Які зобов'язання має власник контролер іноземної компанії

Всі зобов’язання контролера КІК можна поділити на 2 умовні групи:

1. звітувати про наявність КІК і подавати податковим органам всі необхідні документи;
2. сплачувати податки із скорегованого прибутку КІК.

ПОДАННЯ КІК-ЗВІТНОСТІ

Якщо за матеріалами попередніх статей ви визначались, що у вас є підстави вважати себе контролером, вітаю (або ні), у вас тепер з’являються наступні обов’язки щодо подання до податкових органів великої купи документів, яку можна звести до терміну «КІК-звітність».

Подання КІК-повідомлення

У відношенні до будь-якої КІК, за винятком публічних компаній, контролер зобов’язаний протягом 60 днів після відповідної ініціюючої події, подавати в електронній формі до ДПС повідомлення про кожне безпосереднє чи опосередковане набуття та/чи відчуження частки в КІК (включаючи заснування (набуття) та/чи ліквідацію (відчуження) майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку КІК у формі утворення без статусу юридичної особи, включно із партнерствами чи трастами), а також про початок та/чи припинення здійснення фактичного контролю над КІК, що призводить до визнання або втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролером цієї КІК (згідно з пп. 39-2.5.5 ПКУ).

КІК-повідомлення не містить ніякої фінансової інформації, лише ідентифікатори контролера та його КІК, вид контролю і розмір відповідної частки в КІК, а також визначення підстав набуття чи втрати статусу контролера.

Сенс цього документу – дати зрозуміти податковому органу України чи слід чекати від відповідної особи-резидента України подання повної КІК-звітності.

Подання КІК-звіту, включно із додатками

Це основний документ КІК-звітності, що, на відміну від повідомлення про КІК, вже містить фінансову інформацію КІК, і не передбачено ніяких виключень, за яких контролер має право не подавати КІК-звіт. Навіть якщо ваш КІК підпадатиме під будь-який варіант звільнення з-під оподаткування в рамках КІК-правил, це не звільняє вас як контролера від обов’язку подати відповідний КІК-звіт, в тому числі для цілей підтвердження підстав для КІК-звільнення з-під оподаткування.

Так, у звіті про КІК, відповідно до пп. 39-2.5.3 ПКУ, слід обов’язково розкривати:

• ідентифікатори контролера і КІК;
• розмір частки контролера в КІК;
• структуру володіння КІК;
• розмір виручки КІК, її прибутку від операційної діяльності та загального прибутку звітного періоду КІК;
• розрахунок скорегованого прибутку КІК;
• підстави для звільнення від оподаткування прибутку КІК;
• суму дивідендів, отриманих КІК та/або розподілених на користь контролера КІК;
• перелік операцій КІК (незалежно від суми, навіть дрібні на пару сотень євро) із пов’язаними особами, із компаніями з низькоподаткових територій (Кіпр, Ірландія, Ліхтенштейн, Гонконг тощо, згідно з переліком КМУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2017-%D0%BF#Text) та компаніями певних ОПФ (фрі-зонівські компанії з ОАЕ чи LLC з Делаверу, Каліфорнії, Невади, Нью-Джерсі, Нью-Йорку, Техасу, Флориди тощо, згідно з переліком КМУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2017-%D0%BF#Text);
• суму прибутку, отриманого від постійного представництва КІК;
• кількість працівників КІК.

Окремо слід заповнювати Додаток К (від «корегування») у разі наявності будь-якого типу фінансових корегувань контролера, передбачених пп. 39-2.3.2 ПКУ. При цьому для корегувань, пов’язаних з операціями КІК з цінними паперами чи із застосування правил ТЦУ, передбачені окремі додатки – Додаток ЦП та Додаток ТЦ, відповідно.

Подається КІК-звіт і додатки до нього одночасно з щорічною податковою декларацією відповідного резидента України-контролера (для фізичних і юридичних осіб різні терміни).

Подання щорічної декларації про майновий стан і доходи, включаючи відповідні додатки КІК (зокрема із ТЦУ)

Так, якщо ви фізична особа - контролер, і ніколи раніше не подавали свою щорічну майнову декларацію про доходи і майно, тепер вам доведеться це робити через КІК-правила, і у своїй щорічній податковій декларації (навіть якщо ви окремо подаєте ФОП-декларації на єдиному податку) вказувати прибуток свого КІК, іноземні доходи, своє майно, тощо. Розрахунок імовірних податкових КІК-зобов’язань (у разі їх наявності) по кожному КІК доведеться зробити окремо, заповнюючи відповідні Додатки КІК до податкової декларації на кожен КІК окремо.

Контролери – фізичні особи свої щорічні декларації про майновий стан і доходи зобов’язані подавати до 01 травня року, наступного за звітним. Відповідно, в ці ж терміни подається і КІК-звіт разом із додатками та копією фінансової звітності КІК.

Подання копії фінансової звітності КІК за відповідний звітний період (разом із додатковим поданням аудиторського висновку)

Оскільки у КІК-звіт вноситься певна фінансова інформація, що є базою для розрахунку скорегованого прибутку КІК та КІК-податків, на підтвердження коректності відповідних розрахунків до КІК-звіту слід додавати «належним чином засвідчену» копію неконсолідованої фінансової звітності КІК.

З питань, що саме вважати «завіренням належним чином», податкові органи з експертами досі сперечаються. І навіть контролюючий орган з цього приводу різні висновки викладає у своїх ІПК, від достатності завірення КЕПом (3869/ІПК/99-00-24-03-03-06 від 31.10.2023) до обов’язкової необхідності подання нотаріально посвідченого перекладу фінансового звіту на українську мову із дотримання вимог ДСТУ 4163:2020 (3466/ІПК/99-00-24-03-03-09 від 09.10.2023, 416/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК від 25.01.2024). При цьому звертаємо увагу, що ПКУ не вимагає перекладів для документів КІК, складених в оригіналі англійською мовою (пп. 39-2.6.4.3 ПКУ).

Як передбачено пп.39-2.3.1 ПКУ неконсолідована фінансова звітність КІК повинна бути складена або за локальними стандартами бухобліку юрисдикції, в якій КІК є податковим резидентом, або, у разі відсутності таких, - за МСФЗ. При чому за вимогами пп. 39-2.5.7 ПКУ контролер зобов’язаний забезпечити складання окремої фінзвітності за МСФЗ навіть для КІК у формі трасту, партнерства чи іншого утворення без статусу юридичної особи, чи такої офшорної КІК, що не зобов’язана за локальними правилами складати фінзвіти.

Не вимагається одразу надання копії аудійованої фінансової звітності КІК, однак аудиторський висновок контролер буде зобов’язаний надати протягом 30 днів на окрему вимогу податкового органу (під час відповідної податкової перевірки). Така вимога не може бути поставлена раніше ніж через 15 місяців після завершення відповідного звітного періоду КІК. Такий письмовий висновок має надаватися аудиторською компанією, що має право на проведення аудиту фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції (пп. 39-2.3.1 ПКУ).

Подання документів на окремий запит податкового органу та пояснень під час проведення податкових перевірок

Окрім аудиторського висновку, в рамках податкових перевірок дотримання КІК-правил фіскальні органи мають право (пп. 39-2.6.4.3 ПКУ) запитувати як пояснення, так і копії первинних документів щодо окремих або всіх операцій контрольованої іноземної компанії.

Документи подаються протягом місяця з дати отримання платником податку відповідного запиту в засвідчених копіях. При цьому прямо ПКУ не визначає, що відповідні копії документів із фінансово-господарської діяльності КІК можуть бути запитані лише щодо звітного року КІК, тож не виключені зловживання податковими органами своїми повноваженнями і ризики отримати запит щодо надання копій первинних документів КІК за періоди, що передуватимуть звітному періоду КІК, чи взагалі від моменту створення (придбання частки) КІК.

Контролюючий орган також може зобов’язати контролера КІК надати документацію з ТЦУ, складену відповідно до вимог ст. 39 ПКУ, щодо операцій КІК, починаючи із 2023р., із будь-якою пов’язаною особою, із компаніями з низькоподаткових територій (Кіпр, Ірландія, Ліхтенштейн, Гонконг тощо, згідно з переліком КМУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2017-%D0%BF#Text) та компаніями певних ОПФ (фрі-зонівські компанії з ОАЕ чи LLC з Делаверу, Каліфорнії, Невади, Нью-Джерсі, Нью-Йорку, Техасу, Флориди тощо, згідно з переліком КМУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2017-%D0%BF#Text), у разі, якщо загальний обсяг операцій КІК з такою особою перевищує 10 мільйонів гривень за календарний рік (~€230 тис.), а загальний дохід такої контрольованої іноземної компанії перевищує 150 мільйонів гривень за календарний рік (~€3,5 млн). Зазначена документація має бути подана протягом 60 календарних днів з дня отримання такої вимоги (пп. 39-2.3.2.4).

СПЛАТА КІК-ПОДАТКІВ

Базове зобов’язання і взагалі суть будь-яких КІК-правил у всіх країнах світу – сплата податків на рівні контролера з нерозподіленого прибутку КІК, якщо тільки обставини діяльності КІК не підпадають під певний тип виключення з-під КІК-оподаткування.

За загальним правилом, в Україні нерозподілений прибуток КІК і для контролерів фізичних осіб і для контролерів – юридичних осіб оподатковуватиметься за ставкою 18%.

Якщо КІК розподіляє частину свого прибутку на користь ФО-контролера, то такий розподілений скорегований прибуток КІК оподатковується ПДФО за такими ставками (п. 170.13 ПКУ):

• 18% - у разі розподілу прибутку КІК через 2 роки після подання звіту про КІК, тобто залишається чинною раніше сплачена 18% ставка для нерозподіленого прибутку КІК. Повторного оподаткування фактично розподіленого прибутку КІК не відбувається, однак і ніяких перерахунків ставки ПДФО в такому разі не проводиться.
• 9% - у разі розподілу прибутку КІК протягом 2 років після звітного КІК-року, подання відповідного звіту про КІК і включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу контролера за ставкою 18%, шляхом подання уточнюючої податкової декларації контролера з результатами такого перерахунку ПДФО (з 18% до 9%). При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році її фактичного отримання.
• 9% - у разі розподілу прибутку КІК до моменту подання звіту про КІК (це можливо лише для проміжних «квартальних дивідендів») за відповідний звітний період та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу контролера, що відображається у належній річній податковій декларації.
• 5% чи 9% - у разі розподілу прибутку КІК, отриманого у вигляді дивідендів від юридичних осіб України. При цьому 5% застосовується для випадків дивідендів, нарахованих українськими компаніями – платниками податку на прибуток на загальних підставах, а 9% - для дивідендів від українських ІСІ та єдиноподатників.

Проте існують кілька автоматичних винятків (пп.39-2.4 ПКУ), за яких нерозподілена скоригована частина прибутку КІК не включається до загального оподатковуваного доходу контролюючої особи:

• загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи з усіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент €2 мільйонів на кінець звітного періоду;
• КІК є благодійною організацією за законодавством відповідної іноземної юрисдикції та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників);
• КІК є публічною компанією, акції якої лістингуються на визнаній КМУ фондовій біржі (постанова КМУ № 1275 від 16.12.2020).

• між Україною та країною КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією, та одночасно при цьому виконується будь-яка з наступних 2-х  умов:

  1. або КІК фактично у звітному періоді сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою ≥13%;
  2. або частка пасивних доходів КІК ≤50% від загальної суми доходів КІК з усіх джерел (для цілей оцінки доходу як «активного» застосовуються вимоги до substance).

Отже, як бачимо, основне зобов’язання контролера в рамках КІК-правил - це своєчасне і повне подання відповідної КІК-звітності.

Для уникнення другого зобов’язання щодо сплати додаткових податків з нерозподіленого прибутку КІК український законодавець передбачив достатньо підстав – вистачить більшість доходів отримувати із активних джерел, або створювати достатній рівень присутності КІК в іноземній юрисдикції (substance). Уникнути необхідності подання КІК-звітності можна тільки через втрату статусу резидента України.