Результати першого обміну за стандартом CRS: як податкова отримує дані і що це означає для бізнесу та громадян

У вересні 2024 року Україна вперше здійснила автоматичний обмін фінансовою інформацією з іноземними податковими органами за стандартом CRS (Common Reporting Standard). Це значний крок у боротьбі з ухиленням від сплати податків, який надає Державній податковій службі (ДПС) нові можливості для відстеження фінансових активів українців за кордоном.

Нижче детально розглянемо, як саме працює CRS, яка інформація тепер доступна для українських податківців і які ризики несуть ті, хто отримує доходи за межами України та приховує це від вітчизняних фіскалів.

Що таке CRS?

CRS, або Загальний стандарт звітності, є глобальною ініціативою, створеною Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки між податковими органами різних країн.

Протягом останнього десятиліття стандарти звітності стають важливим інструментом у боротьбі з ухиленням від податків та контролем за відмиванням грошей. Впровадження CRS в Україні забезпечує систематичний обмін даними між країнами, що надає податковим органам України новий рівень доступу до інформації про доходи та активи, які українці зберігають за кордоном.

Ключові аспекти CRS:

• Автоматичність обміну: Податкові органи різних країн-партнерів по обміну тепер отримують інформацію щорічно та автоматично, без потреби подавати запити, як це було раніше. Хоча можливість подати запит і отримати на нього відповідь лишилась.
• Широка участь: Стандарт CRS застосовується у 123 країнах, включаючи всі основні фінансові центри, такі як Швейцарія, Люксембург та Гонконг. 
• Розширений перелік фінансових установ: Підзвітними установами є не лише банки, а й страхові компанії, пенсійні та інвестиційні фонди, що надає можливість контролювати більшість видів фінансових активів.

Як працює CRS?

Фінансові установи у країнах-учасниках щороку передають своїм податковим органам відомості про нерезидентів. Потім ці дані обмінюються між країнами-учасниками, що дозволяє податковим органам здійснювати автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки резидентів інших країн.

Основні етапи процесу CRS:

1. Перевірка резидентства: Фінансові установи мають встановити ВСІ можливі податкові резидентства власників рахунків.
2. Збір інформації: Збираються дані про фінансові операції, баланс і доходи (наприклад, відсотки, дивіденди тощо) на рахунках нерезидентів, як фізичних, так і юридичних осіб.
3. Передача даних: Податкові органи відповідної країни надсилають зібрану інформацію податковим органам країни резидентства власника рахунку.

У вересні 2024 року ДПС України отримала першу порцію таких даних про українців, які мають рахунки за кордоном, зокрема:

• імена, дати народження, ідентифікаційні номери та адреси власників рахунків;
• баланс коштів на кінець 2023 року або на момент закриття рахунку;
• суми отриманих дивідендів, відсотків та інших доходів.

Наразі ця інформація охоплює тільки рахунки фізичних осіб з балансом понад 1 мільйон доларів на середину 2023 року, або відкриті після 30 червня 2023 року. Інші рахунки фізичних осіб (незалежно від балансу), а також рахунки юридичних осіб з залишками станом на 31 грудня 2024 року понад 250 тисяч доларів будуть включені до обміну у 2025 році.

Варто зазначити, що Україна впровадила «ширший підхід» до CRS, який означає перевірку всіх рахунків, навіть якщо вони формально не підлягають обміну.

Яка інформація потрапляє до податкових органів?

Дані, які надходять у рамках CRS, включають важливу інформацію для перевірки відповідності задекларованих доходів фактичним. Ця інформація надає податковим органам потужний інструмент для аналізу джерел фінансування, обсягу доходів та балансу коштів українських резидентів за кордоном. Типові елементи звітності включають:

• Персональні ідентифікатори: ім'я, адреса, ідентифікаційний номер платника податків, дата народження (для фізичних осіб) та назва компанії, ідентифікаційний номер та адреса (для юридичних осіб).
• Номер рахунку та фінансова установа, де рахунок зареєстровано.
• Баланс на кінець року, а також операції за рік, що включають надходження дивідендів, відсотків та інших доходів на рахунок.

Ця інформація дозволяє податковим органам робити висновки про те, чи задекларовані доходи відповідають реальним фінансовим операціям, а також, надають можливість подавати окремі запити по конкретним фізичним особам, в тому числі про надання інформації про операції по рахунку за минулі періоди, а не тільки ті, які увійшли до обміну в рамках CRS.

Що робитиме податкова з отриманими даними?

На основі отриманих даних ДПС України може здійснювати перехресні перевірки відповідності задекларованих доходів реальним фінансовим операціям. Якщо виникають розбіжності між задекларованими доходами та фактичними даними, податкова може ініціювати низку заходів:

1. Запит на додаткові відомості. ДПС має право запросити документи, що підтверджують джерела коштів на рахунку безпосередньо у платника податків.
2. Перевірка. Якщо ДПС отримала підтвердження потенційних порушень, вона може провести податкову перевірку.
3. Донарахування податків. У разі виявлення розбіжностей податкова може донарахувати відповідні податки та пеню за їх несплату.
4. Судовий розгляд. Якщо платник податків не погоджується з рішенням податкової про нарахування додаткових податкових зобов’язань, можливий розгляд у суді.

Кого це стосується та які обмеження CRS?

CRS зобов'язує звітувати про доходи й баланс коштів на закордонних рахунках, проте є певні винятки. Дані, отримані в рамках CRS, не можуть бути використані для визначення податкових зобов’язань, якщо сукупний залишок на рахунках громадян України не перевищує 250 тисяч доларів США станом на 31 грудня звітного року.

Це правило діє тільки під час воєнного стану в Україні, і має один важливий нюанс, який слід прочитати поміж строк: обмеження застосовується лише до даних, отриманих у рамках CRS. Якщо інформація надійшла через інші форми обміну (спонтанний обмін або обмін за запитом), ця норма звільнення не діє.

Відповідальність за надання неправдивих даних: що слід знати про штрафи

CRS також передбачає відповідальність за навмисне надання недостовірних даних щодо податкового резидентства власника рахунку або його контролюючих осіб. Податковий кодекс України встановлює штраф у 100 розмірів мінімальної зарплати за подання неправдивої інформації, що призвело до невключення рахунку до звіту або його неналежної оцінки.

Однак, закон передбачає певний перехідний період:

• До кінця 2024 року: Штрафи не застосовуються.
• З 2025 року: За порушення застосовуватиметься штраф у розмірі 50 мінімальних зарплат. Наприклад, якщо мінімальна зарплата на 1 січня 2025 року становитиме 7 100 грн, то штраф складатиме 355 000 грн. Повний розмір штрафу у 100 мінімальних зарплат почне застосовуватися з 2026 року.

Ця нова відповідальність означає, що особам, які надають дані для CRS, потрібно бути гранично уважними та не допускати навіть випадкових помилок у даних, які вони надають фінансовим установами підчас ідентифікації, адже потенційні штрафи є значними.

Нові виклики для бізнесу та криптоактиви: на горизонті – стандарт CARF

Зважаючи на зростання популярності криптовалют та інших цифрових активів як інструментів для зберігання капіталу, у 2027 році планується запровадження нового стандарту CARF (Crypto-Asset Reporting Framework).

Це стандарт звітності для криптоактивів, що зобов’яже фінансові установи та обмінники криптовалют надавати інформацію податковим органам. Це означає, що можливості приховати доходи в крипті зменшуватимуться, і власникам все ж таки доведеться декларувати ці доходи.

Висновок: що означає CRS для українських платників податків та бізнесу

Перший обмін даними за стандартом CRS став важливим кроком у контролі за міжнародними фінансовими операціями українських резидентів. Власники великих рахунків за кордоном мають усвідомлювати, що податкова служба тепер має доступ до даних про їхні іноземні активи і може ініціювати перевірки у випадку виявлення невідповідностей поданим деклараціям.

Хоча перехідні положення CRS наразі передбачають деякі винятки, у 2025 році штрафи почнуть застосовуватись, і можливість уникнення відповідальності за спробу приховати альтернативне податкове резидентство значно зменшиться.

Для бізнесу та громадян це означає необхідність максимально прозоро декларувати доходи, дотримуватися правил податкової звітності, уникати помилок і звертати увагу на нові механізми контролю, такі як майбутній стандарт CARF для криптоактивів.