Думки експертів

Як здійснюються перевірки по контрольованих операціях

Сьогодні ми розглянемо питання, яким чином контролюючі органи здійснюють аналіз контрольованих операцій і виявляють факти можливого заниження платником податку податкової бази при оподаткуванні податком на прибуток.

Сюзанна Міхонік
Як здійснюються перевірки по контрольованих операціях

Які ресурси використовує податкова служба для аналізу діяльності підприємства

Для цього необхідно визначити, які ресурси та інструменти використовує податкова під час аналізу контрольованих операцій та, в цілому, діяльності підприємства.

Перш за все, такими ресурсами є:

  1. Податкова та фінансова звітність:

    • Декларація з податку на прибуток, з додатками (Додаток ТЦ та Додаток РІ).
    • Звіт про контрольовані операції.
    • Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), форма № 2.
    • Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (МГК).
    • Декларації з податку на додану вартість, податкові накладні.
  2. Документація з трансфертного ціноутворення.
  3. Листування між компанією та податковою.
  4. Акти перевірок.
  5. Інформація, отримана від компетентних органів інших країн.
  6. Загальнодоступні інтернет-ресурси.
  7. Інформаційні бази податкової.
  8. Митні декларації, контракти.
  9. Тендерна документація відкритих торгів.
  10.  Офіційні сайти компаній.
  11. Комерційні бази даних міжнародних інформаційно-аналітичних компаній:

    • Argus;
    • Orbis;
    • Amadeus;
    • Ruslana;
    • Global Platts;
    • YouControl;
    • Import Genius;
    • Refinitiv, тощо.
Які ресурси використовує податкова служба для аналізу діяльності підприємства 

При цьому, звертаю увагу, що контролюючий орган зобов'язаний використовувати саме ту інформацію, яку використовував платник податків при аналізі своєї операції, крім випадків наявності відомостей, що надають можливість отримання вищого рівня сумісності умов операції.

Крім того, контролюючий орган може використовувати свої внутрішні бази даних, до яких платник не має доступу, але висновки на підставі даних цих баз контролюючий орган робити не може.

Червоні прапорці

Отже, на що звертає увагу податкова в першу чергу при знайомстві з платником податку?

Перш за все на те, який фінансовий результат декларує підприємство за звітний рік діяльності. Якщо результат вашої діяльності має від’ємне значення об’єкту оподаткування з податку на прибуток (збитки), ви АВТОМАТИЧНО привертаєте увагу контролюючого органу.

Наступним маркером ризику є правовідносини з контрагентами, які мають статус офшорних компаній, або з контрагентами, зареєстрованими в юрисдикціях з низьким податковим навантаженням (Ірландія, Нідерланди, Кіпр, Британські Віргінські Острови, Гонконг, Швейцарія, Сінгапур, Панама, Люксембург).

Також, червоний прапорець з’являється при наявності операцій з нематеріальними активами та будь-якими об'єктами інтелектуальної власності.

Операції з купівлі-продажу корпоративних прав, акцій чи інша інвестиційна діяльність також завжди у полі зору податкової.

У разі, якщо вами буде подано звіт про контрольовані операції з помилками, не в повному обсязі або взагалі звіт відсутній, - очікуйте запит від податкової.

У разі, якщо за результатами аналізу контролюючий орган все ж таки виявив ризики щодо мінімізації податку на прибуток, ви гарантовано отримаєте запит про надання документів для аналізу або запит про надання документації з трансфертного ціноутворення.

Слід одразу зазначити, що отримання таких листів жодним чином не означає, що у вас точно є проблема, або, що точно буде ініційована перевірка.

Такими запитами податкова дає змогу платнику податку довести, що його операція відповідає принципу «витягнутої руки» і, відповідно, заниження прибутку не відбувається.

Пам’ятаємо, що контролюючий орган не має доступу до ваших первинних документів і ризики, які встановлюються податковою під час аналізу контрольованих операцій, нівелювати можете лише ви, шляхом надання якісної інформації на запит.

Які перевірки існують?

Які перевірки існують

ПОЗАПЛАНОВІ ПЕРЕВІРКИ З ПИТАНЬ:

  • Не подання (120.3 ПКУ):

    • звіту про контрольовані операції;
    • глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу);
    • звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній;
    • повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
  • Не включення до поданого звіту (неповнота декларування) (120.4 ПКУ):

    • звіту про контрольовані операції інформації про всі контрольовані операції;
    • звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній інформації.
  • Надання недостовірної інформації в (120.5 ПКУ):

    • повідомленні про участь у міжнародній групі компаній;
    • звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній.
  • Несвоєчасне подання платником податків (120.6 ПКУ):

    • звіту про контрольовані операції;
    • глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу);
    • звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній;
    • повідомлення про участь у міжнародній групі компаній;
    • документації з трансфертного ціноутворення.
  • Несвоєчасне декларування контрольованої операції у поданому звіті (120.6ПКУ)

Увага! Всі вищезазначені питання можуть бути перевірено під час планових перевірок.

Яким чином проводять перевірки саме контрольованих операцій і які підстави для цього?

Яким чином проводять перевірки саме контрольованих операцій і які підстави для цього

Податкові перевірки контрольованих операцій кардинально відрізняються від інших документальних перевірок. Підстави призначення та проведення таких перевірок регулюються вимогами ст. 39 Податкового кодексу України.

Рішення про проведення перевірки контрольованих операцій може бути прийнято не раніше 1 жовтня року, що настає за звітним роком, в якому були здійснені контрольовані операції.

Також, слід звернути увагу, що податковий орган не має права проводити більше однієї перевірки контрольованих операцій одного платника податку протягом календарного року.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПКУ контрольовані операції можуть бути перевірені протягом 7 років з дати їх проведення.

Тривалість проведення перевірки контрольованих операцій не може перевищувати 18 місяців. Однак, у разі необхідності, терміни проведення перевірки можуть бути подовжені на 12 місяців.

Кожні шість місяців проведення перевірки контрольованих операцій, контролюючий орган повинен надавати платнику податків інформацію про поточний стан перевірки (39.5.2.8 ПКУ).

Ще раз! Будь-які господарські операції (угоди, домовленості) з нерезидентами, внаслідок виконання яких можливе завищення витрат або заниження доходів, що впливає на розмір податку на прибуток, є об’єктом для проведення перевірки.

Рекомендації та лайфхаки

Рекомендації та лайфхаки

Аби уникнути потенційних негативних наслідків перевірки, вже сьогодні рекомендовано:

  • Проаналізувати зовнішньоекономічну діяльність компанії на предмет наявності ознак контрольованих операцій.
  • Здійснити аналіз пов’язаності з нерезидентами-контрагентами.
  • Проаналізувати господарські операції, що здійснюються з:

    • нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ (Постанова від 27.12.2017 р. № 1045), або
    • господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у т.ч. з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юрособи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується КМУ (Постанова від 4 липня 2017 р. № 480).
  • Під час укладання угод з нерезидентами, звертати увагу на формування ціни, опрацьовувати інформаційні джерела про ціни – як офіційні, так і неофіційні.
  • Своєчасно розробити документацію з трансфертного ціноутворення, отримати висновок, за результатами якого провести своєчасно відповідні коригування (у разі встановлення невідповідності принципу «витягнутої руки» контрольованих операцій), з метою уникнення штрафних санкцій. Саме документація з ТЦУ допоможе вам визначити стратегію вашого підприємства в майбутньому.
  • Також слід пам’ятати, що контролюючий орган, який здійснює аналіз звітів про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення, глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), додаткової інформації та обґрунтувань поданих платником податків, або перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», самостійно визначає та проводить опитування працівників платника податків. Етапи опитування та обсяг питань, за якими необхідно провести таке опитування, визначає податкова.14 серпня 2015 року  Наказом МФУ № 706 затверджено Порядок опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення. Ознайомтесь з цим Порядком заздалегідь, щоб бути готовим до такого опитування.

І наостанок, хочу звернути вашу увагу, що податкова служба на сьогодні докладає багато зусиль, для того, щоб збільшити податкові надходження у контексті правил трансфертного ціноутворення. Тож будьте пильними та готовими!