«Земля надії та слави»: регулювання ШІ у Великій Британії

Влітку цього року rates.fm звертав увагу на прийняття та набрання чинності Регламентом (ЄС) 2024/1689 Європейського Парламенту та Ради щодо встановлення гармонізованих правил регулювання штучного інтелекту («Закон про ШІ»/ «Закон»). 

ЄС дійсно здобув першість у законодавчому регулюванні штучного інтелекту, та завдяки екстратериторіальній дії Закон неминуче матиме вплив на глобальний ринок. Втім, окрім обраного ЄС ризико-орієнтованого підходу до регулювання, існують різні підходи в інших юрисдикціях, які побудовані на відмінному баченні співіснування із самим ринком штучного інтелекту. 

Тож, сьогодні хочемо поговорити про британській шлях регулювання штучного інтелекту, його переваги, а також те, чи уникне він впливу Закону про ШІ.

Вибір є завжди: основні підходи до регулювання штучного інтелекту

Як загрози, так і можливості використання ШІ є загальновизнаними. Відповідно, визнано і необхідність досягнення балансу між безпекою та інноваціями. 

Саме тому, на сьогодні вже не постає питання, необхідно законодавчо регулювати ШІ чи ні. Основним є питання, як саме це робити.

Відповідь на це питання залежить від того, як та чи інша юрисдикція уявляє собі такий «баланс» і чого хоче досягти через законодавче регулювання. 

На сьогодні умовно виділяють три підходи до законодавчого регулювання: ринковий підхід, державний підхід та підхід, що орієнтується на захист прав і свобод людини.

Тобто, виявилося, що хтось (наприклад, США та Велика Британія) прагне захистити ринок та інновації, хтось (наприклад, Китай) – соціальну, економічну та політичну стабільність держави, а хтось (наприклад, ЄС) заявив, що в першу чергу дбає про основоположні права користувачів та громадян. 

Поряд із цим, існують три основні способи законодавчого регулювання: комплексне регулювання, секторальне регулювання та регулювання, орієнтоване на системи ШІ.

Комплексне регулювання забезпечує створення широкої та всебічної системи законодавчих норм, що застосовуються потенційно до всіх систем ШІ незалежно від конкретного сектору їх впровадження. Тобто, встановлюються єдині стандарти і принципи, що стосуються безпеки, етики, прозорості та відповідальності.

Секторальне регулювання, відповідно, націлене на конкретні галузі або сектори економіки та базується на створенні правил і стандартів для систем ШІ в залежності від їх конкретного застосування у цих галузях і секторах, а також відповідних конкретних ризиків. Такий підхід дозволяє враховувати специфічні потреби та виклики кожного сектору, водночас сприяючи інноваціям.

І, нарешті, регулювання, орієнтоване на системи ШІ, базується на встановленні правил та вимог на основі типу конкретних систем ШІ, їх призначення та рівня ризику. 

Юрисдикції, що обрали ринковий підхід до регулювання, відмовляються від комплексного регулювання на користь інших двох способів законодавчого регулювання. Ті, хто орієнтується на захист прав і свобод людини, фокусуються на комплексному підході та підході, що орієнтований на системи ШІ та їхні ризики.

Такий схематичний опис дозволяє базово зрозуміти основну критику, з якою стикнувся Закон про ШІ, що покликаний захистити основоположні права та свободи через встановлення однакових стандартів для всіх систем ШІ, незалежно від індустрій, у яких вони застосовуються. 

Критики Закону про ШІ стверджують, що він шкодить інноваціям та не враховує саму специфіку застосування ШІ, а також той факт, що порушувати, наприклад, права і свободи громадян можуть найпростіші технології, які виключені із сфери регулювання Закону.

Тож, чи може бути ринковий підхід до регулювання ШІ більш ефективним? 

Вперед до інновацій: з чого починала регулювання ШІ Велика Британія

Ще у 2022 році британський уряд опублікував Національну стратегію у сфері ШІ під недвозначною назвою «Наш десятирічний план із перетворення Великої Британії на світову наддержаву у сфері ШІ». 

Цей план мав бути досягнутий за допомогою трьох основних заходів, а саме: інвестування та довгострокове планування для потреб екосистеми ШІ (з метою збереження лідерства Великої Британії як наукової та інноваційної наддержави); перехід до ШІ-орієнтованої економіки; та забезпечення правильного управління технологіями у сфері ШІ для стимулювання інновацій, інвестицій та захисту суспільства. 

Випадковим такий підхід назвати важко, враховуючи, що ринок ШІ Великої Британії у 2022 році оцінювався у $21 млрд та наразі, за деякими даними, оцінюється вже у $92 млрд.

У 2023 році опубліковано інформаційно-аналітичну "білу книгу", що описує завдання та логіку дій британського уряду у сфері ШІ. Викладений у цьому документі підхід кардинально відрізняється від підходу Закону про ШІ.

Уряд запровадив основні принципи для регулювання ШІ та замість створення нового регулятора для всіх секторів, який би працював над реалізацією визначених принципів, вирішив використовувати існуючі регулятори для впровадження системи регулювання ШІ. 

При цьому планувалося, що спочатку ця система мала діяти без прийняття спеціального законодавства, а лише в межах існуючих обов'язків і мандатів регуляторів.

Так, у Великій Британії дійсно була створена Рада з питань ШІ, втім вона є незалежним консультативним органом Уряду та займається питаннями формулювання принципів, за якими мають розроблятися та впроваджуватися технології у сфері ШІ, та що мають забезпечити дотримання етичних норм та належної відповідальності. Тобто, ця Рада не є регулятором. 

Водночас, до прикладу, регулюванням застосування ШІ у сфері фінансових послуг займається Управління фінансового нагляду (FCA), а у сфері охорони здоров’я – Агентство з регулювання обігу лікарських засобів і виробів медичного призначення (MHRA). 

Як зазначалося у «білій книзі» Уряд очікував, що регулятори підготують рекомендації та співпрацюватимуть з іншими регуляторами для публікації спільних рекомендацій, щоб надати бізнесу розуміння щодо конкретних принципів застосування ШІ.

Такий підхід британців до регулювання ШІ прогнозував створення «райських умов» та надії на те, що на базі етичних принципів свідомий ринок зможе змусити інновації і системи ШІ служити на користь людства. Звучить гарно.

Втім, може бути, що у майбутньому хтось напише: «…та все змінив 2024-й рік».

Чи може Велика Британія втекти від європейських ідей?

У липні 2024 року оголошено про намір прийняти Закон про цифрову інформацію та розумні дані (Digital Information and Smart Data Bill). 

Зокрема, зазначається про намір надати «регулятору – Управлінню комісара з інформації (ICO) нові, сильніші повноваження та сучаснішу структуру». Таке рішення може посунути у бік систему регулювання, що існує у ЄС, та порушити зазначений вище баланс співпраці регуляторів у регулюванні ШІ. 

Крім того, очікується впровадження заходів для захисту прав споживачів у цифрових послугах. Це може означати суворіші правила щодо обробки даних споживачів системами ШІ.

Посилюючи правила обміну даними, підвищуючи прозорість і впроваджуючи захист для споживачів, запропонований Закон створить більш регульоване середовище в цілому. 

Ідея прийняття цього закону полягає у балансуванні інновацій з посиленими гарантіями для індивідуальних прав громадян. Водночас, це може бути свідченням наміру перейти до іншого, «європейського» підходу до регулювання ШІ, його розвитку та впровадження. 

Враховуючи існуючу критику Закону про ШІ, лише час може показати, наскільки це буде правильним рішенням. Якщо ж це рішення виявиться хибним, то Велика Британія неминуче стикнеться із загрозою міграції бізнесу до юрисдикцій з більш привабливим регулюванням. 

Спостерігаємо.