Як відсутність реєстрації шлюбу впливає на спадкові права?

Ми вже раніше розглядали питання майнових наслідків спільного проживання без реєстрації шлюбу, хоч і торкались лише питань визнання майна, набутого у період такого спільного проживання, спільною сумісною власністю. Однак, не варто забувати, що у питаннях спадкування діють схожі правила: у першу чергу, у разі відсутності заповіту, мають право спадкувати чоловік/дружина. І йдеться саме про зареєстрованих чоловіка або дружину, так звані «цивільні» чоловік або дружина, «стоять» значно нижче у черзі на спадкування. 

Черговість спадкування у зареєстрованому шлюбі та у фактичних шлюбних відносинах

Як відомо, у разі відсутності заповіту, спадкування майна відбувається за законом. В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Отже, право на спадкування в першу чергу має саме чоловік/дружина, який/яка перебував(ла) зі спадкодавцем у зареєстрованому шлюбі, оскільки шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрацій актів цивільного стану. 

Спадкоємцями четвертої черги є особи, які проживали зі спадкоємцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини.

Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу (або так звані «фактичні шлюбні відносини») не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя, а також не є підставою для виникнення у них права на спадкування за законом у першу чергу. Однак, поняття сім’ї значно ширше, ніж поняття шлюбу. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом, і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Тому до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка/чоловік, які проживали зі спадкоємцем однією сім’єю без реєстрації шлюбу, а й інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки (зокрема, такими особами можуть бути вітчим, мачуха, пасинки, падчерки). 

Проте, наразі не про них. Нас цікавить відмінність у порядку спадкування у разі наявності між спадкодавцем та його/її дружиною/чоловіком правового зв’язку у вигляді зареєстрованого шлюбу і без нього (тобто у разі спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу). Вона очевидна: якщо шлюб зареєстрований, другий із подружжя за законом має право на спадкування у першу чергу, якщо шлюб не зареєстрований – у четверту, і це право ще потрібно довести в суді.

Важливо відмітити, що для спадкування також принциповим є питання відсутності факту перебування чоловіка та жінки у зареєстрованому шлюбі з іншою особою під час фактичних шлюбних відносин. Особа, яка хоч і проживала спільно зі спадкодавцем однією сім’єю протягом не менше п’яти років, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, не включається навіть до спадкоємців четвертої черги. 

Як встановлюється факт проживання зі спадкодавцем однією сім’єю?

Основна проблема спадкування у фактичних шлюбних відносинах полягає в тому, що факт перебування у таких відносинах, а також їхню тривалість потрібно доводити в судовому порядку. Якщо у спадкодавця є інші спадкоємці першої-третьої черг, встановлення факту проживання однією сім’єю із спадкодавцем напряму пов’язано із наявністю спору про право (йдеться про спір щодо права на спадкування), а тому розглядається судом в порядку позовного провадження.

Факт проживання однією сім’єю зі спадкодавцем та тривалість такого проживання підлягає доведенню особою, яка подає відповідну заяву. Чесно кажучи, порядок доведення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу досить складний, оскільки закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов’язком суду при їх оцінці.

Самого лише спільного проживання недостатньо для визнання фактичного подружжя сім'єю без наявності інших ознак сім'ї (спільний побут, взаємні права та обов’язки тощо). Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо. Детальніше в матеріалі за посиланням.

Однак, варто враховувати, що встановлення факту проживання зі спадкоємцем однією сім’єю протягом 5 років не дає автоматичного права на спадкування. Це лише означає, що такий спадкоємець має право спадкувати в четверту чергу. Відповідно, право на спадкування у спадкоємця четвертої черги виникне лише якщо спадкоємці першої-третьої черги відсутні, усунені від спадкування, не прийняли спадщину або відмовились від неї. 

Що ж робити, якщо чоловік та жінка прожили тривалий час однією сім’єю, шлюб не реєстрували, накопичили за цей час майно, і один з них помирає? Чи має інший із партнерів хоч якийсь шанс залишити за собою накопичене за цей час майно? Відповідь – так, має, але за певних умов, у разі зміни черговості спадкування.

Зміна черговості спадкування

У разі спадкування за законом родичі спадкодавця залучаються до спадкування почергово – спадкоємці першої черги спадкування усувають від права спадкування спадкоємців другої та наступних черг. Тобто, у разі наявності хоча б одного спадкоємця першої черги все майно спадкодавця спадкується таким спадкоємцем, а всі інші родичі усуваються від спадкування.

Разом з тим, спадкоємець за законом другої-четвертої черги може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що такий спадкоємець протягом тривалого часу опікувався, матеріально забезпечував, надавав іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 

1. здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, привітання зі святами тощо); 
2. матеріальне забезпечення спадкодавця;
3. надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 
4. здійснення дій, визначених у пунктах, вказаних вище, протягом тривалого часу;
5. безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення такого позову та зміни черговості спадкування необхідна сукупність всіх п`яти вищезазначених обставин.

Спадкове майно – особиста приватна власність спадкодавця чи спільна сумісна власність?

Крім того, «фактичному» подружжю не слід забувати, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, при цьому не перебувають у шлюбі між собою та у будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Це означає, що встановлення факту спільного проживання однією сім’єю зі спадкодавцем без реєстрації шлюбу разом з визнанням майна, придбаного за час такого спільного проживання, спільною сумісною власністю подружжя, надасть змогу іншому з партнерів визнати спадкове майно спільною сумісною власністю подружжя та виділити свою частку у цьому спільному майні зі спадкової маси. Фактично, такий партнер, у разі доведення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем та спільності майна, має право на отримання половини сумісного майна, яке належить йому як співвласнику (про що нотаріус видає свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя), а іншу частку спільного майна має право спадкувати в спадковій масі як спадкоємець четвертої черги або як спадкоємець першої-третьої черг  при зміні черговості спадкування.

Як бачите, проблем спадкування майна «цивільним» чоловіком/дружиною не уникнути, якщо завчасно не убезпечити свого партнера або одним зі способів спадкового планування (заповітом, спадковим договором), або встановленням між фактичним подружжям правового зв’язку у вигляді зареєстрованого шлюбу або договору про спільне проживання.