Як українцям повернути податки в Європі: частина 4 — Нідерланди

Якщо Вас цікавить, за яких умов у Європі можна повернути податки, переходьте за посиланням. 

Детальніше щодо Польщі, Німеччини, Бельгії – тут. Детальніше щодо Австрії, Литви, Латвії, Естонії – тут. 

У цій статті пропоную окремо проаналізувати нідерландський приклад.

1. Підстави для повернення податків

У Нідерландах особистий світовий дохід податкових резидентів поділяється на три різні категорії оподатковуваного доходу (так звані «категорія 1 (Box 1)», «категорія 2 (Box 2)» та «категорія 3 (Box 3)»). Кожна категорія має свої правила розрахунку оподатковуваного доходу, свої податкові ставки та пільги. Річний оподатковуваний дохід фізичної особи базується на сукупному доході в цих трьох «категоріях». Як правило, «збиток» в одній категорії не може компенсуватися «прибутком» в іншій категорії.

Категорія (box) 1 включає доходи від роботи за наймом, прибуток від самозайнятості (підприємництва) та доходи від приватної нерухомості, що використовується як основне житло. Прибуток, отриманий від особистих ділових операцій, від незалежних особистих послуг і від певних часток доходу партнерства, оподатковується як прибуток від підприємництва.

Для доходів цих типів передбачена прогресивна шкала оподаткування з найвищою ставкою у 49,50% для річного доходу понад €76 817. Для категорії (box) 1 податок на національне страхування стягується за ставкою 27,65%.

Категорія (box) 2 стосується оподатковуваного доходу від істотної участі у бізнесі (≥5% певного класу акцій компанії, зареєстрованої в Нідерландах або за їх межами). Ці доходи (дивіденди, приріст капіталу від продажу) оподатковувалися у 2024 році за ставкою 24,5% для перших €67 804 і за ставкою 31% для доходу, що перевищує цю суму (у 2023 році ставка становила 26,9%). Податком на приріст капіталу та регулярний дохід від значної частки участі у компанії-резиденті Нідерландів оподатковуються і нерезиденти.

Категорія (box) 3 стосується оподатковуваного доходу від заощаджень та інвестицій (залишки на банківських рахунках, інші активи та борги). І податкова ставка для цих доходів фіксована – 36%. 

При цьому передбачені також певні категорії податкових знижок і пільг. Фізичні особи мають право віднімати суми податкових знижок від розрахованого прибуткового податку по 3 категоріям (box 1-3). На які податкові знижки платник податків має право, залежить від особистої ситуації та доходу. У 2025 році до загальної податкової знижки зараховується сукупний дохід по всім 3 категоріям, до 2025 року враховувався лише дохід з категорії (box) 1. Лише дохід із категорії (box) 1 продовжує враховуватися для інших податкових пільг (окрім «загальної податкової знижки»).

Загальна податкова знижка 2025 року (algemene heffingskorting), призначена для кожного платника податків:

• До €3 068 – для осіб, які не досягли пенсійного віку (у 2024 році – €3 362).
• Для доходів, що перевищують €28 406 (мінімальна заробітна плата), загальна податкова знижка зменшується на 6,6337% від різниці між доходом і базовою знижкою.
• Для осіб з доходом до €76 817 загальна податкова знижка становить €0.

Податкова знижка за зайнятість 2025 року (arbeidskorting), призначена для всіх, хто має дохід від роботи:

• Максимум – €2 986 (у 2024 році – €2 950). Для доходу від трудової діяльності від €6 145 знижка становить 11,45% х (дохід від трудової діяльності мінус €6 145). До €5 599 для осіб, які не досягли пенсійного віку (у 2024 році – €5 052).
• При доходах понад €43 071 податкова знижка зменшується на 6,51% від різниці між доходом і базовим рівнем знижки. 
• Для осіб з доходом понад €129 078 податкова знижка становить €0.

Комбінована податкова знижка 2025 року (inkomensafhankelijke combinatiekorting), пов'язана з доходами, для батьків дитини віком до 12 років, з доходом не менше €6 145, без податкового партнера або з меншим доходом, ніж у податкового партнера:

• Максимум – €2 986 (у 2024 році –  €2 950). Для доходу від трудової діяльності від €6 145 знижка становить 11,45% х (дохід від праці мінус €6 145).

Податкова знижка для людей похилого віку 2025 року (ouderenkorting), призначена для платників податків, які досягли пенсійного віку або старше:

• До €2 035 (у 2024 році – €2 010).
• Якщо сукупний дохід становить €45 308 або більше, податкова знижка для людей похилого віку зменшується на 15% від суми перевищення. 
• При доході €58 875 і більше податкова знижка для осіб похилого віку дорівнює €0.

Податкова знижка для одиноких людей похилого віку 2025 року (alleenstaandeouderenkorting), призначена для тих, хто отримує державну пенсію без партнера:

• €531 (у 2024 році – €524).

Податкова знижка для осіб з інвалідністю молодого віку 2025 року (jonggehandicaptenkorting), призначена для осіб з пільгами Wajong, які не мають права на податкову знижку для осіб похилого віку:

• €909 (у 2024 році – €898).

Податковий кредит для зелених інвестицій до 2025 року (heffingskorting voor groen beleggingen):

• 0,1% балансу зелених інвестицій (у 2024 році – 0,7%), обмежений €26 000 на особу (у 2024 році – €71 251).

За певних умов платники податків можуть претендувати також на такі відрахування та неоподатковувані пільги:

• Відрахування відсотків по іпотеці за придбання, обслуговування чи покращення основного житла.
• Вирахування за певними преміями зі страхування життя, які дають право фізичним особам на отримання ануїтетних платежів. Сума залежить від наявних пенсійних прав фізичної особи.
• Вирахування на аліменти колишньому партнеру.
• Вирахування надзвичайних витрат, що перевищують певний поріг, зокрема медичних витрат, витрат на підтримку прямих родичів, витрат на освіту в межах певного діапазону та відповідні подарунки.
• Компенсація за переїзд у розмірі до €7 750 може бути надана, крім відшкодування фактичних витрат на транспортування товару. 
• Компенсація за відрядження, зокрема витрат на поїздки, може бути надана для приватного транспорту з деякими обмеженнями. Витрати на проїзд у громадському транспорті можуть бути відшкодовані без сплати податків у повному обсязі. Якщо роботодавець не відшкодовує працівникові транспортні витрати, то ці суми не підлягають відрахуванню працівником.

2. Процедура повернення податків

Повернення податку в Нідерландах можливе за умови подання щорічної декларації про доходи до податкового органу до 1 травня року наступного за звітним поштою або в електронному вигляді через Mijn Belastingdienst — за формою P-form або M-form (для мігрантів, що мають податкову адресу в Нідерландах) чи С-form (для нерезидентів, які не мають адреси в Нідерландах, але мають нідерландський дохід, наприклад, дохід від оренди майна, аліменти, пенсію або будь-який інший дохід).

Одним із основних документів, що слід отримувати, буде довідка роботодавця Jaaropgave про всі нараховані протягом відповідного звітного податкового року помісячні доходи від працевлаштування й утримані із заробітної плати помісячні податки. За наявності кількох роботодавців таку довідку слід отримувати від кожного з них. Для подання податкової декларації додатково можуть знадобитися Форма EU/EHP для підтвердження місцевих доходів із рідної країни іноземців, копія свідоцтва про народження дитини, копія свідоцтва про шлюб тощо.

Очікування повернення податків у середньому може тривати до 6 місяців. Проте, за офіційною інформацією нідерландської податкової служби, розгляд запиту може тривати до 1 року.

3. Термін давності

Термін для повернення надміру сплаченого податку в Нідерландах становить 5 років з моменту закінчення відповідного звітного податкового року. Тобто у 2025 році ще можна подати декларації за 2020-2024 роки включно.

4. Особливі умови для нерезидентів Нідерландів

Частка особистих податкових пільг, що стосується податків, в принципі зарезервована для платників податків-резидентів та для іноземних платників податків, які є резидентами Бонайре, Сент-Естатіуса та Саби (острова BES, зарубіжні нідерландські території), ЄС, ЄЕЗ або Швейцарії, за умови, що 90% або більше їх доходу оподатковується ПДФО Нідерландів. Додатково доведеться додавати EU/EEA income statement для підтвердження частки іноземних доходів у загальних доходах платника податків та підтвердження статусу податкового резидента (в разі проживання менше 183 днів).

Якщо цього 90% критерію доходу не дотримано, аналогічні резидентським податкові пільги й відрахування можливі для іноземців тільки в тому разі, якщо Нідерланди зобов'язані робити це відповідно до європейського законодавства або відповідної угоди про уникнення подвійного оподаткування. 

Фізична особа-нерезидент, яка отримує дохід від найманої праці, фактично здійснюваної в Нідерландах, оподатковується прибутковим податком в Нідерландах. У певних ситуаціях, пов'язаних із багатонаціональними компаніями, застосовується так зване правило 60 днів. Відповідно до цього правила, Нідерланди відмовляються від права стягувати податок із доходу від зайнятості, якщо працівник працює в Нідерландах менше 60 днів протягом будь-якого 12-місячного періоду. Нерезидент, який працює у державній установі Нідерландів, також оподатковується в Нідерландах, навіть якщо робота з найму здійснюється за межами Нідерландів. Нерезидент, який найнятий нідерландським роботодавцем і частково працює в Нідерландах, може бути зобов'язаний оподатковуватися в Нідерландах щодо повної суми винагороди, отриманої від роботодавця. Однак у цій ситуації податкові угоди, як правило, не дозволяють Нідерландам оподатковувати дохід, пов'язаний з робочими днями іноземців.

Іноземці також можуть претендувати на особливий податковий режим – «пільгу 30%». 

Ця можливість дозволяє роботодавцю виплачувати працівникові-експату неоподатковувану допомогу у розмірі до 30% поточного доходу від зайнятості (без верхньої межі) та неоподатковуване відшкодування плати за навчання дітей, які відвідують міжнародні школи. 

На запит працівник може вважатися платником податків-нерезидентом Нідерландів за певними статтями доходів (статус часткового нерезидента). Платник податків-нерезидент звільняється від податку на дохід від заощаджень та інвестицій (категорія 3), за винятком випадків, коли цей дохід відноситься до чистої вартості нерухомості, розташованої в Нідерландах, або до права на отримання прибутку від підприємства-резидента Нідерландів.

Щоб претендувати на 30% пільгу, мають бути виконані певні умови, зокрема такі:

• Співробітник має бути найнятий або направлений із-за кордону для роботи в Нідерландах.
• Із заробітної плати працівника повинен стягуватися нідерландський податок на прибуток.
• У трудовому договорі (або у додатку до договору) роботодавець та працівник повинні домовитися про включення до компенсаційного пакета неоподатковуваної надбавки на екстериторіальні витрати у розмірі до 30%.
• Співробітник повинен мати висококваліфіковані спеціальні знання, які відсутні або є дефіцитними на ринку праці Нідерландів, і отримувати за них відповідний розмір заробітної плати.
• Перед працевлаштуванням у Нідерландах іноземний працівник повинен проживати понад 16 місяців із 24 місяців, що передували працевлаштуванню в Нідерландах, у районі, розташованому більш ніж за 150 кілометрів від нідерландського кордону для отримання статусу експата. Ця відстань вимірюється «по прямій». Інакше працівник виключається із 30-відсоткової пільги. Податкові органи вимагають переконливих та розгорнутих доказів того, що до початку своєї роботи в Нідерландах найнятий працівник проживав за межами 150 кілометрів.

Вимога про те, щоб іноземний працівник мав спеціальні знання, виконується лише за стандартної норми заробітної плати-брутто від €66 657, з врахуванням неоподатковуваного 30% відшкодування. Виняток зроблено для певних груп співробітників, таких як випускники віком до 30 років, які мають ступінь магістра, і в цьому випадку оподатковувана заробітна плата має перевищувати €50 669, враховуючи 30% експатну пільгу. Норма заробітної плати не застосовується до певних груп науковців та медичних стажистів у відповідних академічних установах. Норми заробітної плати індексуватимуться щорічно.

Якщо співробітник відповідає нормі доходу, вважається, що він має певну кваліфікацію. Окрім того, працівник повинен відповідати умові, що його професіональний досвід є недостатнім або недоступним у Нідерландах. У цьому критерії «рідкості» враховуються такі фактори:

• рівень освіти, здобутої працівником;
• досвід співробітника, що відповідає займаній посаді;
• рівень винагороди відповідної посади в Нідерландах порівняно з рівнем винагороди у власній країні працівника.

Дія 30% експатної пільги припиняється, коли умови більше не виконуються. Бонуси та інші винагороди, виплачені після закінчення місяця, що настає за місяцем припинення роботи в Нідерландах, виключаються із 30-відсоткової пільги.

Із 1 січня 2024 року заробітна плата, до якої може застосовуватися 30-відсоткова пільга, обмежена максимальною заробітною платою вищих керівників державного сектора (€246 000), тобто неоподатковувана винагорода становить €73 800 на рік. Будь-який дохід, що її перевищує, не може претендувати на будь-яку додаткову неоподатковувану пільгу. Якщо працівник працює в Нідерландах не весь рік, сума буде розрахована пропорційно.

Рішення про надання статусу експата для застосування 30% пільги може діяти протягом максимального періоду в 60 місяців. Періоди попереднього перебування в Нідерландах, як правило, віднімаються від цього максимального періоду. Заяву на отримання статусу експата необхідно подати протягом чотирьох місяців з моменту початку роботи в Нідерландах. У разі несвоєчасного подання заяви, рішення, якщо воно буде прийнято, не матиме зворотної сили з моменту початку роботи в Нідерландах, і почне діяти лише з місяця, що настає за місяцем подання заяви.

Неоподатковувана надбавка призначена для покриття всіх «екстериторіальних витрат». Тому не допускається додаткове неоподатковуване відшкодування екстериторіальних витрат понад 30% неоподатковуваної надбавки.

Але з 2023 року замість застосування пільги у розмірі 30% дозволено відшкодування фактичних екстериторіальних витрат без сплати податків протягом максимум п'яти років, навіть якщо ця сума перевищує 30% поточного доходу від зайнятості. Отже, роботодавець має вести облік усіх фактичних екстериторіальних витрат, які відшкодовуються без сплати податків. І потрібно обирати, чи відшкодовувати фактичні екстериторіальні витрати, чи застосовувати правило 30%. Змінити рішення протягом календарного року буде неможливо, за винятком перших чотирьох місяців протягом першого року прибуття. 

Із 2027 року законодавчі зміни трансформують «30% пільгу» у «27% пільгу».