Криптани: очікування vs реалії

Податковий обмін: кінець анонімності?

Однією з ключових загроз, з якими стикаються крипто-інвестори, є глобалізація податкової звітності щодо фінансових рахунків та криптоактивів.

Ще у 2014 році розуміння того, що якщо фінансова діяльність здійснюється за кордоном, податковим органам складно контролювати іноземні доходи та статки своїх платників податків, призвело до розробки Спільного стандарту звітності (CRS). CRS запровадив автоматичний обмін інформацією між податковими органами для податкових цілей щодо фінансових рахунків, які ведуться традиційним фінансовим сектором, включно з інформацією про бенефіціарних власників фінансових рахунків.

Вже у 2023 році 108 юрисдикцій обмінялися інформацією в рамках CRS, що стосується близько 135 мільйонів фінансових рахунків і охоплює фінансові активи на суму майже 12 трильйонів євро.

До речі, Україна також доєдналась до CRS, і перший обмін відбувся вже у вересні цього року. Більше деталей про CRS у попередніх публікаціях на rates.fm.

Згодом стало очевидно, що відсутність аналогічної прозорості щодо криптоактивів може створити стимули для деяких платників податків переводити свої інвестиції в криптоактиви, що збільшить ризики ухилення від сплати податків та уникнення оподаткування. Це також може призвести до потенційного викривлення на фінансових ринках за рахунок конкурентної переваги сектору криптоактивів порівняно з більш традиційним фінансовим сектором.

Для вирішення проблем ухилення від сплати податків та уникнення ризиків, пов'язаних з використанням криптоактивів на міжнародному рівні, ОЕСР спільно з країнами G20 розробила Рамкову систему звітності про криптоактиви (Crypto-Asset Reporting Framework, CARF), яка покликана забезпечити податкові органи всіх юрисдикцій необхідною інформацією, включаючи інформацію про бенефіціарних власників криптоактивів, щоб належним чином оподатковувати доходи та статки відповідно до внутрішніх правил своєї юрисдикції.

G20 запросила Глобальний форум з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей працювати над забезпеченням широкого впровадження CARF в усьому світі. Глобальний форум вже забезпечив зобов'язання і процес моніторингу, який призвів до широкого впровадження CRS і має всі можливості для того, щоб зробити те ж саме стосовно CARF.

Паралельно з цим, юрисдикції виступили з ініціативою підтримати динаміку швидкої імплементації CARF, яка полягає у спільній заяві, в якій юрисдикції оголосили про свій намір «працювати над швидким включенням CARF у внутрішнє законодавство та активацією угод про обмін вчасно, щоб обмін розпочався до 2027 року». До цієї спільної заяви наразі приєдналися 58 юрисдикцій-членів Глобального форуму, серед яких майже всі країни-члени ЄС, США, Велика Британія та Швейцарія.

Для криптоінвесторів це означає значні зміни. Всі операції з обміну крипти на фіат, крипти на крипту та перекази (в тому числі так звані «підзвітні роздрібні платіжні операції») відповідних криптоактивів будуть відстежуватися і передаватися податковим органам, незалежно від того, чи здійснюються вони через централізовані біржі, чи через децентралізовані платформи.

Очікується, що навіть операції між гаманцями, не прив’язаними до бірж, можуть підпадати під обов’язкову звітність. Зокрема, CARF вимагатиме повідомляти про кількість одиниць і загальну вартість переказів відповідних віртуальних активів, здійснених постачальниками послуг від імені користувача криптоактивів на гаманці, які не пов’язані з постачальником послуг віртуальних активів або фінансовою установою. Якщо ця інформація викликатиме сумніви у дотриманні вимог законодавства, податкові адміністрації зможуть запитувати більш детальну інформацію про адреси.

Вимоги звітування за CARF не покривають криптоактиви, які не можуть бути використані в платіжних або інвестиційних цілях (наприклад, токени програм лояльності, цифрові медіа або онлайн-підписки), цифрові валюти центральних банків, специфічні продукти електронних грошей.

Більше деталей про CARF у попередніх публікаціях наших експертів на rates.fm.

Смерть P2P та глобальне врегулювання крипто-фіатних мостів

Одна з ключових обіцянок криптовалют — децентралізація та анонімність — зазнає дедалі більшого тиску з боку глобальних регуляторів. P2P-платформи, які дозволяють користувачам обмінювати криптовалюту без посередників, стають об’єктом нових правил, що потенційно можуть змінити криптовалютний ландшафт назавжди.

Одним із найбільш значущих кроків у цьому напрямку стало впровадження Travel Rule від FATF (Financial Action Task Force), який націлений на посилення прозорості в транзакціях із криптовалютами. Ця норма фактично робить анонімні транзакції неможливими, оскільки вимагає надання детальної інформації про відправника та одержувача транзакцій.

У червні 2023 року Європейський Союз зробив черговий важливий крок у регулюванні криптоактивів, опублікувавши два ключові документи: Регламент (ЄС) 2023/1113 щодо переказів коштів і певних криптоактивів (Transfer of Funds Regulation, TFR) та Регламент (ЄС) 2023/1114 про ринки криптоактивів (Markets in Crypto-assets Regulation, MiCAR). Ці нормативні акти зобов'язують провайдерів криптопослуг дотримуватися міжнародних стандартів FATF і прямо закріплюють правило подорожей в європейському законодавстві.

Travel Rule поширює вимогу щодо збереження та передачі інформації про сторони транзакції на постачальників послуг, пов'язаних із криптоактивами, з метою боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. Хоча це має посилити контроль і прозорість фінансових потоків, таке регулювання водночас підриває одну з ключових характеристик криптовалют — анонімність.

Однак, навіть за впровадження Travel Rule, залишається проблема його нерівномірного застосування у світі. У своєму П’ятому звіті FATF звернула увагу на те, що нерівномірне впровадження норм у різних юрисдикціях створює «ефект сходу сонця», коли одні країни вже застосовують нові правила, а інші ще не готові.

Усе це призводить до того, що глобальні «мости» між фіатними валютами та криптовалютами поступово зміцнюються під наглядом регуляторів, а P2P-транзакції втрачають свою початкову суть. З кожним новим нормативним актом перспектива повної анонімності в криптосвіті виглядає дедалі менш ймовірною, а майбутнє P2P-транзакцій у їх традиційному вигляді залишається під питанням.

Чи побачимо ми кінець P2P-платформ, якими ми їх знаємо? Можливо. Але те, що регуляторний тиск лише посилюватиметься, вже стає очевидним.

Не лише вихід у фіат: податкові наслідки обміну між криптоактивами

Однією з поширених помилок криптанів є думка, що податки виникають лише тоді, коли криптовалюта обмінюється на фіатну валюту. Проте, це лише частина реальності. Обмін між криптоактивами також може вважатися податковою подією і система CARF (Crypto-Asset Reporting Framework), розроблена Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), забезпечить повідомлення податкових органів про такі транзакції.

У випадку обміну криптовалюти на фіат, сума фіатної валюти, отримана чи сплачена, буде вважатися вартістю придбання або валовим доходом. Однак для транзакцій між криптоактивами, вартість активу, що придбавається, і валовий дохід від відчуження також відображатимуться у фіатній валюті. В результаті таких операцій кожен обмін крипто на крипто розглядається як два звітні елементи: (i) відчуження криптоактиву А (з ринковою вартістю на момент транзакції) та (ii) придбання криптоактиву B (також за ринковою вартістю на момент придбання).

Податкові наслідки від таких операцій залежать від правил країни, в якій ви є податковим резидентом. Деякі країни повністю звільняють приріст капіталу від операцій з криптовалютами від оподаткування. Наприклад, станом на 1 березня 2024 року, чотири країни ЄС — Кіпр, Естонія, Мальта та Словенія не оподатковували приріст капіталу на криптоактивах.

Водночас, країни з традиційно високим податковим тягарем для фізичних осіб застосовують цей самий підхід і до віртуальних активів. Так, у Німеччині податок на приріст капіталу може сягати 50,5%, у Данії — 52,06%, у Швеції — 30%, а у Фінляндії — до 44%. Франція ввела єдиний податок у розмірі 30%. У Люксембурзі, схожому на Німеччину, власники криптовалют, які володіють активами більше шести місяців, повинні будуть сплатити 25% податку на приріст капіталу.

Для порівняння, в Україні дохід від операцій з криптовалютами оподатковується за стандартною ставкою податку на доходи фізичних осіб (18%) плюс 1,5% військового збору.

Також варто пам'ятати, що будь-який дохід, фактично отриманий у криптовалюті, включаючи стейкінг, майнінг, заробітну плату або оплату послуг, оподатковується так само як дохід, отриманий у фіаті. Уряди все більше втягують криптовалютні активи у свої податкові системи, тому розуміння правил гри стає ключовим для тих, хто інвестує в цифрові активи.

Юрисдикції для крипти: де найбільш вигідно працювати?

Оскільки регуляторний тиск на криптовалюту зростає, деякі країни активно створюють сприятливі умови для ведення криптовалютного бізнесу. Найпопулярнішими юрисдикціями для криптопідприємців залишаються Мальта, Сінгапур, Португалія, Швейцарія та Естонія.

Мальта, наприклад, відома своїм прогресивним підходом до криптовалютного законодавства, пропонуючи компаніям зрозуміле регуляторне середовище. Сінгапур також є привабливим завдяки своїм низьким податкам і прозорим правилам. Швейцарія активно інтегрує криптовалюту у свою фінансову систему.

Таким чином, криптобізнес шукає найбільш вигідні місця для роботи, де регуляторні вимоги є зрозумілими та «підйомними», а податки, як на корпоративному рівні, так і на особистому рівні бенефіціарів — помірними.