Про посилення інформаційної спроможності ДПС

Посилення інформаційної спроможності українських податкових органів у здійсненні податкового контролю, яке відбувається протягом останніх років, потребує окремого та практичного усвідомлення з боку платників податків. Подібний тренд не є унікальним, а відбувається у всіх державах внаслідок все зростаючих процесів цифровізації.

Податкове відомство України десятиліттями накопичувало та продовжує накопичувати власні інформаційні масиви, створювало та створює власні бази даних і реєстри, інші інформаційні та аналітичні продукти. Податківці все активніше використовують у своїй діяльності численні міжнародні та вітчизняні комерційні бази даних та інші інформаційно-аналітичні продукти, розроблені комерційними організаціями.

Крім того, в останні роки представники ДПС на окремих публічних заходах почали заявляти про застосування податківцями OSINTу (від англ. – Open Source Intelligence) – розвідки на основі відкритих джерел. OSINT – концепція, методологія, технологія й процеси добування та аналізу інформації, що є загальнодоступною та несекретною. Такою інформацією, серед іншого, може бути інформація зі соціальних мереж, веб-сайтів, новинних джерел, державних та громадських ресурсів.

Як і інші податкові органи по всьому світу, вітчизняні податківці намагаються посилити свої інформаційно-аналітичні спроможності, систематизувати їх використання та автоматизувати обробку інформації та аналітичні процеси. Це загальна тенденція, яка матиме істотні наслідки для платників податків. Мова йде не тільки про численні зупинки податкових накладних з ПДВ або про отримання фізичними особами по всій України «листів щастя» від територіальних органів за результатами відпрацювання фіскалами даних оновленої з 01.03.2025 Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (РРО) (див. роз’яснення від 22.05.2025 з цього приводу).Схоже, що такі листи надходитимуть і надалі, будуть зростати у кількості та охоплювати все більше фізичних осіб.

Наведемо окремі шляхи посилення такої спроможності, що застосовуються ДПС останніми роками.

Консолідація інформаційних ресурсів та процесів системи управління державними фінансами (СУДФ) і правоохоронних органів

Триває пряме та опосередковане (офіційне й неофіційне) об’єднання масивів інформації, інформаційних процесів та аналітичних інструментів податкової з іншими контролюючими та правоохоронними органами.

Нещодавно Кабмін схвалив розпорядження від 13.05.2025 № 464-р «Про продовження строку реалізації Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року та плану заходів щодо її реалізації». Оновлена Стратегія цифрового розвитку СУДФ охоплює вже заходи до 2030 року включно та визначає кроки для впровадження сучасних інформаційних технологій для підвищення ефективності, прозорості та інтегрованості фінансової системи держави. Ця стратегія значною мірою спирається на НСДУ.

Особливої уваги заслуговує те, що результатом реалізації оновленої Стратегії цифрового розвитку СУДФ стане ІТ-консолідація інформаційних ресурсів суб’єктів цієї системи (Мінфін, ДПС, Держмитслужба, Держказначейство, Держаудитслужба) на рівні Мінфіну. Адміністрування цих інформаційних ресурсів здійснюватиметься незалежним адміністратором із використанням хмарних технологій.

Інформаційні масиви органів ДПС фактично починають у тій чи іншій мірі взаємодіяти з інформаційними масивами інших органів державної влади навіть без таких нормативно-правових актів. Подібні ініціативи потребують окремої уваги. Платники податків мають вимагати їх прозорості.

Наприклад, 05.03.2025 Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко, Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін та в.о. Директора Бюро економічної безпеки України Сергій Перхун підписали тристоронній Меморандум про співробітництво, яке відбуватиметься за такими напрямами:

• обмін інформацією між ДПС, Держфінмоніторингом та БЕБ;
• створення в разі потреби робочих груп для підготовки та проведення спільних заходів;
• обмін досвідом і надання роз’яснень, що стосуються сфер діяльності.

А нещодавно, під час робочої наради 29.05.2025, представники ДПС, Держфінмоніторингу та БЕБ розпочали створення спільного координаційного центру, що протидіятиме податковим махінаціям. Також до подальшої діяльності цього центру пропонується долучити представників Держмитслужби. Завданням такого центру має стати здійснення фінансово-податкового моніторингу підприємств, узагальнення виявлених випадків податкових правопорушень для розробки відповідних заходів із оперативного реагування. Наразі здійснюються заходи, необхідні для запуску роботи центру, зокрема йдеться про створення робочої групи та напрацювання дорожньої карти.

Загалом вітчизняні фіскальні (податкова та митні служби), правоохоронні та інші контролюючі органи протягом останніх років працюють над розширенням електронної взаємодії з органами державної влади, поступово збільшуючи переліки відомостей, обсяги та інтенсивність обміну інформацією, що стосується діяльності суб’єктів господарювання.

Такий обмін регулюється низкою відповідних законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, а також міжвідомчих протоколів. Вказане посилення обміну інформацією та взаємодії між ДПС, Держфінмоніторингом та БЕБ також має знайти відображення у міжвідомчих протоколах про обмін інформацією.

Суб’єктам господарювання залишається сподіватися, що збільшення обсягів та інтенсифікація обміну інформацією, якою володіють фіскальні та правоохоронні органи, не зашкодить їм у здійсненні їхньої діяльності; а така інформація справді буде використовуватися для поглибленого аналізу з метою системної та ефективної боротьби з фінансовими злочинами та ухиленням від сплати податків, а не для фіскального тиску на окремих платників податків.

Використання податківцями все більшої кількості державних реєстрів

В Україні десятиліттями створюються все нові та нові державні реєстри. Так, 28.03.2025 Мінцифри анонсувало створення Реєстру реєстрів, що міститиме інформацію про всі державні електронні реєстри. 

Створення Реєстру реєстрів було передбачено ще законом України від 18 листопада 2021 року № 1907-IX «Про публічні електронні реєстри», який набрав чинності на початку 2022 року.

За даними Мінцифри, на початок року в органах державної влади України налічувалося 363 реєстрів.

Важливим є те, що у Реєстр реєстрів закладено функцію встановлення зв’язків між реєстрами та іншими ресурсами. Ним можна буде користуватися як каталогом і легше знаходити джерела даних. Він надає органам влади додаткові можливості з оптимізації інформації реєстрів та управління даними, наявними в реєстрах.

Реєстр реєстрів дозволить, зокрема податківцям, бачити, що з цієї чи іншої теми вже є у реєстрах, і де такі дані зберігаються, тобто більш цілісно розуміти наявне інформаційне поле, відомості про яке раніше були більшою мірою розпорошені.

Збільшення обсягів та автоматизація процесів отримання ДПС інформації від іноземних компетентних органів

Багатосторонні угоди CRS та CbCR (MCAA CRS та MCAA CbCR)

Україна останніми роками стала учасником багатосторонніх міжнародних угод, що стосуються питань обміну податковою інформацією, зокрема, щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією за Загальним стандартом звітності (CRS) та стандартом звітності щодо міжнародних груп компаній (CbCR) (MCAA CRS та MCAA CbCR - відповідно). Це відображає загальносвітовий тренд інтенсифікації обміну інформацією, яка може бути використана компетентними органами в податкових цілях. Україна приєдналася до процесів, які вже охоплюють більшу частину країн світу та майже всі транскордонні операції між найбільшими економічно розвинутими країнами світу. Найближчими роками очікуємо, що такий обмін охопить і операції з віртуальними активами (криптоактивами тощо). Далі роль цих процесів у здійсненні податкового контролю за транскордонними операціями тільки зростатиме.

Щодо звітності з питань міжнародного оподаткування не забуваємо про звіти щодо контрольованих операцій та документації з трансфертного ціноутворення, а також звіти про контрольовані іноземні компанії (ст. 39 та ст. 39-2 Податкового кодексу України).

Довідково: більше інформації щодо цих угод за посиланнями:

• CRS (Загальний стандарт звітності);
• CbCR (Звіт у розрізі країн міжнародної групи компанії).

Планування цифрового розвитку ДПС

Наказом Мінфіну від 24.12.2024 № 660 та рішенням Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами від 18.12.2024 (протокол № 8) затверджено План цифрового розвитку Державної податкової служби України до 2030 року. Цей План розроблено відповідно до Національної стратегії доходів України до 2030 року (НСДУ), схваленої розпорядженням КМУ від 27.12.2023 № 1218-р. Він визначає комплекс завдань, проєкти, напрями цифрової трансформації всіх компонентів податкової сфери на основі єдиних підходів, стандартів і технологій. Значною мірою План просто дублює та незначною мірою розвиває відповідні положення НСДУ, який, в свою чергу, просто узагальнив існуючі ще попередні напрацювання ДПС або зобов’язання в межах інтеграційних ініціатив України. Але, навіть при цьому, він був затверджений тільки через рік після прийняття НСДУ.

Пріоритетами Плану цифрового розвитку ДПС визначено:

• покращення комплаєнсу;
• реформування у сфері доброчесності та ефективне адміністрування;
• якість даних та управління даними;
• євроінтеграція;
• безпека даних.

Щодо покращення комплаєнсу, то особливу увагу платникам податків слід звернути на АСУПР, яка має поєднати інформаційні, аналітичні, управлінські процедури і принципи прийняття управлінських рішень в ДПС, а також стати безперервним, циклічним, ітеративним комплексним процесом, який включає, зокрема, аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища, ідентифікацію, оцінювання податкових ризиків, впровадження заходів для її мінімізації.

Постановою КМУ від 25.07.2024 № 854 прийнято рішення про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС. Зокрема, згідно з пунктом 4 цієї постанови КМУ № 854 ДПС зобов’язано не пізніше ніж через два місяці з дати набрання чинності цією постановою (31.07.2024) затвердити погоджені з Мінфіном розпорядчі документи, необхідні для реалізації Експериментального проєкту. Після завершення 10 з 24 місяців відсутні публічні відомості щодо прийняття відповідних розпорядчих документів.

Для реформування у сфері доброчесності та ефективного адміністрування, зокрема, передбачається:

• створення програмного забезпечення ІКС для електронного аудиту «Е-аудит» (SAF-T);
• впровадження та розвиток програмного забезпечення ІКС ДПС для інформаційної взаємодії органів ДПС, Держказначейства, банків та небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей у процесі передачі платіжних інструкцій на примусове списання (стягнення) коштів в електронній формі;
• розробка, тестування ІТ-рішень, необхідних для функціонування електронної системи контролю за обігом тютюнових виробів, алкогольних напоїв та рідин, що використовуються у електронних сигаретах;
• доопрацювання та вдосконалення ІКС «Податковий блок» у частині роботи з боргом та ін.

Великим платникам податків, безумовно, слід звернути увагу на заходи ДПС щодо запровадження електронного аудиту (е-аудиту) у 2023-2025 роках, який базується на інформації, отриманій від платників податків у формі стандартного файлу аудиту (SAF-T), розробленого ОЕСР. SAF-T UA призначений для перевірки дотримання платниками податків вимог податкового законодавства за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення та містить інформацію про операції платника податків.

Довідково: див. офіційний розділ на вебпорталі ДПС – https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua/.

Інші шляхи посилення ДПС власної інформаційної спроможності

У наступні роки з’являться та стрімко зростатимуть обсяги надання та способи використання контролюючими органами інформації від різноманітних найбільших міжнародних онлайн-платформ. Відповідний законопроєкт уже зареєстровано у Верховній Раді України.

Також ДПС намагається запроваджувати та розвивати нові аналітичні інструменти (ІТ-рішення) для обробки великих масивів інформації (наприклад, ІКС BigData TP – для цілей податкового контролю за ціноутворенням).

Зростає рівень відповідальності (штрафні санкції) та інших форм наслідків за ненадання та/або неналежне надання відповідної податкової інформації контролюючим органам.

Суб’єктам господарювання залишається сподіватися, що збільшення обсягів та інтенсифікація обміну інформацією, якою володіють фіскальні та правоохоронні органи, не зашкодить їм у здійсненні їхньої діяльності; що така інформація справді буде використовуватися для поглибленого аналізу з метою системної та ефективної боротьби з фінансовими злочинами та ухиленням від сплати податків, а не для фіскального тиску на окремих платників податків. Але не тільки: слід активно готуватися до зростання інформаційних спроможностей ДПС.