Реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастоподібних правових утворень у Законопроєкті № 13233: основні положення

У попередній публікації «В очікуванні на Реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень» розглянуто основні нововведення, які Кабмін запропонував у своєму проєкті Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)» (реєстр. № 13233 від 30.04.2025; далі – Законопроєкт № 13233).

У ній було акцентовано увагу на тому, що Законопроєкт № 13233, серед іншого, пропонує внести істотні положення щодо створення та подальшого функціонування нового окремого Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень (далі – Реєстр, КБВ та правові утворення відповідно).

Для цього запропоновано доповнити Закон України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) чотирма новими статтями. Розглянемо їх основні положення.

Інформація про КБВ трастів або інших подібних правових утворень (ст. 5-2)

Довірчий власник правового утворення - резидент України буде зобов’язаний:

• повідомляти ДПС України про укладення та припинення договору щодо управління або адміністрування правового утворення;
• зберігати на території України та подавати до ДПС України для включення інформації до Реєстру відомості про правове утворення, включаючи інформацію про його КБВ, а також про адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги, бухгалтерів, аудиторів, осіб, що здійснюють консультування з питань оподаткування, інших осіб, які надають послуги такому правовому утворенню на договірній основі з питань забезпечення його діяльності або управління ним (далі – структури та особи, що обслуговують правові утворення);
• повідомляти ДПС України про зміни в інформації про правове утворення, включаючи інформацію про його КБВ.

Довірчий власник правового утворення - нерезидент України буде зобов’язаний:

• повідомляти ДПС України про намір вступити в ділові відносини на території України або придбати нерухоме майно на території України від імені правового утворення, а також про розірвання ділових відносин на території України або продаж нерухомого майна на території України від імені правового утворення;
• зберігати на території України та подавати до ДПС України для включення інформації до Реєстру відомості про правове утворення, включаючи інформацію про його КБВ, а також про структури та осіб, що обслуговують правові утворення;
• повідомляти ДПС України про зміни в інформації про правове утворення, включаючи інформацію про його КБВ.

Особливу увагу звернемо на те, що згідно з чинною редакцією Законопроєкту № 13233, ДПС України буде отримувати інформацію, яка стосується і категорій структур та осіб, що обслуговують правові утворення, яким уже сьогодні слід готуватися до запровадження Реєстру.

З цією метою до ДПС України необхідно буде направляти повідомлення про:

• укладення або припинення договору щодо управління або адміністрування правового утворення, відомості про таке правове утворення;
• намір вступити в ділові відносини на території України або придбати нерухоме майно на території України від імені правового утворення та відомості про таке правове утворення – до моменту вступу в ділові відносини або придбання нерухомого майна;
• розірвання ділових відносин на території України або продаж нерухомого майна на території України від імені правового утворення;
• зміни в інформації про правове утворення, включаючи інформацію про його КБВ, а також іншу інформацію, яка має бути внесена до Реєстру.

Форма та порядок надсилання перелічених видів повідомлень, а також перелік документів для підтвердження відомостей про КБВ правових утворень встановлюватиметься Мінфіном.

Одночасно тим самим Кабміном схвалено розпорядження:

• від 27.12.2023 № 1218-р «Про схвалення Національної стратегії доходів до 2030 року»;
• від 13.05.2025 № 464-р «Про продовження строку реалізації Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року та плану заходів щодо її реалізації» (оновлює та розвиває відповідну стратегію до 2030 року).

Цими розпорядженнями було визначено, що «для розвитку системи управління державними фінансами із урахуванням Національної стратегії доходів до 2030 року передбачено запровадження ефективної системи управління інформаційними технологіями шляхом консолідації інформаційних ресурсів Мінфіну та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує КМУ через Міністра фінансів, та забезпечення їх адміністрування незалежним адміністратором». ДПС України не є незалежним адміністратором, а Реєстр – проявом консолідації інформаційних ресурсів.

Непоодинокі випадки викриття працівників ДПС, які торгують конфіденційною інформацією, також прямо вказають на те, що адміністрування Реєстру ДПС України є ризиковим рішенням для платників податків і може стати суттєвою помилкою Уряду (наприклад, див. повідомлення ДПС про виявлення працівників ДПС, які торгували конфіденційною інформацією, лише за травень: від 21.05.2025 дивіться тут та від 02.05.2025 за посиланням). Подібні випадки трапляються і в діяльності інших органів державної влади тощо.

Реєстр КБВ трастів або інших подібних правових утворень (ст. 5-3)

Законопроєкт № 13233 передбачає, що ДПС України буде вести Реєстр у порядку, визначеному Мінфіном. Такий порядок має встановлювати: вимоги до адміністратора, створювачів реєстрової інформації, публічних реєстраторів; порядок реєстрації інформації в зазначеному Реєстрі та її ідентифікації; спосіб (процес) створення реєстрової інформації створювачем; види реєстрових даних; строки внесення інформації про об’єкти реєстру до такого Реєстру; види та матеріальні форми документів, що створюються під час його ведення; форми та порядок отримання реєстрової інформації; права й обов’язки користувачів зазначеного Реєстру.

Власником Реєстру, зокрема його програмно-технічних засобів та виключних майнових прав на його програмне забезпечення, буде держава в особі держателя зазначеного Реєстру.

Створювачами реєстрової інформації Реєстру будуть довірчі власники відповідних правових утворень та публічні реєстратори.

Публічними реєстраторами будуть посадові особи ДПС України.

До Реєстру включатимуться значні за обсягами відомості, зокрема такі дані:

• повне найменування трасту або іншого подібного правового утворення;
• мета та цілі діяльності правового утворення;
• об’єкти управління, що належать правовому утворенню на території України (за наявності);
• країна заснування та місцезнаходження подібного правового утворення;
• численні відомості, що дозволять ідентифікувати правове утворення та його звітність, бенефіціарних власників, характер та ступінь бенефіціарного володіння КБВ (крім довірчих власників правових утворень), осіб, які мають право укладати правочини на території України від імені правового утворення;
• інформація про структури та осіб, що обслуговують правові утворення тощо.

До Реєстру не вноситимуться відомості, що становлять державну таємницю.

Якщо в повідомленні довірчого власника правового утворення буде зазначено інформацію про неможливість визначити фізичних осіб, які є вигодоодержувачами (вигодонабувачами) правового утворення, у Реєстрі вказуватимуться відомості про групу осіб, яка зазначена у повідомленні та має право на одержання вигоди та/або доходу від правового утворення.

Інформація в Реєстрі зберігатиметься не менше п’яти років з дня припинення договору щодо управління або адміністрування правового утворення, розірвання ділових відносин на території України або продажу нерухомого майна на території України від імені правового утворення. Строк зберігання інформації в Реєстрі може бути продовжено, але не більше ніж на п’ять додаткових років, якщо таке продовження буде визнано необхідним.

Доступ до Реєстру (ст. 5-4)

Користувачами Реєстру будуть особи, яким надається спеціальний доступ до Реєстру КБВ правових утворень.

Спеціальний доступ до Реєстру матимуть податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (ДПС України), його територіальні органи) для виконання функцій, покладених на них Кодексом, суб’єкти державного фінансового моніторингу (СДФМ) для забезпечення здійснення заходів нагляду (контролю) у відповідній сфері, Мінфін, АРМА, державні та приватні виконавці, органи прокуратури України, НАБУ, БЕБ, ДБР, Нацполіція, СБУ, НАЗК, суб’єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) для проведення належної перевірки клієнтів відповідно до ст. 11 Закону № 361.

Як бачимо, не тільки податківці, але й правоохоронці (і не лише) отримуватимуть доступ до чутливої інформації Реєстру.

Дані, які містяться в Реєстрі, повинні оброблятися із вжиттям належних технічних та організаційних заходів у такий спосіб, що має гарантувати їх належну конфіденційність і безпеку, включаючи захист від несанкціонованої або неправомірної обробки, випадкової втрати, знищення або пошкодження. 

Коло осіб, які можуть підтвердити наявність законного інтересу до відомостей Реєстру, є широким. Такими особами вважатимуться:

• журналісти, працівники суб’єктів у сфері медіа, громадські об’єднання;
• фізичні або юридичні особи, які мають намір вступити у договірні відносини з правовим утворенням;
• зобов’язані суб’єкти третіх країн, які можуть підтвердити наявність потреби у доступі до Реєстру для проведення належної перевірки клієнта;
• компетентні органи третіх країн, уповноважені на здійснення досудового розслідування легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також кримінальних правопорушень, що передували такій легалізації, які можуть підтвердити наявність потреби у доступі до Реєстру у межах конкретного кримінального провадження;
• постачальники інформаційних продуктів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, якщо такі продукти призначені виключно для використання зобов’язаними суб’єктами або компетентними органами третіх країн, якщо такі постачальники можуть підтвердити наявність потреби та права доступу до Реєстру у контексті виконання контракту.

Інформація про розбіжності у Реєстрі (ст. 5-5)

У разі виявлення органом державної влади, правоохоронним органом, СПФМ або іншою особою (якщо інформація стосується такої особи) розбіжностей між відомостями про КБВ правового утворення у Реєстрі та наявною у такого органу (суб’єкта/особи) інформацією про КБВ такого правового утворення, вони протягом 10 робочих днів з дня їх виявлення надсилатимуть повідомлення про виявлені розбіжності держателю Реєстру.

Забороняється (крім випадків, передбачених законом) розголошення відомостей про особу, яка надала інформацію про наявність розбіжностей між відомостями про КБВ правового утворення у Реєстрі та наявною у неї інформацією про КБВ такого правового утворення.

Повідомлення про виявлені розбіжності є підставою для внесення держателем Реєстру до зазначеного Реєстру відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ і звернення до довірчого власника правового утворення з вимогою підтвердити зазначені відомості у порядку, який встановлюватиметься Мінфіном.

Перевірка інформації, наданої довірчим власником правового утворення у документах, наданих для підтвердження відомостей про КБВ, розпочинатиметься протягом 10 робочих днів з дня надання таких документів та проводитиметься у порядку, встановленому Мінфіном. Для проведення такої перевірки інформації ДПС України матиме право вимагати від довірчого власника правового утворення надання інформації (зокрема пояснень) та копій документів.

За результатами проведеної перевірки інформації у разі встановлення актуальності інформації про КБВ правового утворення держатель Реєстру протягом п’яти робочих днів з дня закінчення перевірки виключатиме внесену відмітку про можливу недостовірність інформації про КБВ, про що повідомлятиме довірчому власнику правового утворення та особі, яка здійснила повідомлення.

У разі неотримання відповіді на вимогу про підтвердження відомостей про КБВ протягом 30 робочих днів з дня її надсилання або у разі встановлення неактуальності інформації про КБВ держатель Реєстру виключатиме з Реєстру інформацію про КБВ та повідомлятиме про це довірчому власнику правового утворення та особі, яка здійснила повідомлення.

Каральний підхід до суб’єктів господарювання, зокрема тих, що здійснюють управління або адміністрування трастів чи подібних правових утворень

Вітчизняні урядовці та законотворці вчергове продемонстрували карально-фіскальний підхід у законопроєктах, що стосуються податкових питань.

Понад два роки тому був прийнятий Закон України від 20 березня 2023 року № 2970-IX, яким ст. 121 Кодексу було доповнено, зокрема, пунктами 121.3–121.5 щодо застосування штрафів за:

• неподання або подання не в повному обсязі інформації про структуру власності або про КБВ самостійно чи на запит контролюючого органу (п. 121.3; стосується не тільки трастоподібних утворень);
• неповідомлення резидентом України про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту чи про припинення такого договору (п. 121.4);
• неподання або подання не в повному обсязі особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу (п. 121.5).

Однак через два роки, нарешті, ініціатори Законопроєкту № 13233 запропонували механізм, який має дозволити на практиці реалізувати норми щодо застосування відповідальності за згадані вище випадки.