За лаштунками роботи над оновленим проєктом закону про віртуальні активи

15 листопада поточного року у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку відбувся другий Crypto Workshop, організований за ініціативою BEPS.space та TSTA Markets для залучення представників індустрії до процесу розробки оновленого законодавства про віртуальні активи.

Насправді така практика не є новою. Міжнародна спільнота давно дійшла висновку про те, що державно-приватне партнерство має бути основою державного регулювання ринку віртуальних активів, адже представникам держави банально не вистачає технічної фаховості для створення адекватних регуляторних норм.

Ще у 2018 році, для роботи над Керівництвом щодо ризик-орієнтованого підходу до віртуальних активів та постачальників послуг з переказу віртуальних активів, FAFT створила робочу групу, до складу якої запросила представників приватного сектору.

Наша зустріч почалась з жартівливого питання представника регулятора: «Ну що, всі вже купили BTC?» (вартість якого нещодавно злетіла в зв’язку з перемогою Трампа на виборах).

І нібито в теорії можна було б відповісти ствердно, але сьогодні легально купити за USD з належним документальним підтвердженням факту та вартості придбання можна лише 25 BTC на місяць. Дякувати валютним обмеженням. Тому основний двіж відбувається «в сірій зоні» серед тих, хто або взагалі не має наміру легалізуватись, або поки що просто про це не думає, і даремно, скажу я вам.

Слід зазначити, що цього разу всі учасники були ще більш відверті та конкретні – НКЦПФР з планами, бізнес та консультанти – з потребами.

Моє резюме.

Позиція регулятора 

• Відсутність чітких правил на крипторинку створює правову невизначеність і ризики як для учасників, так і для держави. Ринок функціонує здебільшого в «сірій зоні», де не забезпечується ані належний рівень захисту інвесторів, ані AML контроль, ані, тим більше, оподаткування будь-яких доходів від такої діяльності. В той же час обсяги такої діяльності щоденно зростають.
• Регулятор визнає, що розробка та впровадження законодавчого врегулювання критично важлива для забезпечення стабільності ринку та інтеграції криптовалют в офіційну економіку України.
• Оскільки технології блокчейн і криптовалюти набирають популярності, регулятор повинен найближчим часом розробити чіткі правила для їх використання в межах національної економіки і узгодити такі правила як з національними partners in crime (НБУ, Мінфін, Мінцифри), так і з міжнародними, тобто партнерами, зокрема МВФ.

Пріоритети регулятора

• Надання криптовалютам легального правового статусу фінансових активів. Це дасть можливість забезпечити їхню інтеграцію в економічні процеси, зокрема, в фінансову систему та податкову сферу.
• Встановлення чітких норм для авторизації (ліцензування) криптобірж та інших провайдерів послуг, визначення вимог до їх роботи та забезпечення прозорості для користувачів.
• Встановлення зважених та зрозумілих правил оподаткування доходу від операцій з цифровими активами, що мотивуватиме користувачів легітимізувати інвестиції в крипту та стимулюватиме розвиток індустрії в рамках економіки України.
• Забезпечення регуляторної інфраструктури для створення безпечних платформ для зберігання криптоактивів та забезпечення надійного обліку цифрових активів.
• Забезпечення інтеграції з існуючими банківськими системами.
• Розвиток технологій для моніторингу транзакцій, що дозволить ефективно відслідковувати криптооперації та запобігати шахрайству.

• Забезпечення відповідності міжнародним стандартам:

  • Україна має відповідати вимогам MiCA та інших європейських директив для інтеграції на міжнародний ринок криптовалют.
  • Важливим є не тільки впровадження внутрішніх норм, але й збереження міжнародних відносин для співпраці з іншими юрисдикціями.

Основні виклики регулятора

Питання, які перш за все необхідно опрацювати, не стосуються авторизації провайдерів послуг, там все більше-менш зрозуміло, а полягають в площині цивільно-правового регулювання та оподаткування, яке не покривається Європейськими регламентами MiCAR та TFR, зокрема:

1. Цивільно-правове регулювання:

   • покращення класифікації (поняття колекцій NFT, різниця між централізованими та децентралізованими ВА, поняття токенів управління
   • контроль над активом, адже згідно з MiCAR – not your keys - not your assets. 
   • перехід права власності на ВА (яке право застосовувати до правочинів з ВА, розподіл ВА в якості спільного сумісного майна подружжя, арешт, звернення стягнення, вилучення, набуття права власності на підставі автоматичного створення, як винагорода за підтримку DLT або перевірку транзакцій у контексті механізму консенсусу, момент і оформлення переходу права власності на реальні активи при передачі токену, перехід права власності у випадку ліквідації VASP, емітентів токенів.

2. AML регулювання (впровадження Travel Rule)

   • Sunrise Issue
   • Відмінності у юрисдикційних вимогах
   • Належна перевірка контрагента
   • Нехостингові гаманці
   • Валідація інструментів дотримання правил подорожей

3. Оподаткування 

   • Перехід від інкорпорованого до цифрового агента (для забезпечення CARF /DAC8) 
   • Уточнення щодо звільнення з-під оподаткування доходу від стейкингу (оскільки проєкт оподатковує лише безоплатні ВА, а це плата за послуги)
   • Розрахунок доходу по EMR/ART окремо від інших видів токенів 
   • Заборона врахування збитків по токенах, що не авторизували  білу книгу  (де вона обов’язкова) або їх окреме врахування   
   • Звільнення від оподаткування отримання  токенів  у якості  погашення   зобов’язань при процедурах банкрутства VASP 

Етапи реалізації

• До кінця 2024 року: завершення роботи над проєктом закону для подання на перше читання у Верховній Раді.
• 2025 рік: прийняття закону в другому читанні.
• 1 січня 2026 року: набрання чинності новим законом 

Позиція ринку

Поточний стан ринку криптовалют в Україні

• Український ринок криптовалют є одним з найбільш динамічних і швидко зростаючих у Східній Європі. Проте, відсутність чітких правових рамок призводить до нестабільності та відсутності довіри серед інвесторів.
• Учасники ринку відзначають, що без чіткої регуляції та правил оподаткування неможливо створити інвестиційну привабливість для великих гравців та міжнародних партнерів.

• Головними перешкодами для повноцінної легалізації обігу криптоактивів ДО прийняття профільного закону є:

  • Валютні обмеження
  • Відсутність можливості купити крипту за гривню «в білу». Попри те, що інтерфейс BINANCE пропонує можливість купівлі BTC за UAH, коли доходить до платежу, пропонується здійснити платіж фізичній особі без призначення платежу☺. Тож довести, що ти купив білу крипту на Бінансі наразі неможливо. 
  • Відсутність надійного кастодіала, авторизованого в Україні. Національні депозитарні установи не мають права зберігати криптоактиви, а правил авторизації іноземних теж нема.
  • Відсутність спеціальних правил оподаткування, адже за поточними правилами будь-яке відчуження крипти, в тому числі, внесення до статутного фонду, оплата послуг, обмін фактично підлягає оподаткуванню за ставкою 18% + ВЗ і базою є валовий дохід, а не прибуток.

До речі, цікаво чому Binance та WhiteBIT не стають на облік в ДПС та не оподатковують свої доходи від здійснення господарської діяльності в Україні, зокрема, у вигляді комісій від українських користувачів, розмір яких до речі ніхто не контролює.

Чому в ДПС такий на диво вибірковий підхід, коли вони полюють на Only Funs і закривають очі на Binance та WhiteBIT. І ті і інші заробляють чималі гроші в Україні. 

Більше того, злі язики шепочуть, що справжньою причиною не прийняття закону є не відсутність консолідованої позиції у регуляторів, а відсутність політичної волі – забагато людей «у погонах» заробляють в умовах регуляторної невизначеності, інакше як пояснити відкрите існування обмінників, які навіть не чули, що таке AML та KYC і майданчиків, які всупереч всім законодавчим вимогам, в тому числі, щодо захисту прав споживачів, називають себе біржами і заробляють гігантські комісії на P2P транзакціях.

Жодної зареєстрованої в Україні крипто біржи немає!

Ринок також поставив низку важливих практичних питань про існування до прийняття закону, адже все більше користувачів прагнуть легалізуватись, але практично не мають такої можливості через відсутність інфраструктури та валютні обмеження:

• питання вітчизняного кастодіалу для безпечного зберігання активів (адже бізнес робиться на exchange), а не на кастодіальних послугах
• питання допуску до ринку іноземних кастодіалів 
• технічна можливість легально купувати крипту вже сьогодні та зберігати цифрові активи у іноземного кастодіала 
• можливість українських ІСІ мати активи, що складаються з ВА або ЦП, забезпечених ВА 
• випуск цінних паперів на DLT технологіях
• страхування та кредитування на DLT
• потенційна амністія або спеціальні умови або нульова декларація на перехідний період для того, щоб завести на ринок сіру крипту з self-hosted wallets   

Домовились, що ринок підготує практичні запити та user cases та спробує їх віртуально втілити в рамках поточного проєкту.

Результатами поділимось 6.12.2024

Має бути цікаво.