Розподіл бізнесу при розлученні: що враховувати?

Очевидно, що розлучення є емоційно непростим процесом для подружжя та їхніх дітей. Однак це також може стати випробуванням для їхнього спільного або особистого бізнесу. Так, розподіл спільного майна подружжя передбачає також і розподіл спільних активів у вигляді часток у статутному капіталі господарських організацій, майна, придбаного в процесі здійснення підприємницької діяльності, тощо.

У процесі розлучення часто постає низка складних питань: на що може претендувати той із подружжя, хто не є учасником компанії, але брав участь у її створенні чи розвитку? Що враховується при встановлені наявності права подружжя на частку у статутному капіталі? І чи може другий із подружжя вимагати включення до складу учасників господарського товариства внаслідок поділу спільного майна?

Далі йтиметься про основні аспекти, які варто враховувати при поділі бізнес-активів під час розлучення, а з основними положеннями щодо правового режиму спільної сумісної власності, які визначають особливості набуття, користування та розпорядження майном у шлюбі та в процесі його поділу, можна ознайомитися за посиланням.

Чи може вклад до статутного капіталу товариства бути поділений між подружжям?

Часто при поділі майна подружжя постає питання щодо майна, яке одним із них було внесено до статутного капіталу господарських товариств. Таким майном можуть бути гроші, цінні папери,  нерухомість та інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.

Господарське товариство – це юридична особа, статутний капітал якої поділений на частки між учасниками. Кожен учасник господарського товариства зобов’язується внести свій вклад до статутного капіталу товариства у встановлені загальними зборами учасників строки та у визначеному розмірі.

У разі передачі майна учасником до статутного капіталу товариства право власності на таке майно переходить до товариства (при внесенні майна до статутного капіталу товариства змінюється титульний власник майна), а тому таке майно не може належати на праві спільної власності учаснику товариства та його подружжю (колишньому подружжю).

Однак «в обмін» на внесення вкладу до статутного капіталу товариства учасник такого товариства отримує у власність частку в статутному капіталі товариства, що є сукупністю корпоративних прав та обов`язків, пов`язаних із участю особи в товаристві. Такі корпоративні права вже є власністю учасника товариства та можуть бути об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а отже, підлягати поділу у разі розлучення.

Особливості поділу корпоративних прав господарських організацій між подружжям 

Корпоративні права – це права особи на участь у статутному капіталі господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) господарської організації та активів у разі її ліквідації, а також інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Наприклад, під час перебування у шлюбі один із подружжя вніс до статутного капіталу товариства велику суму коштів, які є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки були отримані під час шлюбу як дохід у вигляді заробітної плати. Такі грошові кошти стають власністю цього товариства, а право учасника товариства трансформується в інший об`єкт – корпоративні права.

Виникає питання: що отримує інший із подружжя, який фактично має право на половину внесених до статутного капіталу грошових коштів? У такому разі інший із подружжя має право вимоги щодо виплати половини вартості такого внеску, тобто право вимагати виплату половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги на половину отриманого доходу від діяльності підприємства. При цьому, звісно, одним із визначальних є той факт, що грошові кошти набуті подружжям під час шлюбу і є спільною сумісною власністю. 

Отже, той із подружжя, хто претендує на половину бізнесу, формально не може бути зареєстрований як учасник товариства (що також не передбачено чинним законодавством), а має право лише вимагати половину вартості вкладу, внесеного за рахунок спільного майна.

Щодо розміру вкладу суди презюмують, що вартість частки у статутному капіталі, половина якої має виплачуватися подружжю учасника товариства при поділі спільного майна, відповідає розміру внеску. Однак сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи (як збільшення, так і зменшення), може всіма допустимими доказами доводити, що вартість частки змінилася (зросла або внаслідок звичайної діяльності товариства зменшилася).

Поділ між подружжям цінних паперів, які посвідчують корпоративні права учасника акціонерного товариства

Акції є об’єктами цивільних прав і можуть вільно відчужуватися без згоди інших акціонерів товариства. Тоді яким чином поділити акції між подружжям? Чи можна поділити акцію, придбану під час шлюбу, як квартиру, навпіл, враховуючи, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі? 

Законодавство такий варіант не дозволяє, оскільки акція є неподільною, і як неподільна річ має присуджуватись одному з подружжя (якщо інше не визначене домовленістю між ними), а інший має право розраховувати на компенсацію половини вартості такої акції. 

Однак, якщо у власності одного з подружжя перебуває більше однієї акції (наприклад, пакет акцій одного випуску), вони можуть бути поділені між подружжям порівну.

Насправді, під час поділу спільного майна подружжя акції, які посвідчують корпоративні права учасника акціонерного товариства, ділити значно вигідніше, ніж корпоративні права в ТОВ, оскільки отримання у власність акцій дає змогу фактично отримати частку у бізнесі (частку статутного капіталу акціонерного товариства), що надає змогу отримувати частину його прибутку, тоді як механізм поділу корпоративних прав у ТОВ таку можливість виключає.

А що ділити у випадку, якщо бізнес ведеться через ФОП?

Це питання важливе для тих із подружжя, де обидва фактично залучені до здійснення підприємницької діяльності, але задля економії така діяльність офіційно ведеться одним із них шляхом реєстрації як самозайнятої особи у формі фізичної особи-підприємця («ФОП»).

ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, всім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення, а ФОП, який перебуває у шлюбі, – усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме йому при поділі цього майна.

Тому, майно ФОПа, яке використовується для ведення підприємницької діяльності, чинне законодавство не відрізняє від іншого майна фізичної особи. Тому воно вважається спільним майном подружжя на рівні з іншим майном, набутим у шлюбі, за умови, що воно було придбане за рахунок належних подружжю коштів. 

І щодо доходів ФОПа. Вони, поряд із заробітною платою, пенсією, стипендією та іншими доходами, одержаними одним із подружжя, також є об’єктом права спільної сумісної власності, доки ця презумпція не спростована іншим із подружжя, який і зобов’язаний довести обставини, що її спростовують. 

Не можна ігнорувати той факт, що власники бізнесу мають ряд можливостей приховати бізнес-активи для уникнення їх поділу під час розподілу спільного майна. Так, дуже часто їх переоформлюють на третіх осіб (родичів, друзів тощо), занижують вартість майна чи створюють штучні боргові зобов’язання. Звісно, такі заходи не унеможливлюють розподіл активів, але значно ускладнюють процес. Що може допомогти? Правильно структурований бізнес, узгодження питань його розподілу у разі розірвання шлюбу шляхом укладення шлюбного договору допоможуть уникнути непорозумінь, конфліктів та можливих маніпуляцій.