Особливості КІК-звітування: основні помилки

За даними ДПС, за наслідками звітних 2022/2023 рр. всього українськими резидентами (і фізичними особами, і українськими компаніями) було подано 30 057 звітів про КІК, з яких 9 988 звітів були подані за скороченою формою (що означає, що до кінця 2024 року ті ж самі 9 988 звітів повинні бути подані вже за повною формою).

Серед зазначеної кількості резидентів, що самостійно подали звіти про КІК, наразі виявлено 11 143  фізичних особи - контролера (в межах країни це дуже мало), а самих КІКів, в цілому, розкрито 14 116, і найчастіше серед юрисдикцій КІК були вказані Польща, Велика Британія, США, Кіпр, Естонія.

Риторичне питання, звісно, чи вартувало все це починати саме зараз заради отримання до бюджету лише 1 776 млн гривень (тобто, близько 45 млн доларів США) за результатами декларування 2024 року.

З чим були пов’язані основні помилки при поданні КІК-звітів?

За нашими спостереженнями, з аналізу самостійного подання звітів, з аналізу складнощів, з якими стикались наші клієнти при поданні звітності, з аналізу обміну досвідом з колегами по нюансах, з якими стикались вони та їх клієнти, ми б поділили «помилки» на 2 основні групи:

Помилки технічного характеру

Тут можна зазначити, наприклад, наступне:

1. Додавати до Звітів про КІК файли фінансової звітності слід через обрання «документів довільного формату» у полі Додатки самої форми звіту про КІК. Були випадки спроб подавати файли фінансової звітності окремо через листування з ДПС. З цієї причини вибивало помилки при самому прийманні системою файлу Звіту про КІК. Тут же важливо додати, що сам файл фінансової звітності саме на етапі подання звіту про КІК можна подавати в копії мовою оригіналу, без нотаріального засвідчення перекладу. А ось вже в рамках імовірної перевірки на запит податкового органу доведеться подавати копії всіх запитуваних документів вже з перекладом на українську, у разі, коли мова оригіналу відрізняється від англійської.
2. При доданні до Звітів копій фінансової звітності КІК чи будь-яких інших додатків слід звертати увагу на розмір файлу. Зазвичай, максимальне обмеження 5 МБ. Проте, в нас особисто були успішні подачі із розміром в 7,5 МБ, але, з іншого боку, у останні пару днів дедлайну нам відомі кейси, коли навіть розмір 3 МБ виявлявся проблематичним.
3. При заповненні звітності в ЕК майте на увазі, що Звіти через кабінет можуть не прийматися (з вибиванням певного типу помилки) не лише через занадто велику вагу доданих файлів, але й через надто довгу назву файлу або наявність в назві сторонніх символів. Не допускаються жодні лапки «» чи дужки () тощо. В назві файлів окрім літер і цифр можуть бути лише пробіл, дефіс, нижнє підкреслення.
4. Дуже часто спостерігались «наслідування» помилок в системі попередніх версій файлу. Тобто, якщо у вас при спробі зберегти файл й отримати «зелене» підтвердження відсутності помилок буде вказуватись певна технічна помилка (через незбіжність назв файлів, їх розмір, зайву цифру, відсутність нумерації додатків, будь-що, навіть несуттєве) - треба було створювати файли звітів заново. Не копіювати попередні звіти, по яких виявлена помилка, а просто її виправляти саме в первинному документі. А заново через «введення звітності», заповнювати новий файл Звіту про КІК, попередню версію вилучати. Інакше є ризики «збереження» помилки системою. Хоча на цей час, сподіваємось, айтівці податкової вже підправили свої алгоритми.
5. При заповненні майнової декларації звертаємо увагу, що внизу біля «Додатків КІК» слід ставити цифру додатків (а не звичайний «хрестик», як біля інших додатків), і потім не забувати пронумерувати зверху кожен додаток КІК послідовно, за кількістю всіх КІК-додатків. Інакше ЕК може видавати помилку і заповнений файл декларації підсвічувати червоним.

Помилки, пов’язані з недосконалим законодавством, пробілами КІК-правил і можливістю множинного трактування КІК-норм

Тут, за нашим досвідом, найчастіше складнощі виникали з наступним:

1. В якій спосіб звітувати по так званих «родинних» КІКах? Адже так і не було до кінця вирішено експертною спільнотою (думки розділились), і не було висловлено офіційної позиції контролюючого органу – як саме слід коректно подавати звіти по КІК щодо КІК, відносно яких особи пов’язані «родинними зв’язками»: чи зобов’язана дружина звітувати про КІК чоловіка, частки якої за корпоративними документами КІК на неї не оформлені? Чи зобов’язаний батько звітувати за КІК доньки, а брат – за КІК сестри тощо? Адже за положеннями пп. 39-2.1.4 ПКУ прямо вказано, що «для цілей визначення володіння часткою в КІК, усі права, що належать особі, вважаються сумою часток, які: належать такій фізичній особі; належать будь-яким її пов’язаним особам». В нашій практиці різні контролери для себе обирали різні підходи – хтось вважав за можливе з точки зору прийнятного рівня ризиків подавати Звіт про КІК лише тому з «родичів», на кого юридично була оформлена вся відповідна частка КІК (інші родичі нічого не декларували), а хтось звітував про одну і ту саму КІК «всією родиною» дзеркально (тобто до ДПС подавались однакові звіти про одну й ту саму частку КІК всіма «пов’язаними» контролерами). Маємо сподівання до кінця 2024 р. дізнатись принаймні офіційну позицію контролюючого органу з приводу того, який варіант подання звітності в таких випадках вважатиметься коректним, якщо вже ми не в змозі дочекатись вдосконалення прямих норм ПКУ.
2. Яким чином коректно заповнювати графи 31-33 щодо операції з пов’язаними та низькоподатковими нерезидентами? При чому, труднощі виникали і з визначенням того, а що, власне, слід розуміти під «операціями» для цілей відображення у відповідному рядку – предмет кожного окремого контракту з нерезидентом, операцію за кожною специфікацією, навіть в рамках одного і того самого контракту, чи кожну суму банківської транзакції тощо? І з визначенням того – операції слід вказувати з «нерезидентами» щодо кого, до самої КІК чи до України? Адже це кардинально по-різному впливає на те, хто саме є «нерезидентом», що підлягає відображенню: наприклад, для кіпрського КІК – інша кіпрська компанія чи українська компанія? Експерта спільнота, як завжди, поділилась на 2 табори. Перші вважають, що слід оцінювати «нерезидента» по відношенню до України, адже всі терміни повинні визначатись відповідно до податкового законодавства, а згідно з пп. 14.1.122 ПКУ «нерезиденти» - це іноземні компанії, утворені відповідно до законодавства інших держав, також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України. Інші вважають, що, з точки зору логіки того, що вимога заповнення граф 31-33 міститься в підпункті ТЦУ-шного корегування – пп. 39-2.3.2.4 ПКУ (й мети податківців «зустрічно» під час КІК-перевірок виявляти й імовірних порушників ТЦУ-правил), в графах 31-33 слід вказувати операції із нерезидентами, що є такими саме по відношенню до юрисдикції КІК (тобто, в звіті кіпрських компаній повинні відображатись не операції з іншими кіпрськими компаніями – ніякої користі ДПС від зазначення транзакції КІК з кіпрською аудиторською обслуговуючою компанією – а операції із пов’язаними українськими компаніями, для звірки виконання останніми ТЦУ-правил тощо). На користь другого підходу свідчить й, наприклад, 1475/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 19.03.2024, відповідно до якої «у графі 32 Звіту необхідно зазначати інформацію щодо операцій КІК з пов’язаними особами – нерезидентами, які є нерезидентами відносно такої КІК».
3. Як слід заповнювати КІК-звіт у разі, якщо діяльність «пільгових» КІК (що потрапляють під будь-який тип звільнення від оподаткування) поточних звітних періодів є збитковою, але контролер має намір скористатись положенням пп. 39-2.3.3 ПКУ щодо зменшення прибутку до оподаткування КІК у майбутніх звітних роках, якщо скорегований поточний прибуток КІК поточного звітного періоду має від’ємне значення? Бо, з одного боку, контролер звільнений від обов’язку розраховувати скорегований прибуток КІК, якщо КІК підпадає під якийсь критерій звільнення прибутку КІК від оподаткування, з іншого боку, чи дозволить ДПС в майбутніх звітних періодах враховувати збитки, не вказані в Звіті по КІК минулого періоду? Через цю законодавчу невизначеність хтось з контролерів із «звільненими» КІК дозволяв собі графи 25-26 заповнювати нулями, а хтось все ж розраховував суми скорегованого прибутку пільгових КІК, аби вказувати в графах 25-26 від’ємні значення.

Системні недоліки з точки зору ДПС

Ну й, мабуть, можна виділити додаткову третю групу «системних» недоліків з точки зору ДПС: наприклад, невірне зазначення назв та кодів держави, де знаходиться КІК, невірне визначення обмінного курсу для перерахунку у гривню, невірне заповнення певних рядків фінансових показників від’ємними значеннями (на думку податкових органів – мова про рядки 22, 27) тощо.

Залишається чекати додаткових, більш деталізованих та аргументованих пояснень контролюючого органу з приводу аналізу типових помилок перших поданих КІК-звітів і рекомендацій з їх виправлення, а краще, недопущення, і в ідеалі – через вдосконалення самої законодавчої бази.

Сподіваємось, що вищенаведена інформація буде корисною для майбутніх та поточних «контролерів» КІК. Особливо тих, кому до кінця 2024 року ще доведеться додатково подавати звіти про КІК за повною формою F0108701 (внаслідок подання до 01.05.2024 скорочених звітів про КІК за формою F0108601). Останнім точно рекомендуємо не поспішати, а почекати додаткових офіційних роз’яснень. Якщо пощастить – від Міністерства фінансів України.