Нові підходи державного нагляду за бізнес-діяльністю в Україні
У межах реалізації плану Ukraine Facility та інших програм для вступу до Європейського Союзу законодавцем приймається значна кількість нормативно-правових актів, які покликані наблизити законодавство України до європейського.
Одним із них є ухвалений 08 квітня 2026 року Закон України №14030 «Про основні засади державного нагляду (контролю)». Норми цього Закону спрямовані на вдосконалення державного контролю у сфері господарської діяльності, зменшення тиску на бізнес, реформування наявної системи перевірок для заміни карального підходу на превентивно-партнерський та наближення національного законодавства до європейських підходів у сфері регуляторної політики.
Проте чи дійсно вдасться втілити новий підхід до державного нагляду?
Що нового передбачає Закон № 14030
Створення інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду з метою інформування підприємців та органів державної влади про відповідні заходи.
Єдина інформаційно-комунікаційна система покликана об’єднати всю наявну інформацію (не таємну) щодо юридичних та фізичних осіб, найменування органів державного нагляду, перелік нормативно-правових актів, перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, перелік уніфікованих форм актів, річні плани та звіти, відомості про санкції, про результати виконання розпорядчих документів та розгляду скарг, звернень, рейтинги компаній, відомості про аудити, навчальні та консультаційні матеріали і роз’яснення тощо.
- Обов’язкове фіксування перевірки на аудіо/відео та скорочення інтервалу і термінів їхнього проведення: для бізнесу з незначним ризиком – не частіше ніж раз на 5 років, а строк проведення перевірок скорочується з 15 до 10 днів.
- Запровадження аудиту діяльності компанії як окремого функціоналу, що дозволяє бізнесу попередити порушення вимог законодавства, залучивши фахівців органу державного нагляду або незалежної організації, уповноваженої у відповідній сфері господарської діяльності, з метою виявлення, попередження та усунення порушень вимог законодавства до початку здійснення планового заходу та без застосування санкцій.
Необхідність отримання службовими особами органів державного нагляду відповідного рішення суду про повне або часткове зупинення роботи бізнесу (тимчасове повне або часткове зупинення виробництва, реалізації продукції тощо).
Зупинення роботи бізнесу (повне або часткове) є серйозним втручанням у його роботу, яке завдає значних матеріальних збитків, непоправних наслідків для подальшої роботи та може призвести до повного припинення його діяльності.
До запровадження зазначеної норми службові особи органів державного нагляду могли самостійно приймати рішення про повне або часткове зупинення діяльності підприємства, маючи можливість зловживати таким правом.
Наразі ж запроваджується судовий контроль за цим, що сприяє дотриманню прав бізнесу від можливих свавільних дій службових осіб органів державного нагляду та можливості здійснення на них тиску.
Залучення громадськості до розгляду звернень компаній щодо оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб та рішень органів державного нагляду, створення інституту громадських рад, запровадження уніфікованої процедури оскарження розпорядчих документів та рішень представників органів державного нагляду щодо застосування санкцій (без суду).
Позитивне нововведення щодо створення інституту громадських рад та залучення громадськості до розгляду звернень підприємств покликане забезпечити контроль за законністю прийнятих рішень та дотриманням прав представників бізнесу.
Зобов’язання органів державного нагляду проводити навчальні заходи для бізнесу щодо управління ризиками з метою профілактики та недопущення порушень.
Важливо, що саме на органи державного нагляду покладено обов’язок донести до підприємців інформацію та роз’яснення щодо правової визначеності, чіткості та зрозумілості процесів і відповідальність за це покладена саме на них.
Представники бізнесу можуть посилатися на отримані консультації під час доведення правомірності своєї поведінки у відносинах з органами державного нагляду, іншими органами державної влади та місцевого самоврядування, а також під час судового розгляду.
При цьому компанія не може притягуватися до відповідальності, якщо вона діяла відповідно до консультації органу державного нагляду, на підставі зміни чи скасування індивідуальної або загальної консультації, або якщо вона направила запит до компетентного органу і не отримала консультацію.
Відбір зразків продукції з метою встановлення факту порушення бізнесом вимог законодавства здійснюється у кількості не менше 2 екземплярів, один з яких (контрольний) залишається у компанії.
Незважаючи на те, що на представників бізнесу покладено обов’язок забезпечити належні умови збереження якості та цілісності контрольного зразка продукції, що, між іншим, може вважатися дещо обтяжливим (враховуючи необхідність запровадження бізнесом додаткових організаційних та фінансових ресурсів), вказана норма є корисною. Адже наявність у суб’єкта господарювання власного контрольного зразка продукції є його додатковою гарантією та об’єктивною можливістю здобуття власних доказів, зокрема шляхом ініціювання проведення власного випробування (експертного дослідження) та/або повторної експертизи (випробування) на противагу експертизі, ініційованій органом державного нагляду.
Відповідальність посадових та службових осіб органу державного нагляду.
Запроваджується відповідальність представників органу державного нагляду за шкоду, завдану компанії незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю. Така шкода відшкодовується за рахунок держави, незалежно від вини такої посадової або службової особи.
Вказана норма превентивно посприяє дотриманню прав бізнесу під час проведення перевірок службовими особами органу державного нагляду.
Окрім вищезазначеного, Закон № 14030 передбачає:
- Надання права органам державного нагляду звертатися до суду у разі створення перешкод підприємством під час здійснення заходів державного нагляду.
- Встановлення можливості збільшення періодичності здійснення заходів державного нагляду відносно компаній, діяльність яких віднесена до середнього та незначного ступенів ризику, на період дії укладеного ними договору страхування відповідальності за шкоду, яку може бути заподіяно навколишньому природному середовищу, життю, здоров’ю та майну третіх осіб внаслідок порушення ними вимог законодавства.
Висновки
Закон України № 14030 «Про основні засади державного нагляду (контролю)» запроваджує правову визначеність державних перевірок для бізнесу, імплементує значну кількість дієвих інструментів та механізмів, спрямованих на захист бізнесу, що позитивно вплине на підприємництво в Україні.
При цьому втілення заявлених нововведень та нових приписів, їхнє врегулювання із суміжними галузями та приведення інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом потребують значного обсягу часу та засобів, що унеможливить швидке запровадження його дії на практиці.
Зокрема, створення інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду та інституту громадських рад з питань державного нагляду потребує значного обсягу ресурсів (фінансових та організаційних).
Також проведення органами державного нагляду навчальних заходів та надання роз’яснень (як загальних, так й індивідуальних) вимагає суттєвого збільшення як кількісного, так і якісного (кваліфікаційного) рівня представників державного нагляду (контролю), які відповідають за вказаний напрямок роботи, а також відпрацювання проблемних питань Закону на практиці.
При цьому варто зауважити, що без запровадження в дію одночасно всіх заявлених в Законі № 14030 інституцій (інформаційно-комунікаційної системи, інституту громадських рад, формування якісного складу службових осіб державного нагляду тощо), пропоновані покращення не зможуть бути повноцінно ефективними для захисту бізнес-інтересів українських компаній.
