Міжнародний обмін відомостями зі звітів CbC та їхнє опрацювання українськими податківцями посилюватимуться

Дана публікація є опосередкованим продовженням статті «Третя кампанія подання Звітів у розрізі країн міжнародної групи компаній (CbCR) завершується у грудні» від 4 грудня 2025 року.

Вступ

Державна податкова служба України (далі – ДПС) 7 квітня повідомила про отримання звітів у розрізі країн (англ. – Country-by-Country Reporting або звіти CbC) від 29 із 45 держав (юрисдикцій), від яких очікується інформація за 2024 фінансовий рік.

Загалом у межах зазначеного міжнародного обміну надійшли дані від 35 іноземних партнерів, тобто від 29 країн та 6 інших суб’єктів обміну такою інформацією щодо понад 700 міжнародних груп компаній (далі – МГК).

Звіти CbC дозволяють отримувати узагальнені дані про розподіл доходів, прибутків і податків МГК у різних юрисдикціях.

На думку розробників ідеї таких звітів та ініціаторів автоматичного обміну їхніми відомостями, зазначене має сприяти формуванню більш рівних умов для бізнесу різних розмірів: великим МГК має стати складніше мінімізувати податкові зобов’язання шляхом штучного перерозподілу прибутків та їхнього виведення з-під оподаткування до інших юрисдикцій.

Форма та Порядок заповнення звіту в розрізі країн МГК (звіту CbC) в Україні було затверджено ще наказом Мінфіну від 14.12.2020 №764 (із змінами), який набрав чинності 19.02.2021.

Далі ДПС України, як компетентний орган, 03.11.2022 приєдналася до підписантів Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (англ. – Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports, MCAA CbC або Угода).

Однак повноцінне приєднання України до MCAA CbC потребувало здійснення певної роботи Мінфіну та ДПС і відбулося 04.07.2024, коли українським податківцям було відкрито доступ до відповідного масиву даних та коли Секретаріат ОЕСР розмістив на вебсайті Організації повідомлення України до MCAA CbC.

Зверну увагу, що п. 2 розд. 5 Угоди на доповнення до вимоги п. 1 цього розділу Угоди про поширення на всю обмінювану інформацію звітів CbC конфіденційності та інших гарантій захисту таємності, передбаченої Конвенцією, включно з положеннями, що обмежують використання обмінюваної інформації, також передбачає, що інформація, отримана за допомогою звіту CbC, використовуватиметься для:

• оцінки високих ризиків, пов’язаних із трансфертним ціноутворенням (далі – ТЦ), розмиванням оподатковуваної бази й виведенням прибутку з-під оподаткування (абрев. англ. – BEPS);
• економічного та статистичного аналізу, за необхідності.

Інформація зі звітів CbC, згідно цього ж п. 2 розд. 5 Угоди:

• не використовуватиметься як замінник докладного аналізу ТЦ щодо окремих операцій та цін на підставі повного функціонального аналізу та повного аналізу порівнянності;
• сама собою не є переконливим доказом належності або неналежності трансфертних цін, і, отже, коригування ТЦ не ґрунтуватимуться на такому звіті.

Проте, незалежно від вищесказаного, немає заборони на використання даних звіту CbC як основи для подальшого дослідження угод про ТЦ групи мультинаціональних компаній (далі – МНК) або з інших податкових питань під час податкової перевірки.

ДПС у своєму оприлюдненому повідомленні від 07.04.2026 зазначила, що «Отримана інформація використовується виключно для оцінки податкових ризиків. Зокрема, вона дозволяє:

• аналізувати розподіл прибутків між юрисдикціями;
• виявляти потенційні випадки розмивання податкової бази;
• ідентифікувати ризики ТЦ;
• формувати ризик-орієнтований підхід до податкового контролю».

Також ДПС у своєму повідомленні зазначила, що наразі Україна потенційно може здійснювати обмін звітами зі 111 країнами-партнерами, які погодилися на таку взаємодію.

Уточню, що згідно з відомостями ОЕСР, станом на 12.03.2026 таких держав (юрисдикцій) вже налічувалося 114, а не 111.

За відомостями ДПС, у 2026 році очікується отримання звітів CbC з інформацією за 2024 фінансовий рік від 45 країн (юрисдикцій).

На жаль, ДПС поки не розкриває переліку 45 держав (юрисдикцій), від яких очікується інформація за 2024 фінансовий рік, а також переліку тих 29 із них, від яких інформація вже надійшла на початок квітня 2026 року. Тому гіпотетично це можуть бути будь-які країни із переліку у 114 держав (юрисдикцій).

Крім того, ДПС вказує, що процес обміну інформацією звітів CbC триває, а після перевірки на повноту та достовірність отриманих в Україні даних із таких звітів вже здійснила направлення відповідних звітів іншим учасникам обміну.

2025 рік став першим повноцінним роком дії MCAA CbC. Граничним терміном подання звітів CbC за фінансовий рік, що завершився 31.12.2024, було 31 грудня 2025 року.

Платники податків, які входять до складу МГК, мають враховувати близьку перспективу значного збільшення юрисдикцій, з якими буде здійснюватись відповідний автоматичний обмін інформацією.

Нагадаю, що ДПС 14.01.2026 повідомила, що на початок 2026 року нею вже отримано понад 90 звітів CbC за 2024 рік від учасників МГК, що здійснюють діяльність в Україні: від 8 резидентів, які є материнськими компаніями МГК, та від понад 80 українських компаній у складі МГК (точну кількість ДПС не вказала), де між Україною та країною материнської компанії діє договір про обмін податковою інформацією, але ще не запрацювала угода QCAA (США, Канада, Ізраїль).

До відома: Угода QCAA (для цілей ст. 39 ПКУ) – угода, укладена між компетентними органами України та іноземної юрисдикції, які є сторонами чинного міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, яка передбачає автоматичний обмін звітами у розрізі країн міжнародної групи компаній між Україною і такою іноземною юрисдикцією (Qualifying Competent Authority Agreement), у т. ч. Багатостороння угода CbC (п.п. 14.1.10-3 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Проведення аналізу звітів СbC

ДПС ідентифікує платників податків, які зобов’язані подавати звіти CbC на підставі повідомлень про участь у МГК, такі платники, що здійснюють контрольовані операції (далі – КО), мають подавати контролюючому органу щороку до 1 жовтня наступного за звітним року відповідне повідомлення про участь у МГК.

Форма та Порядок складання Повідомлення про участь у МГК затверджено наказом Мінфіну від 31.12.2020 №839 (із змінами).

Додатково звертаємо увагу, що наказом Мінфіну від 17.03.2021 №158 внесено зміни до Порядку проведення моніторингу КО та Порядку опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань ТЦ, затвердженого наказом Мінфіну від 14.08.2015 №706, яким доповнено Порядок проведення моніторингу КО новим розділом V «Аналіз звітів у розрізі країн міжнародної групи компаній», зокрема, п.8 якого визначається невиключний перелік з 18 індикаторів, які можуть враховуватись під час проведення аналізу звітів CbC (пропонуємо ознайомитись з переліком цих індикаторів безпосередньо в наказі Мінфіну №706).

Відповідальність платника за подання, повноту та достовірність звітів CbC

Вітчизняне податкове законодавство передбачає значні санкції за порушення вимог щодо звітів CbC.

ДПС здійснює контроль за поданням, повнотою та достовірністю звітів CbC.

Якщо виникають ризики неподання або несвоєчасного подання, податкова надсилає письмовий запит для уточнення інформації.

У разі виявлення невідповідностей у звітах CbC ДПС надсилає платнику відповідне повідомлення. Протягом 30 календарних днів необхідно подати уточнений звіт та пояснення. Невиконання цієї вимоги вважається несвоєчасним поданням, і штраф нараховується за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту CbC.

У разі виявлення помилок – як самою ДПС, так і податковими органами інших країн – платник отримує повідомлення і має 30 календарних днів (далі – к.дн.), щоб подати уточнений звіт CbC або надати пояснення.

Відповідні штрафи, що стосуються неподання, несвоєчасного подання, невключення інформації, надання недостовірної інформації звіту (у звіті) CbC, в т.ч уточнюючого звіту CbC, до відповідної категорії платників податків визначено ст.120 ПКУ, а саме:

1. неподання звіту CbC відповідно до вимог ст. 39 ПКУ передбачає такі штрафні санкції (п.120.3 ст.120 ПКУ) – 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – ПМ);
2. неподання звіту CbC після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п.120.3 ст.120 ПКУ - 50 розмірів ПМ;
3. невключення до поданого звіту CbC інформації відповідно до вимог ст.39 ПКУ (п.120.4 ст.120 ПКУ): невідображення у звіті CbC суми доходу (виручки) учасника МГК – 1% суми доходу (виручки) учасника МГК, інформація про якого в порушення вимог ПКУ не відображена у CbC, але не більше 1000 розмірів ПМ;
4. надання недостовірної інформації у звіті CbC щодо учасника МГК (п.120.5 ст.120 ПКУ) – 200 розмірів ПМ;
5. неподання уточнюючого звіту CbC протягом 30 календарних днів з дня одержання повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у ньому (п.120.5 ст.120 ПКУ) – вважається несвоєчасним поданням платником податків звіту CbC, за яке застосовується штраф, визначений абз. сьомим п.120.6 ст.120 Кодексу (10 розмірів ПМ за кожний к. дн. несвоєчасного подання, але не більше 1000 розмірів ПМ) за кожний к. дн. несвоєчасного подання звіту CbC, починаючи з 31-го к. дн. з дня одержання повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у звіті CbC;
6. несвоєчасне подання платником податків звіту CbC, у т.ч. несвоєчасне подання уточненого звіту CbC на вимогу контролюючого органу (п.120.6 ст.120 ПКУ) – 10 розмірів ПМ за кожний к. дн. несвоєчасного подання звіту CbC (у т.ч. несвоєчасне подання уточненого звіту CbC на вимогу контролюючого органу), але не більше 1000 розмірів ПМ.

Поширені помилки у звітах CbC

У листопаді 2019 року, після завершення аналізу перших поданих звітів CbC в окремих країнах у 2018 році, ОЕСР відмітила поширені помилки при підготовці перших звітів CbC.

У травні 2025 року, із урахуванням досвіду звітування МГК протягом вже ряду років, ОЕСР оприлюднила доопрацьований та розширений перелік типових помилок, які допускають МНП під час підготовки звітів CbC.

Зокрема, у такому переліку наведено наступні помилки:

• некоректне заповнення обов’язкового поля «Податковий ідентифікаційний номер» (далі – ІПН):

  • необгрунтоване введення відмітки «NОТІN» (без ІПН), яку слід вводити лише у випадках, коли суб’єкту господарювання (далі – СГ) не видано (не присвоєно) податковий ідентифікаційний номер податковою адміністрацією за юрисдикцією його місця резидентства або діяльності;
  • незаповнення (порожнє поле або поле заповнене пробілами чи пунктуацією);
  • необгрунтоване введення однакового ІПН за більш ніж одним СГ;
  • один і той самий ІПН повторюється для кількох установ-учасниць МГК;
• використання у Таблиці 1 CbC звітів кількох валют, замість єдиної функціональної валюти кінцевої материнської організації;

• некоректне заповнення числових значень (показників) у Таблиці 1 звітів CbC:

  • скорочення чисел (наприклад, шляхом видалення останіх трьох чи шести цифр при складанні консолідованої фінансової звітності за групою мультинаціонального підприємства (далі – МНП; фактично аналог терміну МГК);
  • надмірне округлення (зловживання округленням) числових значень – у разі дозволу юрисдикції - округлення мають бути розумними, тобто такими, що не призводять до спотворень показників по групі МНП в цілому;
  • використання подовжених чисел (тобто чисел із десятковими знаками після крапки), що є проблемою для XML-формату;
  • помилкове включення значень певних показників не до тих стовпців Таблиці 1 звітів CbC;
  • загальні (сукупні) доходи МНП певної юрисдикції не дорівнюють сумі доходів від операцій із непов’язаними та пов’язаними сторонами; 
• невключення до Таблиці 1 та/або Таблиці 2 звіту CbC суб’єктів господарювання (далі – СГ), показники яких не включені до консолідованої фінансової звітності структури МНП;
• невключення до Таблиці 2 звіту CbC всієї інформації щодо консолідованих СГ групи;
• плутанина у зазначені юрисдикцій резидентства учасників структури МНП в таблицях 1 та 2 звітів CbC;
• включення дивідендів СГ, що входять до групи МНП, до складу прибутку (збитку) до оподаткування в юрисдикціях, де це не дозволяється;
• незазначення в Таблиці 3 звітів CbC інформації про використані джерела даних;
• основна інформація про діяльність у Таблиці 2 є невірною;
• основний вид діяльності «Інше» у Таблиці 2 не вказано;
• назви постійних представництв в Таблиці 2 вказані неправильно;
• інші помилки, у т.ч. технічного характеру, тощо.

Висновки

Платникам податків, які є сторонами КО та учасниками МГК, з урахуванням інформації ОЕСР щодо поширених помилок у звітах CbC, доцільно:

• здійснити встановлення всіх учасників МГК із обов’язковим врахуванням положень п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПКУ; встановити приналежність (чи її відсутність) до категорії осіб, які мають подавати звіт CbC; визначити, учасника МГК (материнська компанія чи уповноважений нею учасник групи), що має подавати звіт CbC;
• визначити фахівців (посадових осіб), які відповідатимуть за даний напрямок;
• визначити політику групи щодо порядку та особливостей складання та подання звітів CbC, реагування на запити контролюючого органу, що стосуються таких звітів, а також координації учасників МГК з порушеного питання, а також доцільності відображення цього в обліковій політиці МГК та/або її учасників; забезпечити ознайомлення відповідних фахівців (посадових осіб) із положеннями документів міжнародних організацій, що стосуються питання впровадження звітів CbC;
• попередньо оцінити практичну можливість збору всіх відомостей (показників), які мають бути відображені в звіті CbC; проаналізувати індикатори, які можуть враховуватися контролюючим органом під час проведення аналізу звітів CbC в ході моніторингу КО.