СRS в Україні: Як податкова дізнається про мої доходи за кордоном?

Знаєте, яке питання найчастіше ставлять клієнти, які живуть та заробляють у двох або більше країнах та прийняли рішення декларувати в кожній країні тільки локальні доходи — як податкова дізнається про мої доходи за кордоном? І дійсно, до певного часу це було досить проблематичним.

Креативні консультанти постійно вигадували нові інструменти анонімності, які дозволяли доволі ефективно ховати доходи та статки так, що відносини податкових служб і платників податків нагадували відносини героїв Леонардо ді Капріо та Тома Генкса у драмі Стівена Спілберга «Впіймай мене, якщо зможеш», заснованій, між іншим, на реальних подіях. Ця гра хоч і не припинилася, але суттєво ускладнилась запровадженням міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки за стандартом CRS.

Що таке Стандарт CRS

Якщо коротко, стандарт CRS  – це міжнародний стандарт, схвалений Радою ОЕСР 15 липня 2014 року, що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі, тобто без окремого запиту від країни-отримувача обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (далі – Багатостороння угода CRS).

Сутність стандарту CRS зводиться до того, що всі фінансові установи певної держави зобов'язані повідомляти своїм податковим органам інформацію про рахунки, які належать фізичним та юридичним особам-нерезидентам (включаючи трасти та фонди). Після цього податкові органи такої держави акумулюють накопичену інформацію та централізовано передають її країнам, резидентами яких є особи, що мають такі закордонні рахунки. Таким чином, стандарт CRS de facto скасовує інститут банківської таємниці.

Імплементація стандарту CRS в Україні

Станом на березень 2024 року близько 120 юрисдикцій є учасниками міжнародного багатостороннього автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, включно з усіма державами-членами Європейського Союзу.

Україна ініціювала приєднання до міжнародної системи автоматичного обміну за стандартом CRS ще в серпні 2021 року, коли Уряд України офіційно висловив намір імплементувати Загальний стандарт звітності CRS та приєднатися до Багатосторонньої угоди СRS (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 № 978-р «Про схвалення проекту листа Уряду України до Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно впровадження Стандарту щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях»).

Для забезпечення виконання взятих міжнародних зобов’язань, 19 серпня 2022 року Державна податкова служба України, як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди CRS, яка серед іншого передбачає забезпечення відповідності національного законодавства та практики вимогам стандарту CRS.

З цією метою 20 березня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – Закон 2970-ІХ), який набрав чинності 28.04.2023.

Якщо коротко, то з 1 липня 2023 року Закон 2970-ІХ вимагає від підзвітних фінансових установ України  (ПФУ) застосовувати заходи належної перевірки до фінансових рахунків для встановлення того, чи є рахунки підзвітними.

Якщо рахунок є підзвітним, ПФУ зобов’язана включити відомості про рахунок до звіту про підзвітні рахунки та подати цей звіт до Державної податкової служби України.

Підзвітні фінансові установи

Вимоги щодо перевірки фінансових рахунків та подання за ними звітності до ДПС застосовуються до чотирьох категорій організацій, визначених розділом VIII Загального стандарту звітності CRS:

• депозитарна установа (банки, кредитні спілки та ін.);
• кастодіальна установа (депозитарні установи, що здійснюють депозитарну діяльність, номінальні утримувачі);
• інвестиційна компанія (інвестиційні фірми, інститути спільного інвестування, компанії з управління активами та ін.);
• визначена страхова компанія (страховики, недержавні пенсійні фонди).

Цікаво, що організація визначає свій статус (тобто чи є вона підзвітною фінансовою установою, чи ні) самостійно і цей статус не залежить від того, чи є особа фінансовою установою (має ліцензію) відповідно до законодавства України у сфері регулювання фінансових послуг.

Також цікаво, що відповідно до Багатосторонньої угоди CRS під визначення підзвітної фінансової установи підпадають як фінансові установи-резиденти України, так і українські представництва фінансових установ-нерезидентів України.

Законом передбачено, що всі фінансові установи, які станом на 30 червня 2023 року відповідали критеріям ПФУ, зобов’язані стати на облік у контролюючому органі відповідно до пункту 393.3 статті 393 цього Кодексу до 31 грудня 2023 року.

Порядок взяття на обік та зняття з обліку ПФУ для забезпечення виконання вимог Багатосторонньої угоди CRS затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30.08.2023  № 468.

Перелік ПФУ із зазначенням їх ідентифікаційних та реєстраційних даних оприлюднено на офіційному вебпорталі ДПС України.

Заходи належної перевірки

Під час імплементації Загального стандарту CRS Україна застосовує «ширший підхід», який передбачає, що ПФУ зобов’язані застосовувати заходи належної перевірки до всіх фінансових рахунків, навіть якщо вони належать особам, інформація про яких не буде включатися до звіту про підзвітні рахунки.

Рахунки фізичних осіб перевіряються у будь-якому випадку (крім існуючого рахунку фізичної особи, що є договором страхування з викупною сумою або договором ануїтету, за умови, що законодавство фактично забороняє ПФУ продавати такий договір резидентам підзвітної юрисдикції).

Слід зазначити, що стандарт CRS містить окремі правила належної перевірки для рахунків відкритих до 30 червня 2023 року та після 1 липня 2023 року. Залежно від цього встановлені окремі правила належної перевірки рахунків та строки для завершення цієї перевірки.

Перш за все, підчас перевірки ПФУ має перевірити та визначити податковий статус власника рахунку. При чому:

1. Щодо фізичних осіб (підзвітні особи) - податковий статус власника перевіряється у будь-якому випадку;

2. Щодо організацій (компаній, фондів, трастів тощо):

   • якщо власник рахунку – інша фінансова установа, рахунок не підлягає перевірці за правилами CRS;
   • якщо власник рахунку – нефінансова організація (юридична особа, партнерство, траст, інше правове утворення), окрім резиденства самої організації, додатково встановлюється податковий статус контролюючої особи такої організації (кінцевого бенефіціарного власника).

При цьому, важливо розуміти, що:

• правила визначення податкового резидентства встановлюються локальним законодавством кожної юрисдикції;
• визначення податкового резидентства особи для цілей застосування Загального стандарту звітності CRS є обов’язком власника рахунка;
• ПФУ перевіряє документи, надані власником рахунка, із застосуванням стандартів належної обізнаності, і може дійти ІНШОГО висновку щодо податкового статусу власника рахунку, НІЖ ЗАЯВЛЕНО ВЛАСНИКОМ РАХУНКУ, особливо у випадках, коли в якості країн податкового резидентства заявляються країни «паперового» резидентства – Кіпр, ОАЕ тощо.

Як було зазначено вище, стандарт CRS містить різні правила для встановлення приналежності особи до певної юрисдикції як податкового резидента для «нових рахунків» та для «існуючих рахунків»:

1. Щодо нових рахунків, відкритих після 01 липня 2023 року – резидентство власника рахунку визначається клієнтом самостійно, шляхом надання документу самостійної оцінки, в якому буде зазначаються ВСІ юрисдикції резидентства з відповідними ідентифікаційними номерами.
2. Щодо рахунків, відкритих станом на 30 червня 2023 року – отримання документів самостійної оцінки не є обов’язковим, а податковий статус власника встановлюється відповідно до документів, наявних у файлах ПФУ.

Звіт про підзвітний рахунок

Щодо кожного підзвітного рахунку, ПФУ має надати таку інформацію:

1. Персональні ідентифікатори:

   • для фізичних осіб: ім'я та прізвище, адреса у країні резидентства, ідентифікаційний номер платника податків, дата народження – стосовно кожного власника рахунка;
   • для юридичних осіб: найменування, адреса у країні резидентства, ідентифікаційний номер платника податків – стосовно кожної юридичної особи – власника рахунка; а також ім'я та прізвище, адреса у країні резидентства, ідентифікаційний номер платника податків, дата народження – щодо фізичних осіб, ідентифікованих у рамках процедур належної перевірки як контролюючих осіб цієї юридичної особи.
2. Номер рахунка (чи аналогічний за функцією еквівалент).
3. Найменування та ідентифікаційний номер підзвітної фінансової установи (банку).
4. Залишок грошових коштів на рахунку на кінець відповідного календарного року (а якщо рахунок було закрито цього року – на момент закриття рахунка).

5. По депо-рахунках (Custodial Account):

   • загальна валова сума відсотків, дивідендів або іншого доходу, отриманого стосовно активів, розміщених на такому рахунку за календарний рік або інший звітний період;
   • загальна валова сума, що надійшла на рахунок, від продажу або викупу фінансових активів, щодо яких підзвітна фінансова установа виступала депозитарієм, брокером, номінальним утримувачем або агентом власника рахунка.
6. За депозитними рахунками (Depository Account) – загальна сума відсотків, що надійшли на рахунок за календарний рік або інший звітний період.
7. За будь-якими іншими рахунками, не вказаними вище, – загальна валова сума, що надійшла власнику рахунка за календарний рік або інший звітний період.

Як здійснюється автоматичний обмін

Автоматичний обмін інформацією за Загальним стандартом звітності CRS здійснюється наступним чином:

Етап 1. Фінансові агенти збирають інформацію щодо рахунків нерезидентів

У Загальному стандарті звітності CRS використовується термін «підзвітна юрисдикція». І хоча для цілей перевірки рахунка, підзвітною є будь-яка юрисдикція, крім України та США, для цілей подання звіту про підзвітні рахунки, підзвітною є лише та юрисдикція, якій ДПС зобов’язана передавати інформацію відповідно до Багатосторонньої угоди CRS.

Етап 2. Фінансові агенти передають таку інформацію податковим органам країни своєї резидентності

Фінансові агенти зобов’язані щороку, до 1 липня, подавати до контролюючого органу звіт про підзвітні рахунки (пп. 393.4.1 п. 393.4 ст. 393 ПКУ). Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо Багатосторонньою угодою CRS не встановлено інші правила (пп. 393.4.2 п. 393.4 ст. 393 ПКУ).

Пунктом 531.1 підрозділіу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS першим звітним періодом є період, що розпочинається 1 липня 2023 року та завершується 31 грудня 2023 року.

Етап 3. Податкові органи країни резидентності фінансового агента передають отриману інформацію податковим органам країни резидентності власника рахунку або контролера власника рахунку

Автоматичний обмін інформацією здійснюється на щорічній основі. Звітним періодом є календарний рік, який передує року обміну інформацією або інший період (наприклад, за домовленістю сторін).

За загальним правилом, встановленим п. 3 розділу 3 Багатосторонньої угоди CRS, інформація підлягає обміну протягом 9 місяців після закінчення календарного року, якого стосується інформація.

Так, очікуваними датами обміну з іншими країнами для України будуть:

• до 30 вересня 2024 року – щодо інформації, яка включена в звіт , який має бути поданий до 01 липня 2024 року;
• до 30 вересня 2025 року - щодо інформації, яка включена в звіт, який має бути поданий до 01 липня 2025.

Автоматичний обмін інформацією між конкретними двома країнами на основі Багатосторонньої угоди CRS здійснюватиметься лише, якщо: (1) Багатостороння угода CRS вступила в силу для обох країн, (2) обидві країн імплементували положення Загального стандарту звітності CRS в національне законодавство та (3) обидві країни передали Секретаріату ОЕСР повідомлення, що вони відповідають вимогам встановленим в Загальному стандарті звітності  CRS.

Висновки та рекомендації

Таким чиним, фактично з 30 вересня 2024 року Україна почне не тільки відправляти інформацію про рахунки нерезидентів до країн їх податкового резидентства, але й отримувати відповідну інформацію від податкових органів інших країн щодо резидентів України. І все це відбуватиметься: а) автоматично (тобто без спеціального запиту), б) щорічно, в) без повідомлення власника рахунку.

Які наслідки це може мати для деяких креативних співвітчизників, які жонглюють податковими резидентствами і фактично оподатковують доходи за територіальною ознакою (українські – в Україні, іноземні – за кордоном):

• кожна країна дізнається про гроші за кордоном і як мінімум поставить питання про джерело їх походження і докази декларування;
• кожна країна дізнається про контрольовані такою фізичною особою іноземні компанії (КІКи) з відповідними КІК наслідками, якщо вони передбачені законодавством такої країни (повідомлення, звітування, оподаткування, штрафи за порушення).

Яку пораду можна дати, враховуючи те, що по рахунках, відкритих до 1 липня 2023 року (крім рахунків фізичних осіб з балансом вище 1 млн дол. США на 30 червня 2023 року, їм вже не пощастило, хоча як подивитись, перевірка триває до 31.12.2024 року.

Таку:

• остаточно визначитись зі своїм податковим статусом, бажано з калькулятором в руках досвідченого консультанта;
• запастись належними доказами визначеного вами податкового статусу;
• пересвідчитись, що відповідні податкові служби та обслуговуючі банки належним чином повідомлені вами про ваш податковий статус та забезпечені відповідними документами, які його підтверджують;
• мати відповіді на питання про джерело походження ВСІХ грошей на ВСІХ рахунках world-wide і розуміти податкові наслідки таких відповідей;
• перевірити інтуїтивне розуміння податкових наслідків у досвідченого консультанта;
• задекларувати або мати відповідь про причину недекларування у країні податкового резидентства грошей / доходів на всіх фінансових рахунках, відкритих у країнах, які підписали Багатосторонню угоду CRS та виконали всі умови для автоматичного обміну саме з Україною.