Контрольовані іноземні компанії в поточній судовій практиці України: частина 4
Зміст
Попередні матеріали щодо судових кейсів 2024-2025 рр. читайте за посиланнями:
В них вже згадувався висновок про те, що подана КІК-звітність може використовуватись податковим органом не тільки в межах КІК-правил для донарахування податків безпосередньо контролюючій особі.
Хочу навести вам черговий доказ цього постулату:
Справа №500/1744/24
Кейс: оскарження ППР щодо донарахування українського податку на репатріацію до повної ставки 15% (замість пільгових 2% та 5%) при перерахуванні відсотків кіпрському кредитору, щодо якого відсутні докази кінцевого бенефіціарного власника.
Ця справа – одна з багатьох серед вже сталої практики невизнання податковими органами України прав на застосування передбачених конвенціями про уникнення подвійного оподаткування пільгових ставок українського податку на репатріацію при виплаті за кордон дивідендів, відсотків і роялті, якщо отримувач не в змозі аргументовано довести свого статусу кінцевого бенефіціарного власника доходу.
Фабула кейсу:
ТОВ «ФОРА С» оскаржує податкове повідомлення-рішення, яким йому донараховано податок на прибуток іноземних юридичних осіб за 2019–2020 роки на суму 3,255 млн грн через застосування заниженої ставки податку при виплаті процентів кіпрській компанії LUNULIN HOLDINGS LIMITED. Податкова наполягає на тому, що ця компанія не була бенефіціарним власником доходу (оскільки фактично є посередником, а кінцевий бенефіціар — громадянин і податковий резидент України) та не мала достатньої економічної присутності (substance) і незалежності, бо "використовує позики пов'язаних осіб, є проміжною ланкою між кредитними операціями, не має достатніх власних коштів для надання позики, пов'язана договірними зобов’язаннями з кредиторами та не може самостійно визначати подальшу економічну долю отриманого доходу". Одним із ключових джерел даних податкової у цій справі були матеріали, отримані від компетентного органу Республіки Кіпр у межах міжнародного обміну, а також аналіз корпоративної структури, в т.ч. з використанням звітності, поданої за правилами КІК.
Рішення суду першої інстанції було винесено на користь податкового органу, проте його скасували в апеляційній інстанції. Однак фінальною постановою від 18 березня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виніс постанову, якою скасував рішення апеляції та залишив в силі рішення першої інстанції. Тобто судовий кейс було вирішено на користь контролюючого органу.
Після набуття чинності КІК-правил в Україні з 2022 року питання використання звітності про контрольовані іноземні компанії, можливо, вперше дістало яскраву ілюстрацію у реальній судовій практиці (принаймні, мені більш ранні матеріали судової практики не траплялись). В судовому процесі за позовом ТОВ «Фора С» проти ДПС відразу три інстанції аналізували як формальну структуру володіння, так і прямі дані зі звітів про КІК — і ці дані стали частиною мотивувальних частин рішень.
У судових рішеннях по справі №500/1744/24:
- Звітність про КІК стала офіційним доказом як підконтрольності іноземної компанії громадянину України, так і фактичної структури корпоративного управління групою.
- КІК-правила згадуються напряму: суди аналізують подані у справі звіти про КІК за 2022 рік, декларування конкретних іноземних компаній як контрольованих.
Судові цитати:
«…В звіті про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік (тобто, з дати виникнення обов`язку подання такого звіту для громадян України) ОСОБА_1 декларує Oceanind Holdings Limited як ним “контрольована іноземна компанія”. Тобто, правління компанією LUNULIN HOLDINGS LIMITED здійснюється з України, а не з Республіки Кіпр…»
— Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, постанова від 18.03.2025
«…Скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції проігнорував фактичні обставини справи, щодо того, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Фора С» є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Компанія-нерезидент LUNULIN HOLDINGS LIMITED (Кіпр) є засновником позивача - ТОВ «Фора С» (частка 50 %), кінцевим бенефіціарним власником позивача - ТОВ «Фора С» також є ОСОБА_1 (50 %, непрямий вирішальний вплив). Крім того, в звіті про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік (тобто, з дати виникнення обов`язку подання такого звіту для громадян України) ОСОБА_1 декларує Oceanwind Holdings Limited як ним "контрольована іноземна компанія".»
— Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, постанова від 18.03.2025
«…у перелічених фінансових звітах про зміни у власному капіталі компанія LUNULIN HOLDINGS LIMITED декларує компанію Oceanwind Holdings Limited як “загальний суб`єкт управління”, та в звіті про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік… ОСОБА_1 декларує таку компанію як ним “контрольована іноземна компанія”…»
— Тернопільський окружний адміністративний суд, рішення від 03.09.2024
«14.08.2024 представником відповідача подано клопотання про долучення додаткових доказів у справі, а саме: звіт про контрольовані іноземні компанії (арк. 173-180, том 2).»
— Тернопільський окружний адміністративний суд, рішення від 03.09.2024
Наслідки впливу КІК-даних на судові висновки:
- Звітність про КІК була прийнята судом як доказ того, що реальне управління групою відбувається з України, а не з Кіпру чи інших іноземних юрисдикцій.
- Декларування Oceanwind Holdings Limited як КІК громадянином України було використано для обґрунтування контролю над LUNULIN HOLDINGS LIMITED і, як наслідок, для підриву позиції щодо “бенефіціарного власника” та права на пільгову ставку.
- Суд чітко зазначає, що КІК-інформація стала додатковим підтвердженням “пов’язаності всіх трьох суб’єктів господарювання, та як наслідок їх підконтрольність одній особі – громадянину України”.
Цитата з мотивувальної частини:
«…Той факт, що громадянин України ОСОБА_1 одночасно є бенефіціарним (100%) власником компанії LUNULIN HOLDINGS LIMITED і кінцевим бенефіціарним власником позивача ТОВ «Фора С», а також декларує Oceanwind Holdings Limited як ним контрольована іноземна компанія (100%) вказує на пов’язаність всіх трьох суб’єктів господарювання, та їх підконтрольність одній особі – громадянину України…»
До яких висновків наведена судова справа може привести всіх свідомих платників податків, які в бізнес-моделях використовують іноземні структури, а особливо тих, хто має справу із виведення коштів з України за кордон на користь власних КІК (адже в таких моделях майже завжди доведеться стикатись з необхідністю сплати в Україні податку на прибуток нерезидента, для чого ключовим фактором є наявність статусу кінцевого бенефіціарного власника доходу у такого КІК для мінімізації податкових зобов’язань)?
Основний висновок – це те, що ми маємо справу з новим рівнем доказування і новими податковими ризиками:
- Звітність про КІК вже використовується судами для аналізу реального контролю та розкриття структури власності — навіть якщо основний спір формально стосується податку на репатріацію та/чи статусу бенефіціарного власника доходу у самої іноземної структури, а не безпосередньо КІК-зобов’язань фізичної особи – податкового резидента України.
- Податкові органи отримали потужний доказовий інструмент: КІК-звітність тепер може використовуватися для доведення фіктивності чи транзитності “іноземної” структури та відсутності реальної самостійності такого нерезидента.
- Судам простіше мотивувати “неправомірність” застосування міжнародних податкових пільг, якщо особа сама, зобов’язана КІК-правилами, визнає підконтрольність іноземної компанії (навіть якщо структура була побудована до набуття чинності КІК-законодавством).
Отже, можна стверджувати, що українська судова практика 2024–2025 років демонструє прорив у використанні КІК-звітності як інструменту доведення контролю та власності у податкових спорах. Кожен випадок декларування КІК — це потенційно новий ризик для міжнародних корпоративних структур, особливо якщо справа доходить до суду з питанням пільгового оподаткування доходів нерезидентів.
Особливо з урахуванням того, що після 2022 року для податкових кейсів щодо визначення статусу бенефіцірних власників доходу податкові органи України законно зможуть не просто самі КІК-звіти використовувати з метою встановлення корпоративної структури власності, що замикатиметься на українському податковому резиденті, але й розкривати рух грошових коштів і виявляти його «транзитність» із копій фінансової звітності КІК, яка до КІК-правил в розпорядження податкових органів так легко і автоматично не потрапляла.
На доказ наводжу «загрозливу» цитату (у справі №500/1744/24 платнику податків ще пощастило, що період, який перевірявся, - то був період 2019-2022 років, за який контролер не зобов’язаний був самостійно надсилати до ДПСУ фінансову звітність компанії-нерезидента):
«Із змісту доповідної записки начальника відділу трансфертного ціноутворення ... за результатом аналізу податкової звітності, наявної в контролюючому органі податкової інформації, відповіді від іноземного компетентного органу Республіки Кіпр на запит ... встановлено, що ... бенефіціарним (100%) власником компанії LUNULIN HOLDINGS LIMITED (Кіпр) є громадянин України ... компанія-нерезидент проводить фінансову діяльність, використовуючи позики пов’язаних осіб, пов’язана договірними зобов’язаннями з кредиторами та не може визначати подальшу економічну долю отриманого доходу, а відтак компанія LUNULIN HOLDINGS LIMITED виступає як проміжна ланка між кредитними операціями.»
— Восьмий апеляційний адміністративний суд, постанова від 03.12.2024
З урахуванням наведеного, висновки і рекомендації, які доцільно враховувати українським платникам податків, що фактично контролюють іноземні структури:
- Ризик “самоінкримінації”: якщо ви декларуєте іноземну компанію як КІК, це може і буде використано як “прямий доказ” контролю при вирішенні спорів щодо бенефіціарного власника.
- Нова стратегія захисту: платнику податків потрібно не лише збирати класичний “substance file” для нерезидента, але й готувати обґрунтовану стратегію пояснень, чому КІК-статус не означає автоматично, що нерезидент не є самостійним бенефіціаром отриманих доходів для цілей конвенції стосовно податку на репатріацію.
Юридичний консалтинг з КІК-питань має інтегруватися у податкову стратегію для міжнародних структур навіть там, де спір виникає не напряму з КІК-оподаткуванням. В цій частині для мінімізації додаткових податкових ризиків доцільно:
- Окремо готувати правову позицію: “Декларування КІК для цілей українського податкового законодавства не свідчить про відсутність самостійного корпоративного управління та економічної сутності іноземної компанії…”
- Додатково обґрунтовувати незалежність управління, місце ухвалення рішень, самостійне використання доходів (приклади резолюцій, minutes, документи про reinvestment тощо).
- Використовувати міжнародні коментарі ОЕСР, судову практику ЄС щодо відмінностей між поняттям “контроль” і “beneficial ownership”.
