Рекомендації ОСЕР та міжнародна практика використання методів з трансфертного ціноутворення

З раніше опублікованих матеріалів на тему трансфертного ціноутворення ми з вами вже розуміємо, що трансфертне ціноутворення передбачає маніпуляцію із ринковою ціною між пов’язаними особами (групами компаній) та компаніями з низькою податковою юрисдикцією.

Поява на міжнародній арені великої кількості транснаціональних компаній, холдингів, трастів та інших об’єднань привернула увагу законодавців всього світу до регулювання питань трансфертного ціноутворення.

Регуляторні аспекти трансфертного ціноутворення поступово розвивалися, ускладнювалися, формувалися основні принципи та інтегрувалися в податкові системи різних країн, а також у податкову систему України.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) - це організація, яка виступає майданчиком, де її члени можуть обговорювати та визначати напрямки політичного, економічного та соціального розвитку, обмінюватись досвідом, знаходити рішення проблем узгодженої політики та координувати внутрішню політику.

На сьогодні Україна тісно співпрацює з ОЕСР в статусі асоційованого члена.

Настанови ОЕСР для цілей трансфертного ціноутворення:

• є керівництвом для урядів і транснаціональних компаній щодо визначення цін на товари, послуги та нематеріальні активи, які передаються між пов'язаними особами (тобто, компаніями, які входять до складу однієї групи);
• є важливим інструментом для запобігання ухиленню від оподаткування через маніпулювання цінами внутрішньо групових транзакцій;
• сприяють справедливому розподілу податкових доходів між країнами;
• спрямовані на забезпечення відповідності цін принципу «витягнутої руки» (arm’s length principle). Це означає, що ціни на внутрішньо групові транзакції повинні бути такими ж, як і ціни на подібні транзакції між незалежними сторонами в порівнянних умовах.

Основні аспекти настанов ОЕСР для трансфертного ціноутворення включають:

1. Принцип «витягнутої руки»: основний принцип, за яким визначаються ціни на трансакції між пов’язаними особами. Детально про це в моїх інших публікаціях на Rates.
2. Методи трансфертного ціноутворення: опис різних методів, які можуть використовуватися для визначення цін відповідно до принципу «витягнутої руки». До них належать метод порівнянної неконтрольованої ціни (CUP), метод перепродажної ціни (RPM), метод витрат плюс (Cost Plus Method), метод чистої маржі операцій (TNMM) та метод розподілу прибутку (Profit Split Method).
3. Документація: вимоги до документації, що забезпечують прозорість та можливість перевірки дотримання принципу «витягнутої руки».
4. Аналіз ризиків та функцій: оцінка функцій, ризиків та активів, які використовуються пов’язаними сторонами в трансакціях, для визначення відповідного рівня винагороди.
5. Нематеріальні активи: рекомендації щодо оцінки та ціноутворення нематеріальних активів у внутрішньогрупових транзакціях.
6. Фінансові транзакції: настанови щодо визначення умов фінансових угод, таких як позики та гарантії, між пов’язаними сторонами.

ОЕСР зазначає, що державні бюджети по всьому світу недоотримають суттєві надходження через агресивну політику компаній щодо перенаправлення прибутку в податкові системи країн з більш сприятливим режимом оподаткування, саме тому ефективне врегулювання питання трансфертного ціноутворення є однією з ключових задач як світових, так і українського регуляторів.

Рекомендації ОЕСР не є статичним документом, до них постійно вносяться зміни та доповнення; це – не нормативний акт, але багато країн використовують їх як основу для положень свого внутрішнього податкового законодавства з трансфертного ціноутворення.

Що стосується методів трансфертного ціноутворення, ОЕСР вказує, що метод за конкретною угодою завжди повинен визначатися як метод, найбільш відповідний її суті у заданих умовах, і не рекомендує застосовувати до однієї угоди два чи більше методів.

Міркування, пов’язані з вибором методу, можуть включати: відповідні переваги та недоліки кожного методу; характер контрольованої операції; наявність надійної інформації (зокрема, про неконтрольовані порівняльні показники), необхідної для застосування обраного методу; і ступінь порівнянності між контрольованими та неконтрольованими операціями.

Окремими державами, які є членами ОЕСР, рекомендовано методи трансфертного ціноутворення, що використовуються з урахуванням окремих особливостей, наприклад: законодавством таких держав, як Японія, Нова Зеландія та Південна Корея, платнику податків надано право самостійно обирати оптимальний метод серед CUP, Resale price, Cost plus, TNMM та Proft split.

В Ізраїлі основним методом ціноутворення є CUP. В разі, якщо названий метод не може бути застосований, залежно від умов угоди можуть застосовуватися TNMM або Proft split.

Іспанія, Словаччина та Словенія також визнають пріоритетним методом CUP, потім застосуванню послідовно підлягають Resale price, Cost plus, а коли всі перераховані методи не застосовні - Proft split або TNMM.

Податкові органи Чилі при перевірці цін за угодами між взаємозалежними особами за наявності у контрольованої компанії, що отримала занижений прибуток, аналогічних договорів із третіми особами, використовують методи CUP та Cost plus. Якщо договори з третіми особами відсутні, то для зіставлення цін із ринковими використовуються дані про ціни на міжнародному ринку.

Варто звернути увагу, що, попри те, що Сполучені Штати Америки є членом ОЕСР, методи трансфертного ціноутворення, встановлені законодавством цієї країни, дещо відрізняються від рекомендованих Організацією.

Так, у податковому законодавстві США відсутня сувора пріоритетність методів, проте, при цьому існує правило найкращого методу (того, який з високою ймовірністю дозволяє отримати надійний результат відповідно до принципу «витягнутої руки»).

Застосування правил ОЕСР по трансфертному ціноутворенню в Україні забезпечує компаніям і податковим органам доступ до більш широкого досвіду використання правильного ціноутворення, що дозволить запобігти маніпуляції цінами на ринку.

Хоча українська практика застосування методів трансфертного ціноутворення для цілей оподаткування вже дуже активно формується,  навички застосування методів та інших інструментів ще не дозволяють достатньо точно визначити ринковий рівень ціни (рівень рентабельності) у контрольованих операціях. Практичні напрацювання вітчизняних фіскалів, а також оновлені рекомендації ОЕСР будуть безумовно сприяють розвитку і вдосконаленню законодавства у сфері трансфертного оподаткування в Україні, і можливо вже цієї осені на нас очікують істотні регуляторні зміни стосовно ТЦУ.