити ризики блокування діяльності підприємства та витримати процесуальну «хвилю тиску» слід врахувати уже зараз. А саме:

• провести правовий та безпековий аудит власних контрагентів на предмет наявності щодо них кримінальних проваджень, а також наявності у них засновників, беніфіціарів, активів, що мають відношення до держави-агресора;
• провести фінансовий аудит та інвентаризацію;
• провести відцифровування статутних документів та первинної документації. Зберігати їх копії на віддалених серверах або резервних носіях інформації;
• уникати зберігання готівкових коштів на підприємстві;
• провести лекцію або семінар для правової підготовки трудового колективу підприємства, роз’яснення їх прав та порядку проведення слідчих, процесуальних дій;
• мати чинний договір з адвокатом про надання правничої допомоги як з юридичною особою, так і з кожним зі службових та посадових осіб підприємства.